Ухвала суду № 23614412, 27.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р.Справа № 2-а-12891/09/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Милосердного М.М.,

суддів -Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі -Дубчак Ю.В.,

за участю: представників Приватного підприємства "Берс Агро" -Івах Ганни Анатоліївни та Амелькіної Олени Миколаївни.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Берс Агро" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Берс Агро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень та податкових вимог,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року приватне підприємство (далі ПП) "Берс Агро" звернулось до суду з позовними вимогами (зміненими та доповненими) до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 000812301/1 від 31 березня 2009 року та № 000822301/1 від 31 березня 2009 року, недійсними першої та другої податкових вимог від 04 вересня 2009 року № 1/1723 та від 15 жовтня 2009 року № 2/1917.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем необгрунтовано зроблено висновки про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а податкові повідомлення -рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ПП "Берс Агро" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП "Берс Агро" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 11 лютого 2009 року по 16 лютого 2009 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Берс Агро" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Аверс" м. Одеса за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року.

В ході перевірки встановлено, що між ПП "Берс Агро" в особі директора Усольцева Б.А. та ПП "Аверс" в особі директора Бранька О.О. укладено договір від 22 листопада 2006 року №22-11/06 на поставку висівок, на підставі якого Продавець зобов'язується передати Покупцю висівки у кількості 80 т за ціною 450,00 грн. з урахуванням ПДВ. Сума договору склала 36000,00 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися у готівкової формі.

ПП "Берс Агро" згідно з накладними, отриманими від ПП "Аверс" за зазначеним договором, включило до складу валових витрат за 4 квартал 2006 року 20887,50 грн. та 4178 грн. ПДВ. Згідно з податковими накладними відобразило у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних і включило до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди

Листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24 грудня 2008 року № 68686/23-513/14 повідомлено, що директором ПП "Аверс" був Бранько А.О. Підприємство знято з обліку в податковому органі 16 травня 2005 року, розрахунковий рахунок 26002311959 в акціонерному банку "Південний" було закрито 01 лютого 2005 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17 червня 2003 року. У зв'язку з чим провести зустрічну перевірку ПП "Аверс" неможливо.

За результатами перевірки складено акт № 627/23-5/33014759 від 16 грудня 2009 року, яким зроблений висновок, що первинні документи ПП "Берс Агро" не відповідають вимогам с.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство завищило валові витрати на 20887,50 грн. за 4 квартал 2006 року та в порушення п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищило податковий кредит на 4178,00 грн. ПДВ.

Крім того, податковим органом визнано нікчемним укладений між ПП "Берс Агро" та ПП "Аверс" вищезгаданий договір.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення - рішення від 31 березня 2009 року № 000812301/0, яким ПП "Берс Агро" було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5222,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 2611,00 грн. за заниження податкових зобов'язань та податкове повідомлення - рішення № 0000822301/0 від 31 березня 2009 року, яким було донараховано ПДВ на суму 4178,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 2089,00 грн. за заниження податкових зобов'язань. Під час адміністративного оскарження зазначені рішення були залишені без змін.

Вважаючи, що підприємством обґрунтовано та правомірно включено вартість товару до складу валових витрат та відображено податковий кредит ПП "Берс Агро" звернулося до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції не погодився з висновком податкової про нікчемність правочину, однак виходив з того, що первинні документи позивача оформленні неналежним чином, а тому вони не можуть бути підставою для віднесення витрат підприємства до валових витрат по податку на прибутку, а тому відповідачем правомірно застосовані фінансові санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній форм здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 5 Закону № 283/97-ВР встановлено, що підставою для включення до складу валових витрат є первинні документи, які підтверджують факт здійснення фінансово - господарської операції.

Згідно ч.1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрутованість позовних вимог та вважає, що позивач не мав право включати до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, оскільки, податкові накладні, накладні та прибуткові касові чеки оформлені з порушенням встановленого порядку, а саме підписані особами прізвища та посади яких не зазначено, договір купівлі-продажу між ПП "Аверс" та позивачем підписаний зі сторони ПП "Аверс" директором Бранько Олександром Олександровичем, а згідно бази даних податкового органу директором та бухгалтером підприємства є Бранько Андрій Олександрович.

Також, слід зазначити, що в договорі купівлі-продажу вказано розрахунковий рахунок ПП "Аверс" №26002311959 в акціонерному банку "Південний", проте, зазначений рахунок був закритий ще в лютому 2005 року, а тому ДПІ у м. Херсоні правомірно донараховано ПП "Берс Агро" відповідні суми податку на додану вартість і застосувало штрафні санкції.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Також, при апеляційному розгляді справи, суд, за клопотанням начальника ДПІ у м. Херсоні у запереченнях на апеляційну скаргу, допустив заміну належного відповідача у справі, а саме: Державну податкову інспекцію у м. Херсоні на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Берс Агро" -залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: