Ухвала суду № 23616898, 24.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3310/11/0170/13

24.10.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь"- ОСОБА_2, довіреність № 474 від 20.05.11,

представник відповідача- Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 26.05.11 у справі № 2а-3310/11/0170/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" (вул. Шмидта, 19/1 кв. 4-А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

до Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська 82-В, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" до Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 02.03.2010 №0000092304, №00000102304, №00000112304. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11, прийняти нову постанову.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання судовою колегією залишається без задоволення.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

У лютому 2011 року посадовими особами Феодосійської МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірки ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.10.2010 по 31.10.2010.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 16.02.2011 №218/23-04/32477244 у якому зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 7756,00 грн. та завищена сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 7756,00 грн. Також занижений податок на додану вартість на загальну суму 37966,00 грн., у тому числі за жовтень 2010 року на суму 23077,00 грн., за листопад 2010 року на суму 14889,00 грн. Завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад на 7111,00 грн.

На підставі акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2011 №00000112304 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 7756,00 грн.; №0000092304 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 47457,50 грн., у тому числі 37966,00 грн. основного платежу, 9491,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №00000102304 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 7111,00 грн.

Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-XII, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі -Закон 2181), Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №167/97-ВР (надалі -Закон про ПДВ). Вказані Закони втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011. У зв'язку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовіношень, що є предметом судового розгляду.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори. Враховуючи вищевикладене, позивач є платником податків та зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування".

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 7 (пп.7.8.1.) Закону про ПДВ податковим періодом є один календарний місяць. За підпунктом 7.7.1. вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс-Континенталь» зареєстровано розпорядженням Кіровської районної державної адміністрації в АР Крим №800-р 10.09.2003, та взято на облік як платник податків у Феодосійській Міжрайонній Державній податковій інспекції 19.09.2003, що не заперечується сторонами.

Судом з'ясовано, що позивач самостійно задекларував податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 7756,00 грн. (рядок 18.1.), згідно податкової декларації від 22.11.2010, що отримана відповідачем. За разом у рядку 24 позивачем задекларований залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 23131,00 грн. Також у рядку 25.1. позивачем зазначена сума 23131,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Також позивачем було задекларовано податкового зобов'язання за листопад 2010 року, що отримана відповідачем 20.12.2010. В декларації зазначена різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у рядку 18.2. -від'ємне значення 7111,00 грн., визначений розмір залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 7756,00 грн., та сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку у сумі 7756,00 грн.

Як зазначає відповідач в акті перевірки від 16.02.2011 до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 позивачем не включені податкові зобов'язання зі сплати ПДВ з грошових коштів, отриманих у жовтні 2010 року від фізичних осіб у якості внесків учасників газифікації у будівництво газопроводів на території с.Красна Зорька (Сімферопольського району) та с.Урожайне (Сімферопольського району) в розмірі 185000,00 грн. Відповідне податкове зобов'язання складає (185000,00 х 16,67%) -30833,00 грн.

Тотожне порушення зафіксовано відповідачем під час перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року -132000,00 грн. Сума податку на додану вартість складає (132000х 16,67%) 22000,00 грн.

Як зазначається в акті: акти виконаних робіт по підведенню газопроводу до кожного домоволодіння фізичним особам, а також письмові погодження із кожною фізичною особою на передачу ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь»частини газопроводу (у частки внесених коштів) до перевірки не надані. Договорами з кожною фізичною особою також не передбачено повернення частки внеску учаснику газифікації, яка не була використана у будівництві газопроводу.

На підставі зазначених фактів відповідачем й робиться висновок про порушення платником податків податкового законодавства, а саме пунктів 3.1.1., 4.1., 7.3.1. Закону про ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2007 між Сімферопольською районною державною адміністрацією, Гвардійською селищною радою та ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь»був укладений договір про господарську співпрацю по газифікації Гвардійської селищної ради. 16.02.2009 між Урожайнівською селищною радою та ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» був укладений локальний договір про господарську співпрацю з газифікації населених пунктів Урожайнівської селищної ради. Судом встановлено, що угоди тотожного змісту були укладені позивачем з Партизанською селищною радою Кіровського району - 08.01.2003, з Журавьскою селищною радою -25.02.2003 Згідно умов укладених договорів визначений розмір громадян у газифікацію домоволодінь.

Протягом жовтня-листопада 2010 року позивачем були укладені договори з фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та іншими були укладені договори про господарську співпрацю з газифікації індивідуального домоволодіння. Зазначеними договорами визначені правові стосунки сторін в здійсненні робіт з газифікації на території селищної ради.

Статтею 1 Закону про ПДВ визначено, що поставка товарів -це операції, що передбачають передачу права власності за компенсацію на невизначений строк. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 пунктом 1.4. Закону про ПДВ визначається, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

У даному випадку передача грошових коштів не надходять до власності позивача, а фізичні особи не отримують товари або послуги.

Данної думки підтримується й Севастопольській апеляційний адміністративний суд у рішенні від 21.03.2011 по справі №2-19/2474-2006А/5002.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність та обґрунтованість здійснених дій. Проте матеріалами справи підтверджується обґрунтованість позовних вимог, а тому вони належать задоволенню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-3310/11/0170/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-3310/11/0170/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко