Ухвала суду № 23597204, 21.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 р.Справа № 2а-14301/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представника позивача Альянової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-14301/11/2070

за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності № 0000752200 від 21.09.2011 року на загальну суму 113 086,85 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ст.1,86 Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, п.п.3.3 «Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. № 136 , що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в матеріалах орави доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, заперечень до неї , дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2000р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт перевірки № 2332/235/14308894 від 15.06.2011р.

На підставі акту перевірки прийнято повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності № 0000752200 від 21.09.2011 року на загальну суму 113 086,85 грн.

За висновками акту перевірки позивачем за 3 зовнішньоекономічними імпортними контрактами порушено ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті" стосовно законодавчо встановленого терміну надходження товару, що згідно ст.4 вказаного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку;

Згідно п.п.23,35 ст.1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2007 р. №574, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться в залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу "під митним контролем" з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції п.п.3.3 «Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. № 136 є помилковими, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції, положення цього пункту стосуються лише установ банку і регулюють порядок їх дій в залежності від конкретних обставин.

З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги щодо визначення строків надходження митних товарів виходячи з моменту оформлення ВМД типу ІМ 40 « Імпорт» є помилковими.

Так судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем та Donaldson Filtration Deutschland, GmbH, Germany укладено Контракт №292-08/СІ від 24.08.2008 p. Граничний термін надходження імпортних товарів, або повернення валютних коштів на суму 4 225,00 євро настав 12.05.2009 p., а на суму 3 357,00 євро - 27.06.2009 р. Імпортна продукція отримана у повному обсязі, що підтверджується ВМД №742625 від 16.10.2009 р. Згідно вказаної ВМД імпортна продукція надійшла на митну територію України за вказаним Контрактом - 16.10.2009 р. на загальну суму 100 229,14 грн., що за курсом НБУ складає 8 450,00 євро.

Таким чином, висновки податкового органу про встановлення дебіторської заборгованості в сумі 8 450 євро. не відповідають фактичним обставинам справи, а тому нарахування пені за період з 01.02.2010 р. по 31.12.2010 р. здійснено відповідачем неправомірно.

22.08.2008 р., між позивачем та нерезидентом Kompressoren,"(Німеччина) укладено Контракт №324-08/0 . Граничний термін надходження імпортних товарів, або повернення валютних коштів на суму 12 350,00 євро настав 12.05.2009 р., а на суму 9 813,00 євро - 27.06.2009 р. Імпортна продукція на суму 290 716,38 грн., надійшла на митну територію України за вказаним Контрактом 08.10.2009 р., що за курсом НБУ складає 24 700 євро, що підтверджується ВМД №741070.

Факт отримання позивачем імпортної продукції та відсутності дебіторської заборгованості встановлений судовим рішенням, а саме постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р., яка набрала законної сили.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи, а пеня нарахована за 334 днів неправомірно.

09.01.2008 р., між позивачем та контрагентом "Техническая компания Авиатехком"РФ, укладено контракт №25.

Відповідачем визначено порушення граничних термінів надходження імпортних товарів, або повернення валютних коштів на суму 236 972,12 рублів РФ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 р. у справі №2а-44640/09/2070, встановлено, що імпортна продукція на суму 236 972,12 рублів РФ отримана позивачем 24.12.2008 р. у складі імпортної продукції за ВМД №740595 на суму 1 141 820,00 рос. рублів., а також встановлено відсутність дебіторської заборгованості.

Вказане судове рішення набрало законної сили 01 жовтня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що порушення позивачем строків, встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідачем не доведено, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України су апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення. А постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотримання вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-14301/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Дюкарєва С.В. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2012 р.