ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" квітня 2012 р. м. Київ К-3409/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
на постанову Господарського суду міста Києва від 30 липня 2007 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року
у справі № 25/329-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпіна УА»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
про визнання нечиинними податкових повідомлень -рішень та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна УА» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -відповідач) про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 07 грудня 2006 року № 0003122310/0, рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 21 січня 2007 року № 407/10/25-033; зобов'язання ДПІ у Святошинському районі м. Києва відкоригувати відповідним чином акт від 29 листопада 2006 року № 633/23-30/33600731, виключивши з нього положення про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість».
Постановою Господарського суду міста Києва від 30 липня 2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0003122310/0 від 07 грудня 2006 року. Визнано нечинним рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 407/10/25-033 від 21 січня 2007 року. В іншій частині у позові відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Альпіна УА»3,40 грн. судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року постанову Господарського суду міста Києва від 30 липня 2007 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати Господарського суду міста Києва від 30 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Святошинському районі м. Києва провела виїзну планову перевірку ТОВ «Альпіна УА»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08 липня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт від 29 листопада 2006 року № 633/23-30/33600731.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у листопаді 2005 року на загальну суму 12999,50 грн.
07 грудня 2006 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003122310/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2. статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Альпіна УА»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 19499,50 грн., в тому числі 12999,50 грн. -за основним платежем, 6500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 21 січня 2007 року № 407/10/25-033 його скаргу було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення -без змін.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, з урахуванням того, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 грудня 2006 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2006 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, який за результатами нового розгляду закрив провадження у цій справі.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість спірним рішенням слугував висновок податкового органу про те, що ТОВ «Альпіна УА»неправомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість на загальну суму 12999,50 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Богдан-К», статут та свідоцтво платника податку на додану вартість якого були визнані недійсними згідно рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2006 року.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, сплата сум податку на додану вартість за податковими накладними (арк. справи 67-74), отриманими від ТОВ «Богдан-К», підтверджується платіжними дорученнями (арк. справи 75-79) та не заперечувався податковим органом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 грудня 2006 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2006 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 березня 2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Богдан-К», треті особи: ДПА в м. Києва, Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, ТОВ «Альпіна УА», про визнання недійсними установчих документів та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість було закрито.
Отже, судами попередніх інстанцій було встановлено, що станом на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Богдан-К»було належним чином зареєстрованою юридичною особою та перебувало на податковому обліку.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що визначення податковим органом ТОВ «Альпіна УА»податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість в сумі 12999,50 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Святошинському районі м. Києва відкоригувати відповідним чином акт від 29 листопада 2006 року № 633/23-30/33600731, виключивши з нього положення про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», а також в частині задоволених позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 21 січня 2007 року № 407/10/25-033, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду міста Києва від 30 липня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 30 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева
Судове рішення № 23599512, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-3409/09-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: