Ухвала суду № 23615859, 04.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1590/11/2770

04.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4217/9/10-0 від 23.11.10,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рада Севастополь" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 01.06.11 у справі № 2а-1590/11/2770

за позовом Приватного підприємства "Рада Севастополь" (вул. Гер. Севастополя, 56 кв. 27, м. Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001)

про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 червня 2011 року у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Рада Севастополь" про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду відмовлено; позов Приватного підприємства "Рада Севастополь" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без розгляду (арк. с. 36-37).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений місячний строк на звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла з 30.07.2010 по 01.01.2011 та не наведено підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

Не погодившись з ухвалою суду позивач - Приватне підприємство "Рада Севастополь", звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду про відмову у поновленні строку про звернення в суд по справі №2а-1590/11/2770 скасувати та прийняти нове рішення, яким відновити строк звернення до суду щодо оскарження рішення про застосування штрафних санкцій від 17.11.2010 №000724330 та рішення про застосування фінансових санкцій від 17.11.2010 №000725330 (арк. с. 46-47).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував факт невиконання органом державної податкової служби обов'язку щодо вручення або направлення поштою акту перевірки.

В судовому засіданні 04.10.2011 представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм процесуального права та просив залишити його без змін.

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 04.10.2011, не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду представник позивача повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.63,64), документи, надіслані на адресу позивача повернулись на адресу суду з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання»(арк.с.65-66), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини десятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

26.10.2010 за результатами перевірки, проведеної працівниками державної податкової служби об'єкту, що належить позивачу складений акт № 8809/27/03/23/37126906, на підставі якого керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя 17.11.2010 прийняті рішення № 0007242330 та № 0007252330 про застосування до Приватного підприємства «Рада Севастополь»штрафних (фінансових) санкцій, які отримані останнім відповідно до картки поштового повідомлення 14.12.2010 (арк. с. 9-10, 27-28).

30.12.2010 Приватне підприємство «Рада Севастополь» звернулось до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі у адміністративному порядку зі скаргою на вказані рішення контролюючого органу.

19.01.2011, за результатами розгляду скарги Приватного підприємства «Рада Севастополь», керівництвом Державної податкової адміністрації у м. Севастополі прийнято рішення про відмову у її задоволенні (арк. с.30-32)

Зазначене рішення того же числа надіслано на юридичну адресу Приватного підприємства «Рада Севастополь» та повернуто 19.02.2011 органами поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання»у зв'язку з незнаходженням платника податків за адресою (арк. с.33).

Позивач просить поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом з метою оскарження рішень Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 17.11.2010 про застосування до Приватного підприємства «Рада Севастополь»штрафних (фінансових) санкцій за порушення Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Процедуру оскарження у адміністративному порядку дій органів стягнення щодо рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог зазначених Законів визначає Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за № 723/1748 (зі змінами та доповненнями), яке діяло до 31 січня 2011 року.

Так, відповідно до пункту 16 цього Положення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби.

Водночас 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" цього Кодексу), статтею 102 якого врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Таким чином, з 1 січня 2011 року строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, встановлено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Отже, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається та закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані норми статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, статтей 56, 57 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.

Так, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При цьому процедура адміністративного оскарження, вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.19 вказаної статті кодексу у разі, коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 57.17 цієї статті.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що граничним строком звернення до суду позивача про скасування рішень від 17.11.2010 № 0007242330 та № 0007252330 про застосування штрафних санкцій, є 03.04.2011, який позивачем пропущений, оскільки позовну заяву подано до суду лише 12.05.2011, згідно штемпелю установи пошти (арк. с. 13).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем порушено вимоги щодо вручення або направлення поштою акту перевірки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби у разі, незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Приватним підприємством «Рада Севастополь» не надано доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній з 30.07.2010, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 99, 100, 102, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 245- 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рада Севастополь" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.06.11 у справі № 2а-1590/11/2770 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.06.11 у справі № 2а-1590/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлений 10 жовтня 2011.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна