Ухвала суду № 23610879, 10.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 32070/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Міхно І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" м. Хмельницький Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" м. Хмельницький Хмельницької області до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними першої та другої податкових вимог та їх скасування,-

встановила:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсною першу податкову вимогу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №1/293 від 24.03.2010 року про сплату податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 1111139,78 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 31.03.2010 року позивач отримав першу податкову вимогу №1/293 від 24.03.2010 року в яку були включені суми податкових зобов'язань визначені податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі акту проведеної перевірки позивача.

Другу податкову вимогу №2/381 від 11.05.2010 року позивач отримав 01.06.2010 року в яку були включені суми податкових зобов'язань визначені податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі акту проведеної перевірки позивача.

Першу податкову вимогу №1/293 від 24.03.2010 року та другу податкову вимогу №2/381 від 11.05.2010 року позивач вважає недійсними, тому що вони не відповідають вимогам п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків". Позивач просив позов задоволити.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" м. Хмельницький Хмельницької області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та відповідно до ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов'язкових платежів і зобов'язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2005 року по 31.12.2007 року, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 09 червня 2008 року, за № 4824/23 - 4/31791373.

За результатами перевірки відповідачем на підставі акту перевірки від 09 червня 2008 року за №4824/23 4/31791373 за порушення п. 1.32 ст. 1, п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 7.6.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, згідно п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було нараховано податкове зобов'язання та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001562301/0/4681 від 23 червня 2008 року по податку на прибуток підприємств в сумі 1116161 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 744107 грн., і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 372054 грн., та за порушення п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, згідно з п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було нараховано податкове зобов'язання та прийнято податкове повідомлення-рішення №0001572301/0/4678 від 23 червня 2008 року по податку на додану вартість в сумі 586193 грн., ви основним платежем в сумі 390795 грн., і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 195398 грн.

Відповідно до п. п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 5.2.4, 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання не дійним контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до рощгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Позивач оскаржив податкове повідомлення -рішення № 01562301/0/4681 від 23 червня 2008 року по податку на прибуток підприємств та податкове повідомлення-рішення №0001572301/0/4678 від 23 червня 2008 року по податку на додану вартість до суду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2008 року товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельно-транспортна компанія» м. Хмельницький відмовлено у задоволені позову до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001562301/0/4681 від 23 червня 2008 року по податку на прибуток підприємств та № 0001572301/0/4678 від 23 червня 2008 року по податку на додану вартість.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року апеляційна скарга на вказану постанову суду товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельно-транспортна компанія» залишена без задоволення, а постанова суду без змін.

Відтак, податкові зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень №0001562301/0/4681 від 23 червня 2008 року по податку на прибуток підприємств та №0001572301/0/4678 від 23 червня 2008 року по податку на додану вартість необхідно вважати узгодженими з дати ухвалення рішення Львівським апеляційним адміністративним судом, тобто з 14 грудня 2009 року.

Так як податкові зобов'язання по податкових повідомленнях - рішеннях вважаються узгодженими, ДПІ у м. Хмельницькому направило позивачу податкові вимоги, тобто письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, а саме: першу податкову вимогу № 1/293 від 24 березня 2010 року про сплату податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 1111139,78 грн., в тому числі основного платежу в сумі 739085,78 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 372054 грн., та з податку на додану вартість в сумі 584958 грн., в тому числі основного платежу в сумі 389560 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 195398 грн., а також другу податкову вимогу № 2/381 від 11 травня 2010 року про сплату позивачем податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 1111030,66 грн., в тому числі основного платежу в сумі 738957,78 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 372071 грн., 1,88 грн., пені та з податку на додану вартість в сумі 585528,28 грн., в тому числі основного платежу в сумі 390094,02 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 195398 грн., пені в сумі 36,26 грн.

Відповідно до ч. 2 п. п. 6.3.1, п. п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Наслідком несплати узгодженого податкового зобов'язання в установлені строки їх погашення є нарахування пені після закінчення таких строків, відповідно до правил ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання позивачу була нарахована пеня, яка включена в другу податкову вимогу.

Згідно п.4.1 ч. 4 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків" затвердженого наказом ДПА України №266 від 03.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року за №595/5786 податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом ДПА України від 2 квітня 1999 року № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 1999 року за № 304/3597.

Податковий борг визначений у першій податковій вимозі № 1/293 від 24 березня 2010 року про сплату податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 1111139,78 грн., в тому числі основного платежу в сумі 739085,78 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 372054 грн., та з податку на додану вартість в сумі 584958 грн., в тому числі основного платежу в сумі 389560 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 195398 грн., а також у другій податковій вимозі № 2/381 від 11 травня 2010 року про сплату позивачем податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 1111030,66 грн., в тому числі основного платежу в сумі 738957,78 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 372071 грн., 1,88 грн., пені та з податку на додану вартість в сумі 585528,28 грн., в тому числі основного платежу в сумі 390094,02 грн., і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 195398 грн., пені в сумі 36,26 грн., підтверджується копіями з карток особових рахунків платника податків - позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" м. Хмельницький Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року у справі №2а-2722/10/2270/1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.04.2012 року