Ухвала суду № 23617580, 31.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8622/09/5/0170

31.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Козирєва Т.С.

за участю представників сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Салгир07"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.02.11

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Салгир07" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 12.04.11 у справі № 2а-8622/09/5/0170

за позовом Приватного підприємства "Салгир07" (вул.Вокзальне шосе, буд.131 б, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим (вул. Дзержинського 7, с.Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

третя особа: Бєлінська сільська рада (вул.Центральна, 16, с.Нововідрадне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98224)

особа, що приєдналась до апеляційної скарги Бєлінська сільська рада (вул.Центральна, 16, с.Нововідрадне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98224)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 квітня 2011 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Салгир07" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим, третя особа Бєлінська сільська рада, про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Приватне підприємство "Салгир07" звернулось до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

26.09.2011 до апеляційного суду надійшла заява Бєлінської сільської ради про приєднання до апеляційної скарги ПП «Салгір 07».

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити за наведеними у скарзі мотивами.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа - Бєлінська сільська рада клопотанням просила розглянути справу без участі свого представника у зв'язку з неможливістю явки.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неявка осіб, що приймають участь у справі, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку ст.195, 196 КАС України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Ленінському районі АР Крим 17.06.2009р. була проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Салгир 07»з питання повноти декларування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у 2008, 2009 роках, за результатами якої складено акт №2166/1503/34781834 від 17.06.2009 року.

Висновками акту перевірки зафіксовано не подання платником податку податкової декларації у 2008 році і порушення ч.1, 2 ст.14 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 53154,60 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 30.06.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001981503/0, яким визначено ПП «Салгир 07»суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 71087,41 грн., в тому числі за основним зобов'язанням в розмірі 53154,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17932,81 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно зроблено висновок про те, що позивачем -ПП «Салгір 07»занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 53154,60 грн., які донараховані спірним податковим повідомленням-рішенням з застосуванням штрафних санкцій в розмірі 17932,81грн.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2008р. між Бєлінською селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Салгир 07»(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,5000 га, в тому числі із них 1,5000 га. -відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, в тому числі піски (кадастровий номер - 0122781200:04:001:0025), за рахунок земель, які не передані у власність чи користування, Бєлінської селищної ради.

Зазначений договір зареєстрований 30.05.2008р. в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»при Держкомземі України, про що у книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок здійснено запис під реєстр.№04080110.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих.№995 від 03.10.2008р. (а.с. 34) Бєлінська селищна рада, на підставі ст.24 Закону України «Про оренду землі»направила ДПІ в Ленінському районі АР Крим копію договору оренди земельної ділянки з ПП «Салгир 07».

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» (далі -Закон №161, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»документальні невиїзні перевірки здійснюються на підставі як поданих податкових декларацій, звітів, так і інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), яким в даному випадку є договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, відповідачем правомірно проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Салгир 07»з питання повноти декларування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008, 2009 роки, на підставі договору оренди землі від 30.05.2008р., направленого листом Бєлінської селищної ради за №995 від 03.10.2008р.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтоване нарахування податковим органом штрафних санкцій в сумі 340грн. за не ненадання податкових декларацій відносно орендованої земельної ділянки за 2008-2009 роки.

Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про плату за землю»слідує, що платники орендної плати подають податкову декларацію відносно земельних ділянок, які перебували в їх користуванні в попередньому році і в продовжують перебувати в поточному році до 1 лютого поточного року, а відносно нововідведених земельних ділянок протягом місяця з дня виникнення права на користування.

Отже, в даному випадку позивач мав подати податкову декларацію відносно орендованої земельної ділянки за 2008 рік до 30.06.2008р. (протягом місяця з дня державної реєстрації договору оренди) та за 2009 рік до 01.02.2009р.

Оскільки позивачем податкові декларації станом на день проведення перевірки податковим органом не надані, що зафіксовано актом перевірки, застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. є правомірним.

Доводи позивача щодо направлення відповідної податкової звітності простою кореспонденцією на адресу податкового органу та подальше її знищення податковим органом обґрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними. Позивачем допустимих доказів направлення поштою (повідомлення про вручення поштового відправлення) податкових декларацій відносно орендованої земельної ділянки за 2008-2009 роки, як це передбачено п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суду не надано.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтоване визначення податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань в розмірі 53154,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17592,81 грн., з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст.5 Закону).

Відповідно до положень ст.21 Закону України «Про оренду землі»орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю») .

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» передбачалося, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно заяви про уточнення позовних вимог від 07.10.2010р. (а.с.92), оскаржує визначення податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням орендної плата з юридичних осіб за основним зобов'язанням лише в розмірі 26965,00 грн. (53154,60 грн. -26189,60 грн., як зазначено в заяві від 07.10.2010р. -вище за 26189,60 грн.), тобто визнає оскаржуване рішення в частині нарахування основного зобов'язання за 2008 рік повністю в розмірі 16694,88 грн. (2373,68 грн. х 7 місяців + 79,12 грн.) та за 2009 рік частково в розмірі 9494,72 грн. (виходячи з орендної плати на рівні 2373,68 грн. х 4 місяці).

Також, позивач оскаржує нарахування штрафних (фінансових) санкцій нарахованих податковою інспекцією у зв'язку з самостійним донарахуванням сум податкового зобов'язання за 2008-2009 роки в розмірі 6741,25 грн. (17932,81 грн. - 10851,56 грн., як зазначено в заяві від 07.10.2010р. -вище за 10851,56 грн. - 340 грн. штрафні (фінансові) санкції за ненадання податкових декларацій відносно орендованої земельної ділянки за 2008-2009 роки), тобто визнає оскаржуване рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за 2008 рік повністю в розмірі 8477,88 грн. (1186,84 грн. х 7 місяців + 170,00 грн.) та за 2009 рік частково в розмірі 2373,68 грн. (949,47 грн. +712,10 грн. +474,74 грн. + 237,37 грн.).

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи без врахування поданої 07.10.2010 зави про уточнення позову, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач при вирішенні справи у суді першої інстанції своїм правом на зміну позовних вимог або відкликання уточненої позовної заяви відповідно до ст.137, 155 КАС України не скористався. Отже на стадії апеляційного перегляду справи змінювати свої позовні вимоги позивач не може в силу приписів процесуального закону.

Помилковість висновків податкового органу щодо визначення орендної плати з юридичних осіб за основним зобов'язанням за 2009 рік в розмірі 26965,00 грн. (9114,93 грн. розмір місячної орендної плати за даними податкової -2373,68 грн. розмір місячної орендної плати за даними платника) х 4 місяці), позивач обґрунтовує неправильним визначенням відповідачем розміру місячної орендної плати за договором оренди землі у період дії першого пільгового року на рівні 9114,93 грн., замість - 2373,68 грн.

При цьому позивач вважає, що пільговий рік має обчислюватись зі дня державної реєстрації договору оренди землі до спливу календарного року тобто, з 30.05.2008 по 30.05.2009.

Проте такі твердження позивача є помилковими і не ґрунтуються на вимогах податкового та бюджетного законодавства. Сплата податкових зобов'язань обмежується бюджетним роком, оскільки сплата податків є надходженнями доходної частини відповідних бюджетів, контроль справляння за якими покладений у тому числі на податкові органи.

Згідно пункту 41 статті 1 Бюджетного кодексу України платіж - виконання бюджетних, боргових, гарантійних чи податкових зобов'язань, що виникли в поточному або попередніх бюджетних періодах.

Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тому висновки податкового органу є цілком обґрунтованими і відповідають нормам податкового та бюджетного законодавства, яке в даному випадку є спеціальним у питаннях щодо сплати податкових зобов'язань до бюджету по відношенню до цивільно-господарського законодавства, яким регулюються договірні відносини.

Пунктом 9 договору оренди землі було визначено, що орендна плата вноситься орендатором в грошовій формі в розмірі 28484,16 грн. в рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва з 2008 по 2009р., і в розмірі 94947,20 грн. в рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 2009 по 2057р.

Аналогічні суми розміру орендної плати, з 2008 по 2009р. на рівні 28484,16 грн. на рік та з 2009 по 2057р. на рівні 94947,20 грн. на рік, також зазначені в розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких здійснена 2007 році (а.с. 19).

Отже, вищезазначеними положеннями договору, що також узгоджувалося з положеннями нормативно-правових актів, які регулювали питання орендної плати за землю, визначався розмір орендної плати виходячи з річного строку та чітко встановлений період та розмір орендної плати.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що орендна плата в розмірі 28484,16 грн. на рік (3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва) має сплачуватися у період з моменту державної реєстрації договору до 31.12.2008р., а в розмірі 94947,20 грн. в рік (10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) у період з 01.01.2009р. по 31.12.2057р.

Згідно п.5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва складає 949472,00 грн.

Разом з тим, згідно листа Державного комітету України із земельних ресурсів вих.12-22-6/87 від 09.01.2009р. (а.с.69), нормативна грошова оцінка земель станом на 01.01.2009р. за 2008 рік має індексуватися на коефіцієнт індексації 1,152, який розраховано виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2008р. -125,2%, відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №783 від 12.05.2000р. Внаслідок чого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1,5000 га. (кадастровий номер -0122781200:04:001:0025) у 2009 році становила 1093791,70 грн. (949472,00 грн. х 1,152), а розмір орендної плати на рік виходячи із ставки 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки -109379,17 грн. (9114,93 грн. щомісячно).

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на додаткову угоду, зареєстровану 18.11.2009, до договору оренди землі від 30.05.2008р., згідно якої пункт 9 договору щодо розміру орендної плати викладено в новій редакції, оскільки зазначена додаткова угода укладена та зареєстрована в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»при Держкомземі України, про що у книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянко здійснено запис під рег.№040901100013, вже після здійснення податковим органом перевірки та прийняття оскаржуваного рішення.

Також обґрунтовано не визнано судом у якості доказу експертний висновок №3243 від 24.12.2010 у справі, який згідно з ч.5 ст.82 КАС України для суду не є обов'язковим, оскільки експертом помилково розраховано розмір орендної плати за 2009 рік (січень-квітень) виходячи з розміру місячної орендної плати за договором оренди землі на рівні 2373,68 грн., а також безпідставно не застосоване положення щодо індексації грошової оцінки земель для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2009р.

Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи справу в межах заявлених уточнених позовних вимог дійшов вірного висновку, що податковий орган правомірно визначив ПП «Салгир 07»орендну плату з юридичних осіб за основним зобов'язанням за період січень-квітень 2009 рік в розмірі 36459,72 грн. виходячи з щомісячної орендної плати в розмірі 9114,93 грн., та правильно застосував штрафні (фінансові) санкції за 2009р. в загальній сумі 9114,93 грн.

Враховуючи правильність висновків ДПІ в Ленінському районі АР Крим про порушення ПП «Салгир 07»вимог податкового законодавства та вірний розрахунок сум штрафних (фінансових) санкцій, судова колегія вважає спірне податкове повідомлення-рішення №0001981503 (№2721) від 30.06.2009 обґрунтованим, таким, що прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Таким чином апеляційна скарга ПП «Салгір 07»та приєднавшійся до апеляційної скарги Бєлінської сільської ради, задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Салгир 07" - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 у справі № 2а-8622/09/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 07.11. 2011 року.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис З.І.Курапова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова