Рішення № 23603005, 12.03.2012, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/2-699/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.

з участю секретаря -Швидкої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК»до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК» про визнання незаконним підвищення процентної ставки по кредитному договору,

В С Т А Н О В И В :

До Краснокутського районного суду Харківської області 07 вересня 2011 року звернувся позивач - Публічне акціонерне товариство „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК»до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Ф 1415/09-05 від 22.09.2005 року в розмірі 121802,83 грн, а також судові витрати в розмірі 1338,03 грн.

04 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК» про визнання незаконним підвищення процентної ставки по кредитному договору, в якому просить визнати незаконним підвищення відповідачем процентної ставки за отриманим кредитом та визнати умову договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку недійсною.

В судове засідання представник позивача Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК»не з'явився, надавши 29.02.2012 року через канцелярію суду заяву про розгляд цивільної справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Стосовно визнання зустрічного позову ОСОБА_2 чи заперечення проти нього, інформації від ПАТ «КРЕДОБАНК»до суду надано не було.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову ПАТ «КРЕДОБАНК»заперечував в частині розміру заборгованості за кредитом, який на його думку значно завищений, вказавши, що 22.09.2005 р. між сторонами був укладений кредитний договір на суму 146900 грн з умовою виплати 17,9 % річних строком до 01.09.2012 р. Свої зобов'язання по виплаті тіла кредиту та процентів він виконував належним чином. Але у вересні 2009 року при сплаті кредиту та процентів за користування кредитом ОСОБА_2 дізнався, що з 01 серпня 2008 року банк підвищив відсоткову ставку за договором з 17,9% до 24% річних. Вважає, що банк не мав право без його згоди в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку. Крім того, вказані дії банку суперечать нормам цивільного законодавства та законодавства, яке регулює кредитні правовідносини. Окрім цього, йому в порушення Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування і сукупної вартості кредиту не була надана інформація щодо причин підвищення процентної ставки за кредитом. Він вимагав від банку надати інформацію щодо обґрунтування причин та обставин підвищення процентної ставки, її розрахунок, але його вимоги були залишені без реагування відповідачем. Також згідно вказаних Правил, якщо договір передбачає право банку змінювати процентну ставку залежно від зміни облікової ставки НБУ, то необхідно вказувати правило, за яким змінюється процентна ставка. Але в даному договорі відсутнє таке правило. Відповідно до п.3.7 укладеного договору у разі зміни законодавства України, інших економічних умов, Банк має право самостійно змінити розмір процентної ставки за кредитом, попередивши про це позичальника рекомендованим листом за 10 днів до введення нового розміру процентної ставки. Однак, всупереч цієї норми договору банк не повідомив ОСОБА_2 про причини, які слугували підставою для зміни відсоткової ставки за кредитом, провело нарахування заборгованості за збільшеною відсотковою ставкою, внаслідок чого розмір заборгованості за кредитним договором визначений невірно. Тому не заперечує проти стягнення з нього заборгованості за кредитом в розмірі 77106,50 грн та просить задовольнити зустрічні позовні вимоги, а саме визнати незаконними дії ПАТ «КРЕДОБАНК» відносно збільшення процентної ставки до 24 % річних по кредитному договору та визнати умову кредитного договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку недійсною.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_2, а також його представника, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 22 вересня 2005 р. між Відкритим акціонерним товариством „КРЕДОБАНК" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №Ф 1415/09-05 на суму 146900 грн з умовою виплати 17,9 % річних строком до 01 вересня 2012 р.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Уклавши кредитний договір, ОСОБА_2 зобов'язувався: точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредитні кошти до 01 вересня 2012 року, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, вносити плату за обслуговування кредиту та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.10 кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником умов договору, зокрема, при порушенні строків повернення кредиту ПАТ "КРЕДОБАНК" має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки та штрафні санкції.

Згідно п.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Але ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору та ст.526 Цивільного кодексу України свої зобов'язання в повному обсязі належним чином не виконує і станом на 02 вересня 2011 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком складає 121802,83 грн.

Однак, з даним розміром заборгованості по кредитному договору суд не може погодитися з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.7 Кредитного договору від 22 вересня 2005 року Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір процентної ставки за користування кредитом, тарифів, попередивши про це письмово позичальника рекомендованим листом за 10 днів до введення нового розміру процентної ставки.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку іншою фінансовою установою змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

В порушення вимог п.3.7 Кредитного договору ПАТ «КРЕДОБАНК»листа щодо підвищення відсоткової ставки відповідачу по первісному позову направлено не було, що підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_2, який дізнався про збільшення відсоткової ставки у вересні 2009 року. Відповідного повідомлення про направлення такого листа з матеріалів справи не вбачається, представник банку в судові засідання для дачі пояснень не з'являється, хоча постійно викликався в судові засідання, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток.

Суд вважає, що в даному випадку порушено право відповідача на отримання належної інформації щодо підстав зміни умов договору, реальної вартості кредиту, її розрахунку, що передбачено Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. №168, та на обговорення питання про збільшення процентної ставки перед складанням додаткової угоди.

На вимогу п.3.5. вказаних Правил банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають право змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку). Крім того, як зазначено в п.3.4. Правил, банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором передбачається можливість зміни процентної ставки залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках.

В листі від 04.12.2008 р. № 47-112/3204-17164 НБУ наголошує на тому, що підвищення банками процентних ставок з посиланням на зміну облікової ставки НБУ та зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку України є незаконним і таким, що суперечить вимогам ст.11 Закону «Про захист прав споживачів»та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168, а також вимог, укладених між клієнтами та банками договорів про надання споживчих кредитів, останнім не надаються вичерпні для позичальника обґрунтування стосовно підстав для підвищення відсоткової ставки.

Разом з цим, відповідно до пункту 1.3. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. N168 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N541/13808 (надалі також - «Правила»), Відповідач по зустрічному позову зобов'язаний забезпечувати виконання Правил під час укладення кредитних договорів зі споживачами. Збільшення відсоткової ставки за Договором кредиту із наданням позивачу можливості достроково припинити дію Договору кредиту у разі непогодження з розміром такої відсоткової ставки, рівнозначна переукладенню Договору кредиту, тому, враховуючи положення Правил, відповідач зобов'язаний був надати позивачу розрахунок нової реальної вартості кредиту за Договором кредиту, чого відповідачем дотримано не було. Таким чином, підвищення ПАТ «Кредобанк»процентної ставки за Договором кредиту відбулось без надання ОСОБА_2 інформації щодо нової реальної вартості кредиту, що, однак, не є правомірним з огляду на норми наведених вище Правил, будь-яких доказів в обґрунтування протилежного Банком суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 належним чином не був повідомлений про зміну процентної ставки і вона є недійсною та не може застосовуватися до Кредитного договору від 22 вересня 2005 року.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 ЦК України, згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України, є підставою недійсності правочину.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що банк при зміні умов кредитного договору порушив не тільки порядок прийняття цих змін, але і не мав для цього реальних підстав, тому визнає незаконними дії ПАТ «КРЕДОБАНК»відносно збільшення процентної ставки до 24 % річних по спірному кредитному договору та залишає її на рівні 17,9 %, а тому вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованих ОСОБА_2 процентів за користування кредитом з 01 серпня 2008 року відповідно до умов кредитного договору, що діяли до 01.08.2008 року.

Водночас, як вбачається з позовної заяви позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 та наданих суду розрахункових документів, з вересня 2005 р. по вересень 2011 року фактично позивачем було сплачено відповідачу процентів за користування кредитом в сумі 78242,44 грн за процентною ставкою 17,9 % річних та сплаченого кредиту в розмірі 83190,00 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи те, що представником відповідача не наданий зустрічний розрахунок вказаних сум та не доказано протилежне в судовому засіданні, суд погоджується з вищенаведеним розрахунком.

У відповідності із ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Окрім цього, ПАТ «КРЕДОБАНК»в кредитну заборгованість включив 32946,47 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

Однак, з даним нарахуванням суд погодитися не може з наступних підстав.

Як вбачається з п.5.1 кредитного договору №Ф1415/09-05 від 22.09.2005 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п.3.2. цього Договору, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення.

Згідно п.3.6 Договору у випадку неповернення позичальником кредиту в термін, визначений п.2.1 цього договору, на вимогу Банку позичальник сплачує пеню, вказану в п.5.1 цього договору.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з даного договору, кредит виданий ОСОБА_2 в сумі 146900 грн на строк до 01 вересня 2012 року, а тому відповідно до умов договору Банк не мав права нараховувати пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки термін, визначений п.2.1 цього договору, ще не настав.

Таким чином, суд вважає, що в частині вимог про стягнення пені за прострочену заборгованість необхідно відмовити.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 77106,50 грн, з яких 63710 грн - залишок тіла кредиту та 13046,50 грн -сума заборгованості по сплаті процентів, являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги в частині стягнення пені за користування коштами по кредитному договору задоволенню не підлягають за відсутністю на те законних підстав.

Крім того, при зверненні до суду позивачем по первісному позову були сплачені судові витрати в розмірі 1218 грн. 03 коп та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 120 грн., що підтверджено квитанціями про сплату.

В силу ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.526, 549, 1049, 1050 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" (МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) заборгованість за кредитним договором №Ф1415/09-05 від 22 вересня 2005 року в розмірі 77106 (сімдесят сім тисяч сто шість) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" (МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 771 (сімсот сімдесят одна) грн 06 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн, а всього судові витрати в розмірі 891 (вісімсот дев'яносто одна) грн 06 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК» про визнання незаконним підвищення процентної ставки по кредитному договору -задовольнити повністю.

Визнати незаконним підвищення Публічним акціонерним товариством „КРЕДОБАНК" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК»процентної ставки за кредитним договором №Ф1415/09-05 з 17,9% до 24 % та умову договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку недійсною.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. А. Каліберда