Ухвала суду № 23596284, 04.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14164/11/01070/21

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 02.12.2011 у справі № 2а-14164/11/01070/21

за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металайн-Д" (вул. Лісна, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95023)

про стягнення 209195,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металайн-Д" про стягнення 209195,68 грн..

Позов мотивовано тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями за січень 2011 року та за березень 2011 року, а також грошове зобов'язання за податковими повідомленням- рішенням №0002221502 від 21.02.2011, застосоване за порушення п. 198.2 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2011 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 04.04.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 16.02.2011 позивачем проведено камеральну перевірку з питань з питань повноти нарахування податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складений акт від 16.02.2011 № 1012/15-1/35228479 (а.с. 14-17).

За висновками акту перевірки встановлено, що відповідачем в порушення п. 198.2 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит в грудні 2010 року на суму 166040,00 грн., що призвело до заниження сплати ПДВ в сумі 166060,00 грн. за грудень 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.02.2011 №0002221502/0 на суму грошового зобов'язання за основним платежем 166040,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41510,00 грн., а всього на суму 207550,00 грн. (а.с. 12).

20.02.2011 відповідачем до позивача подана декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року (№ 9000599849), в якій самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 804,00 грн. (а.с. 10-11).

19.03.2011 відповідачем до позивача подана декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року (№ 90001461748), в якій самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 670,00 грн. (а.с. 19-20). Згідно даних позивача станом на час звернення до суду з позовом дані суми податку відповідачем сплачені не були. У зв'язку з чим, позивачем було нараховано пеню за невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 171,68 грн.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначене, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження та сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, які несплачені у встановлений законом строк є податковим боргом.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період з кожних конкретних підстав.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.2011 у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Відсутня норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг і у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 №1037, що діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України.

Враховуючи, що сума заборгованості в розмірі 209195,68 грн., заявлена до стягнення, є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, та, що позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідного податкового боргу в загальній сумі 209195,68 грн., а посилання позивача на направлення першої та другої податкової вимоги у 2010 році є безпідставними, судом першої інстанції зроблений вірний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2011 у справі № 2а-14164/11/01070/21- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська