Ухвала суду № 23617765, 01.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3503/10/2770

01.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 24.05.2001, довіреність № б/н від 11.01.11,

відповідача: ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_2 від 29.08.2011, довіреність № 4930/10/10 від 01.09.11,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 31.08.11 у справі № 2а-3503/10/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 - го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31.08.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" задоволено: визнано противоправними та скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя № 0000881503/0 від 14.06.2010, № 0000881503/1 від 21.06.2010, № 0000881503/2 від 25.08.2010, № 0000881503/3 від 04.11.2010. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" судові витрати в сумі 03 гривень 40 копійок (акр.с. 73-74).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вірно розрахований розмір орендної плати, оскільки рішенням Севастопольської міської Ради до 97 економіко-планувальної зони встановлено коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58, рішень щодо внесення змін до зазначеного рішення Севастопольською міською Радою не приймалося.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. с. 77-78).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не взято до уваги, що розмір орендної плати визначається залежно від грошової оцінки земель, яка відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки вираховується за коефіцієнтом Км2 в розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони.

В судовому засіданні 01.11.2011 представник позивача наполягала на відмові у задоволенні апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, надала письмові заперечення на апеляційну скаргу (арк. с. 91-93); представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, просила рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених у ній.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

07.06.2005 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнівер»та Севастопольською міською Радою укладено Договір оренди земельної ділянки №4-М-01, відповідно до якого на підставі рішення Севастопольської міської Ради №2809 від 02.03.2005, відповідач (орендодавець) надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,063 га для реконструкції існуючої будівлі в готельний комплекс з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та загальної забудови, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча,13, строком на 25 років (арк. с.22-26).

Пунктами 2.3, 4.1-4.5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 236830,00 грн., що підтверджується Довідкою про грошову оцінку земельної ділянки №259/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 24.03.2005.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради №1348 від 14.10.2003, в розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає 23680х1,015=3552,45 грн.

Наведений розрахунок розміру річної орендної плати щорічно корегується відповідно до п. 4.5 зазначеного Договору, а саме розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 1 лютого поточного року залежно від щорічно індексіруємої грошової оцінки земельної ділянки. При цьому розрахунок орендної плати здійснюється Орендарем відповідно до умов даного Договору та вимог чинного законодавства.

Пунктом 4.7 Договору розмір орендної плати переглядається в разі:

- зміни умов господарювання передбачених договором;

- зміни розміру земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в тому числі внаслідок інфляції та індексації;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендодавця, що підтверджено актом, складеним за участю Орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом;

19.10.2005 Рішенням Севастопольської міської Ради №4046 «Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста», затверджено технічну документацію «Проведення нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2004», яку введено в дію з 01.01.2006 (арк. с. 32).

Зміни до Договору оренди не вносилися.

06.04.2010 Державною податковою інспекцією в Балаклавському районі м. Севастополя проведено камеральну перевірку ТОВ «Юнівер»з питань своєчасності та повноти сплати орендної плати за землю.

За наслідками перевірки складено Акт №173/52/15-341/32747791 про порушення позивачем вимог ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», що призвело до заниження розміру орендної плати за земельну ділянку за період липня-грудня 2009 року в загальній сумі 3434,64 грн. (арк. с. 7-9)

14.04.2010 на підставі Акту перевірки №173/52/15-341/32747791 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000881503/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5151,96грн., з яких 343464грн. -основний платіж, 1717,32 (штрафні санкції) (арк. с. 10).

За результатами первинної та повторної скарг позивача, які були залишені без задоволення, податковим органом були прийняті нові аналогічні повідомлення-рішення №0000881503/1 від 21.06.2010, №0000881503/2 від 25.08.2010, №0000881503/3 від 04.11.2010 (арк. с. 11, 12, 20-21).

29.03.2011 постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31.03.2010 у справі №2а-2598/09/2770 скасовано, прийняте нове рішення, яким позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Держкомзему в м. Севастополі по наданню Державній податковій інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту застосування Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони (арк. с. 69).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 №161-ХІV, Закону України «Про плату за землю»03.07.1992, № 2535-XII (чинний на момент виникнення правовідносин), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, якою передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Згідно частин першої, другої статті 21 Закону України «Про оренду землі»№161-ХІV, орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 13 зазначеного закону підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною першою статті 14 Закону №2535-ХІІ встановлено, що платники земельного податку або орендної плати самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня до 01 лютого поточного року, подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податку декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 14 Закону №161-ХІV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї сторони може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору затверджена постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004, пунктом 4.7 якого зазначено, що розмір орендної плати переглядається зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало надання Головним управлінням земельних ресурсів у м. Севастополі до податкового органу приведеної у відповідність технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, згідно якої до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватись коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01, замість 1,58 вказаного у друкованому варіанті документації через технічну помилку.

Але з таким висновком відповідача судова колегія погодитися не може, оскільки як встановлено в суді першої інстанції нормативна грошова оцінка землі встановлена рішенням Севастопольської міської Ради №4046 від 19.10.2005, відповідно до якої розмір коефіцієнту нормативної грошової оцінки 97 економіко-планувальної зони Км2 становить 1,58, рішень щодо внесення змін або встановлення інших розмірів коефіцієнту Севастопольською міською Радою не приймалося, отже правових підстав для перерахунку орендної плати у позивача не було, розрахунок здійснений позивачем на підставі діючого договору оренди землі.

Окрім того, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 у справі №2а-2598/09/2770 встановлено, що головне управління Держкомзему у м. Севастополі не мало правових підстав до направлення до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01, оскільки вона не відповідає положенням відповідної технічної документації, яка затверджена повноважним органом, а саме рішенням Севастопольської міської Ради, оскільки розбіжність не була виправлена у порядку та на підставах, встановлених законом.

З положень частини першої статті 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналізуючи наведені обставини судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а отже висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000881503/0 від 14.06.2010, № 0000881503/1 від 21.06.2010, № 0000881503/2 від 25.08.2010, № 0000881503/3 від 04.11.2010 є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача відповідач суду не надав.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.08.11 у справі № 2а-3503/10/2770 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.08.11 у справі № 2а-3503/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна