Ухвала суду № 23616366, 17.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14043/10/10/0170

17.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Курапової З.І. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Бром"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.11;

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 24.02.11 у справі № 2а-14043/10/10/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна,1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000; вул. Лабораторна, 45 а, м.Дніпропетровськ,49010)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство "Бром" звернулось з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000272304/0 від 21.10.2010 року про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 10252 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідмовлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0007512301/0 від 21.10.2010 року, прийняте стосовно Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром". Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Бром" судові витрати по сплаті судового збору 3 грн.40

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивачем до судового засідання у зв'язку з приведенням діяльності Красноперекопського ВАТ "Бром" у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" надано клопотання у порядку ст. 55 КАС України про заміну позивача Красноперекопського ВАТ "Бром" на Публічне акціонерне товариство "Бром".

Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2010 року, яка занесена до протоколу судового засідання, судова колегія замінила позивача Красноперекопського ВАТ "Бром" на правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Бром".

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2010 року посадовою особою відповідача проведено документальна невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Бром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року за результатами отриманих відповідей по ланцюгу постачання, за результатами якої складено акт перевірки №1272/23-4/05444552/108 від 08.10.2010 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР та зазначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 10252грн. Згідно з текстом акту перевірки позивачем за лютий 2010 року було сформовано податковий кредит в розмірі 10251,55грн. по операції з МПП "Мерал". Згідно з відповіддю ДІII у Кіровському районі м. Донецьк на запит про проведення зустрічної перевірки МПП "Мерал "вказане підприємство не є виробником вугілля АО (25-50), а є посередником, постачальником є ТОВ "Компанія "Альтарес".

На запит про проведення зустрічної перевірки віл ДПІ в Куйбишевському районі Донецьк не може провести перевірку ТОВ "Компанія "Альтарес" у зв'язку з не встановленням місцезнаходження вказаного підприємства; було здійснено вихід за юридичною адресою підприємства та складено акт про відсутність підприємства за його місцезнаходженням; до відділу податкової міліції направлено запит про встановлення місцезнаходження вказаного підприємства. На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок про т, що сума ПДВ заявлена позивачем до відшкодування з бюджету в розмірі 10252грн., не може бути відшкодована.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272304/0 від 21.10.2010 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10252 грн. декларації за березень 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим були надані податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за податкові (звітні) періоди: лютий 2010 року та уточнюючий розрахунок, що був поданий в березні 2010 року, період, за який уточнювались податкові зобов'язання -лютий 2010 року; за березень 2010 року з зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 90372,00грн.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає, поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу і цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає орган; Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податковою органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт- порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Статтею 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що сплату податку на додану вартість не підтверджено по підприємству, що є постачальником позивача у 2 ланцюгу.

Та вірно зазначено, що разом з тим акт перевірки не містить відомостей щодо несплати податку контрагентом позивача по угоді - МПП "Мерал", тобто, наданий акт перевірки не містить відомостей про ненадходження податку на додану вартість, що сплачена позивачем в ціні придбаного товару, до бюджету.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 71 КАС України позивачем були надані документи на підтвердження факту отримання товарів від МПП "Мерал", що підтверджується матеріалами справи (арк.с. 39-48).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної: в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в акті перевірки та запереченнях відповідача на адміністративний позов відсутні будь-які відомості, що надані позивачем на підтвердження поставки товару позивачу від МПП "Мерал" видаткова накладна та податкові накладні складені з порушенням вимог діючого законодавства або в них відсутні обов'язкові реквізити, наявність яких передбачена, зокрема, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.

Враховуючи викладене, безперечним є висновок суду першої інстанції про реальне виконання укладених угод позивачем, а саме поставку товару та проведення оплати за поставлений товар.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку відповідача для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, виходячи з того, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання і а внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 30.1 статті 10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, відповідно до закону.

Судом першої інстанції вірно визначено, що чинне законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ. що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме, продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку безпосереднім продавцем або одним з його постачальників (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець -платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання безпосереднього продавця або постачальників по ланцюгам постачання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у порушення положень ст. 71, 72 КАС України не надано доказів на підтвердження висновку акту перевірки про несплату податку на додану вартість до бюджету з операцій по придбанню товарів Публічним акціонерним товариством "Бром" та наявність підстав до зменшення суми бюджетного відшкодування.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 24.02.11 у справі № 2а-14043/10/10/0170 за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис З.І.Курапова

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова