Постанова № 23597584, 04.04.2012, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 р. Справа № 2a-1870/1236/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Швед В.С.,

редставників позивача - Клещенко О.М., Шамоніна Є.О.

представників відповідача - Катустянської О.М., Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальнстю "Десен" до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Десен" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2012року: №0000192314/0/9606 про збільшення грошового зобов"язання з ПДВ в сумі 129609грн. та №0000182314/0/9610 в частині збільшення грошового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 179768 грн. 29 коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно зменшив валові витрати на суму отриманих послуг від ТОВ «Славяни» на загальну суму 49200 грн., та зменшив податковий кредит на суму 9840 грн. Також відповідачем безпідставно зменшені валові витрати на суму отриманих паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «Лобос - Трейд», та ТОВ «ГЄК» на загальну суму 505420 грн., та зменшив податковий кредит на суму 101084 грн. Відповідачем помилково розцінено оплату від фізичних осіб по раніше виданому їм кредиту як поворотна фінансова допомога, отримана від фізичних осіб. Крім того, в акті перевірки податковою інспекцією необґрунтовано зазначено, що позивачем завищені валові витрати за 2-3 квартали 2011 року на суму 117177грн., яка не підтверджена документально, а саме встановлена розбіжність між даними податкового та бухгалтерського обліку.

Державна податкова інспекція у місті Сумах, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ «Десен» завищено валові витрати та завищений податковий кредит за рахунок віднесення до складу валових витрат сум, сплачених ТОВ "Славяни" за оренду холодильного обладнання, які не використовуються у власній господарській діяльності. Також ТОВ «Десен» завищено валові витрати і завищено податковий кредит по господарським операціям з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Лобос-Трейд» та ТОВ «ГЄК», оскільки сертифікати якості, щодо походження ПММ та документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, на підприємстві відсутні. Позивачем, в порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, завищено валові витрати за рахунок безпідставного віднесення до витрат суми 117177грн., яка не підтверджена документально. Крім того, перевіркою встановлено не включення до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичних осіб.

В судовому засіданні представники позивача: Клещенко О.М., Шамонін Є.О., позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача: Катустянська О.М. та Кіптенко Н.Г., позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми з 15.12.2011 р. по 13.01.2012 р. проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Десен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 20.01.2012р. № 302/2314/31499969/6 (т.1 а.с.10-57).

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією в м. Суми прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.02.2012р. № 0000192314/0/9606 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129609грн. та № 0000182314/0/9610 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 180384грн. (т.1 а.с.58, 59).

Як зазначено в акті перевірки, в порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Десен» завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу витрат по оренді холодильного обладнання, які не використовуються у власній господарській діяльності, а саме: згідно договору від 01.01.2011р. №М011/030 про надання послуг ТОВ «Славяни" надало ТОВ «Десен» послуги з місцерозташування обладнання ТМ «Ласунка" та ТМ «Ажур» за винагороду відповідно 1500грн. і 1350грн. щомісячно. Хоча в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) по оренді холодильного обладнання відсутні докази зв'язку цих витрат з господарською діяльністю ТОВ «Десен», так як в холодильниках представників ТМ «Ласунка» та ТМ «Ажур» зберігалася продукція, яка вже була власністю ТОВ «Славяни».

Суд не погоджується з таким висновком державної податкової інспекції в місті Сумах з огляду на таке.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент здійснення господарських операцій) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат платника податку сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи, що податковою інспекцією перевірялися також господарські операції, які здійснювалися позивачем у 1-му кварталі 2011року, то діяльність позивача за цей період повинна відповідати вимогам Податкового кодексу України ( ПК України).

Відповідно до вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Формування податкового кредиту позивачем повинно відповідати вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ТОВ «Десен» є оптова торгівля морозивом, та напівфабрикатами. Крім того, позивач є офіційним представником ТМ «Ласунка», ТМ «Ажур» (морозивао), ТМ "Левада" (напівфабрикати) в Сумській області.

Для здійснення своєї господарської діяльності, щодо реалізації та просування продукції на ринках Сумської області товариством «Десен» укладено низку договорів, щодо реалізації товару в торгівельних мережах. Серед укладених договорів є договори укладені з ТОВ «Славяни» (т.2 а.с.55-84).

Так, відповідно до договору від 01.01.2011р. №М011/030 про надання послуг ТОВ «Славяни» надало ТОВ «Десен» послуги щодо оренди холодильного обладнання, та послуги по передпродажній підготовці реалізації товару позивача в торгівельній мережі товариства «Славяни». За надання послуг позивач сплачує ТОВ «Славяни» 2 % від вартості своєчасно оплаченого товару, поставленого на підставі договору про поставку від 01.01.2011р. №011/030, а також винагороду у розмірі 1500грн., з урахуванням ПДВ, щомісячно, за місцерозташування обладнання ТМ «Ласунка" та винагороду у розмірі 1350грн., з урахуванням ПДВ, щомісячно, за місцерозташування обладнання ТМ «Ажур» (т.1 а.с.85-87).

Відповідно до договору від 02.04.2009р. №М09/018 про надання послуг ТОВ «Славяни» надало ТОВ «Десен» послуги по передпродажній підготовці реалізації товару позивача в торгівельній мережі ТОВ «Славяни». За надання послуг Позивач сплачує ТОВ "Славяни» 2 % від вартості своєчасно оплаченого товару, поставленого на підставі договору про поставку від 02.04.2009р. №09/018 (т.1 а.с.89-92).

Реальність виконання вказаних господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами і не оспорюється державною податковою інспекцією в м. Сумах.

Як зазначено в акті перевірки, на виконання укладених угод та укладеної на 2010рік (договір відсутній) були надані акти здачі-приймання виконаних робіт.

На думку податкової інспекції, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) по оренді холодильного обладнання відсутні докази зв'язку цих витрат з господарською діяльністю ТОВ «Десен», а саме: товари реалізовуються згідно договорів купівлі-продажу, згідно яких право власності на реалізовані товари переходять від ТОВ «Десен» до підприємств-покупців в момент відвантаження товару та виписки накладної, договори комісії між ТОВ «Десен» та ТОВ «Славяни» не укладались, тобто в холодильниках представників ТМ «Ласунка» та «Ажур» зберігається продукція, яка є власністю ТОВ «Славяни».

Проте судом встановлено, що у відповідності до вищевказаних укладених угод та актів здачі-приймання виконаних робіт, орендна плата сплачувалася позивачем за місцерозташування обладнання ТМ «Ласунка" та ТМ «Ажур» у розмірі відповідно 1500грн. і 1350грн. щомісячно, а не за зберігання товару у цьому обладнанні, як помилково вважає відповідач.

Враховуючи викладене, суд вважає що ДПІ в м.Суми безпідставно зменшено позивачу валові витрати на суму отриманих послуг від ТОВ «Славяни» у розмірі 49200грн., та зменшено податковий кредит на суму 9840грн.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ «Десен» були укладені договори з ТОВ «ГЄК» та ТОВ «Лобос - Трейд» на закупівлю паливно-мастильних матеріалів (договори №12-2/10/09 від 12.10.2009р. та №22 від 28.01.2011р.) (т.1 а.с.69, 75-76).

Згідно умов вказаних договорів постачання ПММ проводиться за поданими покупцем заявками, навантаження товару здійснюється за рахунок постачальника, забір ПММ проводився шляхом заправлення автомобілів на місцях зберігання ПММ на підставі заправочних відомостей.

Отриманий товар (ПММ) від ТОВ «Лобос - Трейд», та ТОВ «ГЄК» використані в господарський діяльності позивача, а саме заправка паливом власних автомобілів, які використовуються для розвозу товару по торгівельним точкам.

В акті перевірки відповідач зазначає, що всі оформлені документи на підтвердження операцій купівлі-продажу ТОВ «ГЄК» та ТОВ "Лобос-Трейд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже договори є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Суд вважає, що державною податковою інспекцією в місті Сумах не надано суду належних доказів нікчемності чи безтоварності вказаних угод.

В акті перевірки міститься посилання на положення статті 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. знищення пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, .... незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На думку суду, для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Така позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року, та в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

В акті перевірки не наведено жодних доказів про наявність такого умислу у позивача, а висновок робиться лише на підставі аналізу даних, які містяться в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Посилання ДПІ в м.Суми на ті обставини, що під час перевірки на ТОВ «ГЄК» направлено запит, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Десен», на який не отримано відповіді, що у ТОВ «ГЄК» відсутні власні основні фонди, працює 1 особа, направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а також що у позивача відсутній сертифікат якості щодо походження ПММ, як на підстави нікчемності угоди та безтоварності господарських операцій, є безпідставними.

Суд зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання валових витрат, та податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2011року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012року, був задоволений позов ТОВ «Лобос - Трейд» до ДПІ в м.Суми і визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ в м.Суми щодо зміни визначених ТОВ «Лобос - Трейд» показників податкового кредиту та податкового зобов»язання з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення-рішення (т.2 а.с.238-240).

В той же час, товариством «Десен» були надані для перевірки всі визначені чинним законодавством первинні документи, що підтверджують законність та реальність вказаних угод, а саме: письмові договори на поставку ПММ, договори зберігання ПММ, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, подорожні листи, відомості видачі пального, акти звірок, про що зазначає сама ДПІ в м. Суми у акті перевірки.

Підтвердженням реальності виконання господарських операцій є і відображення у акті перевірки факту того, що забор ПММ проводився шляхом заправляння автомобілів на місцях зберігання ПММ на підставі заправочних відомостей.

Що стосується тверджень податкової інспекції про порушення товариством «Десен» вимог ст.13 «Обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності законодавчо регульованій сфері» Закону України «Про підтвердження відповідності», відповідно до яких постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, то суд зазначає, що вказані вимоги стосуються постачальників ПММ, а не споживачів цієї продукції, яким був ТОВ «Десен».

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Постанови КМУ від 25.02.2009р. № 207 також є безпідставним, оскільки вимоги вказаних норм не мають жодного відношення до ТОВ «Десен», яке не здійснювало транспортування ПММ.

Тому суд вважає, що відповідач безпідставно зменшив валові витрати на суму отриманих ПММ від ТОВ «Лобос - Трейд», та ТОВ «ГЕК» на загальну суму 505420 грн., та зменшив податковий кредит на суму 101084 грн.

Також в акті перевірки вказано, що в порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, ТОВ «Десен» завищено валові витрати за рахунок безпідставного віднесення до витрат суму витрат за 2-3 квартали 2011року в розмірі 117177грн., яка не підтверджена документально. У зв'язку з тим, що валові витрати підприємства перевіркою визначалися по даним бухгалтерського обліку, а наборки валових витрат підприємством не надані, то встановити по якій саме господарській операції було зроблено дане заниження немає можливості.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 2.3.2. Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника, податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Але податковою інспекцією вказані дії вчинені не були, так як в акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні документи, невідповідність даних податковим деклараціям, не було запропоновано платнику податків надати пояснення по фактам виявлених порушень.

Пунктом 2.3.2 вказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового зобов'язання необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Згідно п. 3.1 Порядку до акту перевірки додаються інформативні додатки, зокрема, це матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Однак, висновки відповідача не підтверджуються первинними документами та не містять посилання на них.

Крім того, з письмового пояснення головного державного податкового ревізора-інспектора Капустянської О.М., яка здійснювала перевірку, вбачається, що розбіжність в сумі 58831грн. за 2-й квартал 2011року пояснюється наступним чином: сума в розмірі 665грн. сталася за рахунок подвійного включення ТОВ «Десен» по господарським витратам (вказана сума не оспорюється позивачем), сума в розмірі 58166грн. - транспортні витрати, відображена згідно даних бухгалтерського обліку на бухгалтерському рахунку 28.9, в результаті чого дана сума витрат не була зазначена в наборах валових витрат, які були зроблені в ході перевірки. Розбіжність в сумі 58346грн. за 3-й квартал 2011року пояснюється тим, що сума в розмірі 2012грн. сталася за рахунок подвійного включення ТОВ «Десен» по господарським витратам (вказана сума також не оспорюється позивачем), сума в розмірі 26334грн. - транспортні витрати, відображена згідно даних бухгалтерського обліку на бухгалтерському рахунку 28.9, в результаті чого дана сума витрат не була зазначена в наборах валових витрат, які були зроблені в ході перевірки. Той факт, що в ході перевірки не враховані транспортні витрати пояснюється наступним чином: ТОВ «Десен» було зроблено списання транспортно-заготівельних витрат, які визначаються на списаний залишок товару за 2 - 3 квартали 2011року, але у зв»язку зі змінами у податковому законодавстві по податку на прибуток з 01.04.2011року на час складання податкової звітності не було роз»ясень, щодо відображення в податковому обліку списання з рахунка 28.9 «Транспортно-заготівельних витрат», списання ТОВ «Десен» на 93 рахунок було проведено у 4 кварталі 2011року, при цьому до складу витрат у 4 кварталі 2011 року витрати в розмірі 58166грн. та 56334грн. не враховані (т.2 а.с.219).

Вказані пояснення підтверджують відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача в частині віднесення до валових витрат суми 114500грн. (117177грн. - 665грн. - 2012грн. ).

Ще одним порушенням податкового законодавства з боку позивача, податкова інспекція зазначає заниження валового доходу на суму 26492 грн., а саме на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається не повернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку.

Проте суд не може погодитися з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає дохід з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді .суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається не повернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку».

Як зазначено в акті перевірки, згідно прибуткового касового ордеру від 29.03.11р. ОСОБА_6 зробив внесок в сумі 6142грн.; згідно прибуткового касового ордеру від 31.03.11р. ОСОБА_7 зробив внесок в сумі 10100грн.; згідно прибуткового касового ордеру від 31.03.11р. ОСОБА_6 зробив внесок в сумі 10250грн.

Позивачем надані суду договори позики від 07.09.2009р. та від 05.10.2009р., згідно яких ТОВ «Десен» (позикодавець) передає у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (позичальники) грошові кошти в сумах відповідно 120000грн. та 250000грн., які позичальники зобов»язуються повернути (т.2 а.с.92-93, 94-95).

На виконання вказаних договорів позики, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є засновниками ТОВ «Десен», і внесли до каси товариства грошові кошти, що є частковим поверненням раніше виданої позики, а не поворотною фінансовою допомогою.

В той же час, ДПІ в м. Сумах не надала суду жодного доказу в підтвердження свого висновку, що вказані фізичні особи надавали позивачу поворотну фінансову допомогу.

Отже висновок відповідача про заниження товариством «Десен» валового доходу на суму 26492 грн., а саме на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається не повернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку, є безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ в м.Сумах, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 03.02.2012року: №0000192314/0/9606 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 129609грн. та №0000182314/0/9610 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 179768 грн. 29 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальнстю "Десен" до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 03.02.2012року:

- №0000192314/0/9606 про збільшення грошового зобов"язання з ПДВ в сумі 129609грн.;

- №0000182314/0/9610 в частині збільшення грошового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 179768 грн. 29 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Бондар

Повний текст постанови складений та підписаний 9 квітня 2012 року.