Ухвала суду № 23616787, 18.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8606/10/11/0170

18.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"- ОСОБА_2, довіреність № 25/1-06-2764 від 19.11.10

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"- ОСОБА_3, довіреність № 01-17Сф-60

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- Лисенко Петро Петрович, посвідчення №059381 від 26.10.10,

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- Безверха Юлія Анатоліївна, посвідчення №065604,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 28.02.11 у справі № 2а-8606/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, 19, Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530;

вул. Вузлова, 6, м. Сімферополь, 95047)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Москаленко С.А.) від 28 лютого 2011 року у справі № 2-а-8606/10/11/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі № 0001302100/0 від 07 грудня 2009 року, № 0001312100/0 від 07 грудня 2009 року, № 0000012100/0 від 08 грудня 2010 року; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000012100/2 від 11 травня 2010 року, № 0000694001/2 від 11 травня 2010 року, № 0000704001/2 від 11 травня 2010 року, № 0000704001/3 від 15 липня 2010 року, № 0000694001/3 від 15 липня 2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 лютого 2011 року, прийняти нову постанову по справі, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на підпункт 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 Порядку подання розрахунку акцизного збору та пункт 9 додатку 4 Порядку складання розрахунку акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий не денатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з тим, що податкова інспекція вважає, що розмір податкового зобов'язання з акцизного збору, зазначеного платником у податковій звітності є меншим, оскільки при заповненні податкової звітності позивачем було порушено підпункт 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 Порядку подання розрахунку акцизного збору та пункт 9 додатку 4 Порядку складання розрахунку акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий не денатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), затверджених наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111. Так, у графі 10 Розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року позивачем було визначено суму податкового зобов'язання з акцизного збору у розмірі 4555663,00 грн., в той час як податкова інспекція вважає, що сума податкового зобов'язання складає 15764491,00 грн.; у графі 10 Розрахунку акцизного збору за жовтень 2009 року позивачем визначена сума податкового зобов'язання з акцизного збору у розмірі 46279895,60 грн., в той час як податкова інспекція вважає, що сума податкового зобов'язання складає 52904999,80 грн. Вказані обставини сталися підставою до висновку податкової інспекції про заниження позивачем податкових зобов'язань з акцизного збору у сумі 19510886,12 грн.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та правильно надана юридична оцінка фактичним обставинам справи виходячи з наступного.

Податкова інспекція вважає, що позивачем занижені податкові зобов'язання з акцизного збору.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

З акту «Про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія»(ЄДРПОУ 36499654), по питанню правильності нарахування податкового зобов'язання в розрахунках акцизного збору за вересень 2009р. та за жовтень 2009р.»та спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що заниження позивачем податкових зобов'язань з акцизного збору за вересень, жовтень 2009 року встановлено податковим органом не у зв'язку із порушенням позивачем закону -Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», а нормативно-правового акту ДПА України -Порядку подання розрахунку акцизного збору та Порядку складання розрахунку акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий не денатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), затверджених наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2001 року за № 295/5486. Податкові зобов'язання визначені податковою інспекцію також не на підставі положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», а саме на підставі вказаного Порядку, що не відповідає вимогам пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Відповідно до частини 3 статті 4 Декрету датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Згідно до частин 4, 6 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін. Українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації.

Таким чином, для позивача об'єктом оподаткування згідно вказаних положень Декрету та Закону є саме обороти з реалізації готової алкогольної продукції, а не обсяг отриманого спирту етилового зі спиртозаводу.

Позивач визначив податкові зобов'язання з акцизного збору за вересень, жовтень 2009 року у відповідності із положеннями статей 3,4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», у зв'язку з чим висновок податкової інспекції про заниження позивачем податкових зобов'язань з акцизного збору у сумі 19510886,12 грн. -не відповідає вимогам Декрету.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання податкової інспекції на положення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 Порядку нарахування, термін сплати і подання розрахунку акцизного збору та пункту 9 додатку 4 Порядку подання розрахунку акцизного збору для підприємств виробників лікеро-горілчаної продукції не може бути прийнято судом до уваги, оскільки податкові зобов'язання у розумінні пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»виникають у позивача за правилами оподаткування, визначеними статтями 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».

Крім того, вказані положення Порядку прийняті на виконання вимог діючого законодавства України щодо сплати акцизного збору, зокрема Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

Відповідно до частини 20 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено за вересень, жовтень 2009 року акцизний збір перед отриманням спирту етилового у сумі 15764491 грн. та 52904999,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за № 000090 від 09 вересня 2009 року, № 000116 від 18 вересня 2009 року, № 000130 від 23 вересня 2009 року, № 000146 від 25 вересня 2009 року, № 000137 від 24 вересня 2009 року, № 000148 від 28 вересня 2009 року, № 000158 від 29 вересня 2009 року. Даний факт не спростовується відповідачем.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Дані обставини свідчать про те, що позивачем виконаний окремий порядок щодо сплати акцизного збору при отриманні спирту, що призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію.

У наданих позивачем розрахунках акцизного збору за вересень, жовтень 2009 року позивач у графі 10 зазначив суму податкового зобов'язання з акцизного збору у розмірі 4482279 грн. та 44676325,68 грн., зазначивши у розділі ІІ розрахунків суми, яки були сплачені в рахунок платежів, що підлягають сплаті за звітні місяці щоденними платежами при придбанні марок акцизного збору для маркування готової продукції, виготовленої з використанням спирту етилового, отриманого під зобов'язання сплатити акцизний збір за податковим векселем, у зв'язку зі зміною ставок акцизного збору, інші платежі у сумі 15764491 грн. та 52904999,80 грн. відповідно.

Враховуючи, що позивачем не було допущено заниження податкових зобов'язань з акцизного збору за вересень, жовтень 2009 року, застосування податковою інспекцією до позивача штрафних (фінансових) санкцій виходячи із розміру занижених податкових зобов'язань не може бути визнано судовою колегією правильним.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають фактичним обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 лютого 2011 року у справі № 2-а-8606/10/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська