Ухвала суду № 23610147, 02.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 р. Справа № 39735/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Патлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод» звернулося до суду з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2011 р. №0000132301/2767 та №0000142301/2764.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що всі послуги та матеріальні цінності придбані та оплачені ТОВ «Бережанський склозавод» безпосередньо пов'язані із веденням господарської діяльності товариства. Витрати позивача, віднесені до валових витрат, підтверджені відповідними документами, в яких зазначено усі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. Позивач вважає, що твердження податкової служби щодо невідображення в актах виконаних робіт конкретного обсягу наданих послуг не відповідає жодним вимогам податкового та іншого законодавства.

Крім того, на думку позивача, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить норму, яка б дозволяла вважати податкову накладну, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом недійсною і податковий кредит не підтвердженим.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Бережанської МДПІ від 16 травня 2011 р. №0000132301/2767 повністю та податкове повідомлення-рішення Бережанської МДПІ від 16 травня 2011 р. №0000142301/2764 в частині зменшення суми від»ємного значення по податку на прибуток підприємств в сумі 9200 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про реальність здійснення позивачем господарських операцій, оскільки товар був поставлений, відбувся рух активів (послуги були своєчасно оплачені), у контрагентів були усі необхідні результати для здійснення господарських операцій: і ПП «Андрухів» і ТОВ «Спарк» мали всі необхідні ліцензії для здійснення вантажних перевезень, мали в наявності транспорт, відбувалось перевезення товару скловиробів, виробництво яких є основним видом діяльності ТОВ «Бережанський склозавод». З аналізу копій актів виконаних робіт та наданих послуг, судом першої інстанції встановлено, що в них містяться всі обов»язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні.

Крім того, суд першої інстанції вважав неправомірним висновок податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 1440 грн. по податкових накладних за транспортні послуги отримані від ТОВ "Спарк", оскільки суми податку, включені до складу податкового кредиту були підтверджені відповідними документами. Разом з тим, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу з приводу безпідставного віднесення до складу валових витрат консультативних послуг отриманих від ПП Дейнека в сумі 5694 грн., оскільки в акті виконання послуг не було конкретизовано, які саме послуги надавалися, період їх надання, відсутня інформація щодо конкретного обсягу наданих послуг.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову, та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що, оприбуткування транспортних послуг ТОВ «Бережанський склозавод» проводило на підставі актів виконаних транспортних послуг, в яких не зазначено кількісні параметри, пункти доставки вантажу. Перевіркою не виявлено, а підприємством не надано товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу і отримання продукції. Крім цього, апелянт зазначає, що ТОВ «Бережанський склозавод» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту жовтня, листопада 2010 року 1440 грн. податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, одержаних від ТОВ «Спарк», зі змісту яких неможливо ідентифікувати, яка саме продукція та послуги отримані товариством.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в межах доводів апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції Бережанською МДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. Результати перевірки відображено в акті від 27.04.2011 р. № 68/23-134/36350030.

На підставі висновків про порушення податкового та іншого законодавства, вказаних в акті перевірки, податковою службою прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2011 р. № 0000132301/2767 в якому збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 1440 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 360 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2011 р. № 0000122301/2765 в якому збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток 98750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24687,5 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2011 р. № 0000142301/2764 в якому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14894 грн.

ТОВ «Бережанський склозавод» не погодилось із грошовими зобов'язаннями, визначеними вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями і оскаржило їх до ДПА в Тернопільській області. ДПА в Тернопільській області рішенням від 18 липня 2011 р. залишила без змін податкове повідомлення-рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції від 16 травня 2011 р. №0000142301/2764, скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000122301/2765 в частині 25011,50 грн., в тому числі 324,00 грн. за основним платежем та 24687,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, та збільшила на 360,00 грн. застосовану штрафну (фінансову) санкцію визначену в податковому повідомленні-рішенні №0000132301/2767.

ТОВ «Бережанський склозавод» не погодилось із рішенням ДПА в Тернопільській області та оскаржило його до ДПС України. Рішенням від 3 жовтня 2011 р. Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення Бережанської МДПІ від 16.05.2011 р. №0000132301/2767, №0000142301/2764 з урахуванням рішення ДПА в Тернопільській області від 18.07.2011 р. № 11119/10/25-007/285, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Підставами для прийняття податкового повідомлення рішення № 0000142301/2764 від 16 травня 2011 р. в якому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9200 грн. стало безпідставне віднесення, на думку податкового органу, до валових витрат транспортні послуги, надані ПП ОСОБА_1 на суму 2000 грн. та ТОВ «Спарк» на суму 7200 грн., в результаті чого завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року на суму 9200 грн.

До такого висновку Бережанська МДПІ прийшла у зв»язку з тим, що ТОВ «Бережанський склозавод» оприбуткування транспортних послуг, отриманих від вищевказаних суб'єктів господарювання проводилось на підставі актів виконаних транспортних послуг, в яких зазначено лише маршрут перевезення, не вказано кількісні параметри, пунктів доставки вантажу, відсутні товарно-транспортні накладні, що визначені вищевказаними нормативними актами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії актів виконаних робіт ПП ОСОБА_1 та ТОВ «Спарк» містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам первинних документів, передбачених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», та фіксують факти здійснення господарських операцій позивача.

Крім того, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, оформлені з ТОВ «Спарк», що підтверджують перевезення кожної партії вантажу, на наявності яких наполягала податкова інспекція.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) із змінами та доповненнями до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону встановлено виняток і зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі спірні транспортні послуги, були придбані та оплачені ТОВ «Бережанський склозавод», а тому правомірно віднесені товариством до валових витрат. Таким чином, товариством підставно сформовано від»ємне значення об»єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік на суму 9200 грн.

Підставами для прийняття податкового повідомлення рішення № 0000132301/2767 від 16 травня 2011 р. стало безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних на підставі яких неможливо ідентифікувати яка саме продукція та послуги отримані товариством, а саме: ТОВ «Спарк» надано транспортні послуги ТОВ" Бережанський склозавод" на загальну суму 7200 грн. та суму ПДВ - 1440 грн. по податкових накладних:

- № 1037 від 10.09.2010р. на суму 2700,00грн. та сума ПДВ 540,00 грн. по маршруту Бережани-Одеса-Миколаїв-Бережани;

- № 1038 від 08.10.2010р. на суму 2250,00грн. та сума ПДВ 450,00 грн. по маршруту Бережани-Одеса-Миколаїв-Бережани;

- № 1040 від 30.10.2010р. на суму 2250,00грн. та сума ПДВ 450,00грн.по маршруту Бережани-Одеса-Сімферополь-Алупка-Бережани.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що був чиним час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними Деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпунктів 7.5.1, 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Отже, вимоги вказаних положень Товариством з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод» були дотримані, що підтверджується наявністю податкових накладних за транспортні послуги, отримані від ТОВ «Спарк» /а.с.12,15,18/, а тому підстав вважати неправомірним віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод» до податкового кредиту суми ПДВ 1440 грн. по вказаних податкових накладних немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним висновки Бережанської МДПІ щодо порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції повністю дослідив всі обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі №2а-3467/11/1970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

Я.С. Попко

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04.04.2012 року.