Рішення № 23601104, 18.04.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/1233/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" квітня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у січні 2012 року звернулася до Бердянського міськрайоного суду Запорізької області з зазначеним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь на утримання дочки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. А крім цього, просила стягнути з відповідача на свою користь 1/2 частину додаткових витрат, що складає 10112 грн. на доньку та сина за період з вересня 2006 року по 31 січня 2012 року і додаткові витрати на утримання дочки у розмірі 183 грн. та на утримання сина в розмірі 210 грн. щомісячно від дня пред'явлення позову і до їх повноліття. В обґрунтування позову зазначала, що 07.08.1984 року вони зареєстрували з відповідачем шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. З вересня 2006 року подружні стосунки між ними були припинені і вона з дітьми змушена була переїхати на інше місце проживання, а 21.04.2011 року шлюб було розірвано. ОСОБА_2 з 2006 року матеріальну допомогу на утримання дітей надає нерегулярно та в недостатньому розмірі. Відповідач є засновником ТОВ «Контур», а також директором цього товариства. Отже, крім заробітної плати, він має дохід від підприємницької діяльності, у нього добрий стан здоров'я, інших непрацездатних членів сім'ї у нього немає. Згідно ст.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з січня встановлений в розмірі 893 грн., для дітей віком від 6 до 18 років -1112 грн. Оскільки відповідач має добре матеріальне становище, на її думку, він має можливість сплачувати аліменти на дітей в розмірі 50% від заробітку. (доходу). Дочка ОСОБА_3 є ученицею 8 класу Бердянської гімназії №1 «Надія», плата за навчання в якій складає 220 грн. на місяць. З вересня 2006 року вона відвідує музичну школу, де плата за навчання становить 70 грн. З жовтня 2011 року для покращення стану здоров'я відвідує фітнес-клуб, за абонемент в який сплачено 584 грн. Син ОСОБА_4 з вересня 2009 року відвідує ДНЗ відділу освіти №39, помісячна плата за перебування в якому становила у жовтні 2011 року -67 грн., у листопаді 2011 року -90 грн., у грудні 2011 року - 108 грн., а з 01.01.2012 року батьківська плата -7,50 грн. на день. Він також відвідує дитячий центр «Гармонія», плата на місяць складає 320 грн. Син також займається ушу, розмір щомісячного членського внеску складає 40 грн. Крім цього, діти відвідують самоокупний зразковий вокальний колектив «Діти Надії», де учать у конкурсах, пошиття костюмів здійснюється за її рахунок, а помісячна плата за відвідування колективу для дочки становить 150 грн., для сина -60 грн. За період з вересня 2006 року по січень 2012 року нею були понесені додаткові витрати, викликані необхідністю розвитку здібностей дітей та покращення здоров'я на загальну суму 20224 грн. Проте обоє батьки повинні приймати участь у додаткових витратах на дітей, тому з відповідача має бути стягнуто 10112 грн. Розмір щомісячних додаткових витрат на дочку складає 366 грн., на сина 420 грн., тому вона вважає за можливе стягнення з відповідача додаткових витрат на дочку в розмірі 183 грн. на місяць, а на сина -210 грн. на місяць.

У судовому засіданні позивач підтримала позов повністю з підстав, зазначених в ньому, просила задовольнити повністю.

Відповідач позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від заробітку. При цьому пояснив, що він у добровільному порядку за домовленістю з дружиною сплачує на утримання дітей матеріальну допомогу в розмірі 2000 грн. Крім цього, діти мінімум тиждень на місяць проживають у нього, знаходяться в цей період на повному його утриманні. У них з дружиною була домовленість ще з 2000 року, що весь прибуток зі спільних з нею торгових точок залишається вдома на їх власне утримання та утримання дітей. Це завжди було не менше 8000 грн. на місяць. Після їх розлучення магазин «Українська здоба», який знаходиться в центрі міста та є найбільш прибутковим, залишився дружині, а також їй дісталася квартира в м.Бердянську, а квартира в м.Києві оформлена на дочку ОСОБА_3. Підприємство «Контур»залишилося йому, але воно є в заставі Банку, та він щомісячно сплачує 11000 грн. кредиту. Весь дохід, яке показаний в податковій декларації, не є чистим прибутком, та практично весь йде на виплату заробітної плати працівникам, дивідендів ніхто не отримує, підприємство на даний час не є прибутковим.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 березня 1984 року, який розірвали 21.04.2011 року, що підтверджується копіями свідоцтва про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу.

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є відповідач, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дитини.

Встановлено, що діти проживають з позивачем, що підтверджується копією довідки ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ»№43 від 13.01.2012 року та не заперечується відповідачем.

Судом з'ясовано, що відповідач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дітей, але, на думку позивача, її розмір є недостатнім для повного задоволення їхніх потреб.

Так, згідно заяви позивача до суду від 28.03.2012 року та доданих до неї копій чеків про відправлення грошових переказів, ОСОБА_2 на ім'я позивача на утримання дітей були перераховані кошти: 30.08.11р. -2000 грн., 28.09.11р. -2000 грн., 08.10.11р. -1000грн., 07.11.11р.- 1500 грн., 09.12.11р.- 2000грн., 06.01.12 -2000 грн., 10.01.12р.-2000 грн., 20.03.12р. -2000 грн. Однак, як вбачається із позовної заяви, таку допомогу він надавав з 2006 року, проте не поштовими переказами.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини, що мають значення.

Враховуючи, що відповідач офіційно працює, має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, що підтверджується довідкою ТОВ «Контур» №12 від 26.03.2012 року, аліменти з нього слід присудити в частці від заробітку (доходу).

Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує, що позивач відмовилася надати суду довідку про свої доходи, будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець, а також являючись одним із засновників ТОВ «Контур», вважаючи, що суд не повинен враховувати її матеріальний стан при визначенні розміру аліментів на дітей з посиланням на ст.182 СК України.

Втім, дані обставини мають значення для розгляду даної категорії справи, і суд має враховувати рівень матеріального забезпечення також і того з батьків, з ким проживають діти для визначення розміру аліментів, які належить стягнути з відповідача.

Суд, дослідивши всі фактичні обставини та надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що рівень матеріального забезпечення позивача є достатньо високим, зважаючи на її особисті пояснення в судовому засіданні про те, що вона щомісячно на дітей витрачає 10000,00 грн. Відповідач працює, отримує заробітну плату в розмірі від 1700 грн. до 3200 грн. на місяць, є співзасновником ТОВ «Контур»разом з позивачем та їх доросли сином, тому суд вважає можливим з урахуванням встановлених обставин стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, які, на думку суду, будуть достатніми для задоволення потреб дітей, враховуючи доходи позивача, які вона має від здійснення підприємницької діяльності, задовольнивши позов частково в цій частині.

Частиною 1 ст.185 СК України передбачено, що той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно ч.2 цієї статті розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначаться за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат разово в сумі 10112 грн. за період з 01.09.2006 року по 31.01.2012 року, а також додаткових витрат щомісячно: на дочку -по 183 грн., на сина -по 210 грн. до їх повноліття, пов'язаних з відвідуванням музичної школи, фітнес-клубу, вокального колективу, дитячого центру та дитячо-юнацької спортивної школи.

Аналізуючи надані позивачем письмові докази та фактичні обставини, суд вважає, що договір про надання послуг від 06.10.2011 року, укладений дочкою позивача ОСОБА_3, якій не виповнилося навіть 14 років, на відвідування нею фітнес-клубу і сплата за абонемент коштів в сумі 584 грн., не може прийматися судом до уваги взагалі, оскільки укладений договір не підпадає під поняття побутового, визначеного ст. 31 ЦК України. Для укладення такого договору особа повинна мати повну цивільну дієздатність, яка набувається з досягненням повноліття.

Далі, відвідування сином ОСОБА_4 дитячого центру «Гармонія»з вересня 2010 року зі сплатою за це 320 грн. на місць та включення цих витрат в позові як додаткових і стягнення їх з відповідача до досягнення дитиною повноліття, є некоректним, оскільки це центр підготовки дітей до школи і ОСОБА_4 у 2012 році має піти до першого класу ЗОШ, а тому необхідність у відвідуванні дитячого центру відпаде.

Крім цього, на думку суду, заняття в музичній школі, фітнес-клубі, вокальному ансамблі та ДЮСШ не можна віднести до додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, та ставити питання щодо їх покриття щомісячно до досягнення дітьми повноліття, оскільки навчання в музичній школі на конкретному музичному інструменті має певну кількість навчальних років, а відвідування спортивної школи та вокального колективу може бути припинено за бажанням дитини в будь-який момент, а тому вони не є передбачуваними додатковими витратами.

В порушення вимог ст.ст.58-60 ЦПК України, позивачем надані суду лише копії довідок, не завірені належним чином, із зазначенням сум щомісячної оплати, які не можуть бути прийняті судом до уваги як докази. Суми оплат за навчання вказані в них станом на день видачі довідок та подання позову до суду, тобто на січень 2012 року, між тим позивач вказує на відвідування дочкою вокального колективу з 2002 року та музичної школи з 2006 року, не зазначаючи при цьому розміру оплати за навчання помісячно кожного року окремо, з підтвердженням їх відповідними довідками установ.

Крім цього, позивач, прохаючи суд стягнути на її користь з відповідача додаткові витрати на дітей, починаючи з вересня 2006 року по 31.12.2012 року, в сумі 10112 грн., що становить 50%, не надала суду жодних належних і допустимих доказів у підтвердження їх фактичної оплати та зарахування на рахунки відповідних підприємств та установ сплачених нею коштів. А тому факт понесення нею витрат на суму 20224 грн. нічим не підтверджений, до того ж ці витрати не можна віднести до таких, що викликані особливими обставинами.

На підставі проведеного аналізу доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача додаткових витрат слід відмовити.

Крім цього, задовольняючи позов частково, суд також враховує, що позивач в даному випадку не позбавлена права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України чи про стягнення додаткових витрат на дітей в разі їх хвороби чи інших виняткових обставин відповідно до положень ст. 185 СК України.

На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати при поданні позову до суду відповідно до п.3) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 58-60, 62, 88, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 183, 191 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та додаткових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 січня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття.

У стягненні додаткових витрат на дітей в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 214 грн. 60 копійок на р/р 31217206700011, отримувач: Бердянське УДКСУ (м.Бердянськ, Бердянський район, 22030001) Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38042560, Банк: Бердянське УДК ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363».

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: З. П. Пустовіт