Ухвала суду № 23617286, 25.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1003/11/21/0170

25.10.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Привалової А.В. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 26.04.11 по справі № 2а-1003/11/21/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години, буд. 2 в, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 у справі № 2а-1003/11/21/0170 (суддя Євдокімова О.О.) адміністративний позов задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим № 0002251502/3 від 11.01.2011р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керч" (98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години 2В) 3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Керчі АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 у справі № 2а-1003/11/21/0170 та прийняти нову постанову суду якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 25.10.2011року представники сторін не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про місце, день та час його проведення повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002251502/3 від 11.01.2011р. про застосування штрафних санкцій у сумі 241187,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самостійно змінював призначення платежу, яке визначені у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства незаконно нарахував позивачу штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що з 12.08.2010р. по 13.08.2010р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість позивача за жовтень, листопад 2008 року.

За результатами проведення вказаної перевірки 13.08.2010р. складений Акт № 1130/15-2/19195199 (а.с.23-24).

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме позивач порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2008 року.

Перевіркою встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які були задекларовані у декларації з ПДВ у розмірі 204249 грн. за жовтень 2008р.

Перевіркою також встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які були задекларовані у декларації з ПДВ у розмірі 278126 грн. за листопад 2008р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 26.08.2010р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002251502/0 яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосований штраф у розмірі 50% - 241187,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у порядку передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але усі скарги були залишені без задоволення, а сума штрафних санкцій без змін. На підставі рішень, прийнятих за розглядом первинної і повторної скарг, відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, відповідач надіслав позивачу податкові повідомлення-рішення № 0002251502/1 від 27.09.2010р., 0002251502/2 від 28.10.2010р., 0002251502/3 від 11.01.2011р. відповідно.

Позивач подав відповідачу податкові Декларації (від 19.11.2008р. та від 19.12.2008р.) по сплаті ПДВ за жовтень, листопад 2008р. (а.с.29-30, 32-33) у графі 27 яких визначив податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень в сумі 204249 грн., за листопад 278126 грн. відповідно.

Узгоджене податкове зобов'язання зі сплати ПДВ за жовтень 2008р. сплачене позивачем частково у сумі 70 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1390 від 20.11.2008р. та № 1508 від 27.11.2008р., де у графі "призначення платежу" визначено -відрахування ПДВ за жовтень 2008р. (а.с.27), щодо сплати позивачем залишку суми ПДВ за жовтень 2008р., то такі докази в матеріалах справи відсутні. Більш того, в позові позивач зазначає, що залишок взагалі не сплачувався.

Також, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2008р. Більш того, в позові позивач зазначає, що узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ за листопад 2008 року взагалі не сплачувалось.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань визначений у ст. 4 Закону № 2181, п.п. 4.1.4 п. 4.1 якої визначав, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону № 2181 для подання декларації платника податків.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (редакція якого діяла на момент проведення перевірки) податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Таким чином право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України, що діяло на час виникнення спірних правовідносин належало виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2181, який як було зазначено вище був спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Судова колегія вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Також відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати "Призначення платежу" визначене позивачем у вищезазначених платіжних документах, зараховуючи зазначені в цих платіжним документах суми на сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2008 року.

Таким чином відповідач діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні", не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобов'язаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у відповідних платіжних документах .

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем помилково встановлений факт затримки сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень, листопад 2008 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні були правові підстави до позивача штраф у розмірі 50% - 241187,50 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002251502/3 від 11.01.2011р. про застосування штрафу в розмірі 241187,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 у справі № 2а-1003/11/21/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 у справі № 2а-1003/11/21/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 у справі № 2а-1003/11/21/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис А.В.Привалова

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова