Постанова № 23616963, 10.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-814/10/0120

10.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Курапової З.І. ,

Привалової А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим на постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Морозова Л.М. ) від 24.12.10 у справі № 2а-814/10/0120

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим (вул. Леніна, 85-а,м.Судак, Автономна Республіка Крим,98000)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене позивачу як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії.

Постановою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" - задоволено частково.Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату за період з травня 2010 року по 24 грудня 2010 року.Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України Р/р 31115095700002 Банк:ГУ ДКУ в АР Крим Сімферополь;МФО 824026 Отримувач:Держбюджет м.Сімферополь 22090200 ОКПО 34740405 судовий збір у розмірі 1,70 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо у матеріалах справи відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років.

Зазначений статус надає позивачу право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 вказаного Закону.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, судова колегія вважає правомірним застосування судом першої інстанції саме частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку судової колегії, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Судова колегія вважає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Задовольняючи частково позов, суд вірно зазначив про те, що відповідач зобов'язаний був здійснити провести позивачу перерахунок пенсії, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції при визначенні періоду за який підлягає нарахуванню та виплаті щомісячне підвищення до пенсії вірно застосовані положення ст. 99,100 КАС України.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.

Крім того, судова колегія вважає необхідним виправити помилку допущену судом першої інстанції, який дійшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача щомісячної державної соціальної допомоги, тоді як позивачу призначена пенсія за віком і він має право на підвищення до пенсії, а не щомісячну соціальну допомогу.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі п.1ч.1ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.195; ст.197; п.2 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.201; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Морозова Л.М. ) від 24.12.10 у справі № 2а-814/10/0120 - змінити:

Виклавши другий абзац резолютивної частини постанови у наступній редакції:

"Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з травня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійсненних виплат."

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис З.І.Курапова

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова