Рішення № 23596151, 18.04.2012, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-691/11

Провадження № 2/0915/74/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої -судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Ленчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач 04.05.2011 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29.12.2006 р. біля 21 год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи належним ВАТ «АІТ»автобусом «Вольво»р. н. НОМЕР_1, допустив грубе порушення вимог ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на позивача, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.07.2007 р., який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. На час вчинення ДТП автобус «Вольво»р. н. НОМЕР_1 був забезпечений договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Оскільки під час дії договору страхування між ВАТ «АІТ»та АТ «Українська пожежно-страхова компанія»стався страховий випадок за участю забезпеченого транспортного засобу, відповідальність за спричинену шкоду відповідно до вимог ст.1194 ЦК України повинна нести страхова компанія. Рішенням Тисменицького районного суду від 05.12.2008 р. з відповідача стягнуто на його користь 18192 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної здоров'ю, з них 11862,50 грн. на відшкодування стійкої втрати працездатності за період з 26.04.2007 р. до 14.02.2009 р. Згідно ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, становить 51000 грн. на одного потерпілого. Така ж сума ліміту відповідальності визначена і у договорі страхування від 30.06.2006 р. Тобто не відшкодована відповідачем сума становить 32808 грн. З 01.07.2009 р. позивачу встановлено третю групу інвалідності пожиттєво згідно довідки МСЕК від 18.08.2009 р. Просив стягнути з відповідача 22715,50 грн. страхового відшкодування, пов'язаного із стійкою втратою працездатності, за період з 15.02.2009 р. до 30.04.2011 р. та, починаючи з 01.05.2011 р., щомісячне відшкодування у розмірі однієї мінімальної заробітної плати до повного погашення ліміту страхового відшкодування.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача щомісячне відшкодування внаслідок стійкої 100% втрати професійної працездатності за період з 15.02.2009 р. до 31.03.2012 р. у розмірі 32245,50 грн. та за квітень 2012 р. -решту суми 562,50 грн. У останнє судове засідання позивач не з'явився, у поданій суду заяві просив закінчувати розгляд справи у його відсутності та задовольнити уточнений позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином. У наданому суду клопотанні представник відповідача просив справу розглядати у його відсутності. У надісланому на адресу суду запереченні відповідач заявлений позов не визнав, посилаючись на те, що позивач на момент настання страхового випадку не працював і не отримував офіційних доходів, тому відповідно до вимог п.26.5 ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не має права на щомісячне страхове відшкодування, пов'язане із стійкою втратою працездатності; крім того, 100 % втрата професійної працездатності має відповідати першій групі інвалідності, а позивачу встановлена третя група інвалідності загального захворювання. Просив у позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2008 р. (а.с.6-7) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди, яке набрало законної сили і повністю виконано, встановлено, що відповідач -страховик у даному конкретному випадку зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну здоров'ю позивача у результаті ДТП, яка мала місце 29.12.2006 р., пов'язану із стійкою втратою ним працездатності. При цьому суд не взяв до уваги п.26.5 ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що обмежує право потерпілого, який на момент настання страхового випадку не працював і не одержував доходів, на щомісячне страхове відшкодування, пов'язане із стійкою втратою працездатності до її відновлення, керуючись вимогами ст.1195 ЦК України, відповідно до якої у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності визначається, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Частиною 4 ст.1195 ЦК встановлено, що договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. З огляду на те, що ЦК України не передбачена можливість зменшення відшкодування такої шкоди, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу, який на момент настання страхового випадку не працював, шкоду, пов'язану із стійкою втратою ним працездатності.

Згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 11.01.2012 р. (а.с.66-70) у позивача внаслідок травми, яка мала місце 29.12.2006 р., мається неправильно-консолідований перелом кісток тазу; консолідований черезвертлюговий перелом правої стегнової кістки; післятравматичний двобічний коксартроз кульшових суглобів П ступеня; післятравматичний деформуючий артроз та анкілоз правого гомілково-ступневого суглобу у функціонально вигідному положенні; множинні деформуючі післятравматичні та післяопераційні рубці правої гомілки; вкорочення правої нижньої кінцівки на 3 см; гіпотрофія м'язів правого стегна. Стійка втрата загальної працездатності у позивача складає 60 % та професійної працездатності -100 % станом на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи.

Встановлено, що не відшкодована відповідачем сума страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, складає 32808 грн.

З урахуванням наведеного з відповідача слід стягнути на користь позивача щомісячне відшкодування у розмірі мінімальної заробітної плати внаслідок стійкої 100% втрати професійної працездатності, починаючи з 15.02.2009 р. до 31.03.2012 р. згідно наступного розрахунку:

- з 15.02.2009 р. до 31.03.2009 р. -по 605 грн. (605х1,5) = 907,50 грн.;

- з 01.04.2009 р. до 30.06.2009 р. -по 625 грн. (625х3) = 1875 грн.;

- з 01.07.2009 р. до 30.09.2009 р. -по 630 грн. (630х3) = 1890 грн.;

- з 01.10.2009 р. до 31.10.2009 р. -650 грн.;

- з 01.11.2009 р. до 31.12.2009 р. -по 744 грн. (744х2) = 1488 грн.;

- з 01.01.2010 р. до 31.03.2010 р. -по 869 грн. (869х3) = 2607 грн.;

- з 01.04.2010 р. до 30.06.2010 р. -по 884 грн. (884х3) = 2652 грн.;

- з 01.07.2010 р. до 30.09.2010 р. -по 888 грн. (888х3) = 2664 грн.;

- з 01.10.2010 р. до 30.11.2010 р. -по 907 грн. (907х2) = 1814 грн.;

- з 01.12.2010 р. до 31.12.2010 р. -922 грн.;

- з 01.01.2011 р. до 31.03.2011 р. -по 941 грн. (941х3) = 2823 грн.;

- з 01.04.2011 р. до 30.09.2011 р. -по 960 грн. (960х6) = 5760 грн.;

- з 01.10.2011 р. до 30.11.2011 р. -по 985 грн. (985х2) = 1970 грн.;

- з 01.12.2011 р. до 31.12.2011 р. -1004 грн.;

- з 01.01.2012 р. до 31.03.2012 р. -по 1073 грн. (1073х3) = 3219 грн.

Таким чином, з відповідача слід стягнути у користь позивача щомісячне відшкодування внаслідок стійкої 100% втрати професійної працездатності за період з 15.02.2009 р. до 31.03.2012 р. у розмірі 32245,50 грн. та за квітень 2012 р. - решту суми 562,50 грн. (32808 -32245,50).

З відповідача слід стягнути 328,08 грн. судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до вимог ст.ст. 1187, 1195, 1202 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 23, 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40), р/р 26502301197 у Філії АКБ «Меркурій» м. Київ, МФО 300755, код ЗКПО 20602681, у користь ОСОБА_1 32245 (тридцять дві тисячі двіста сорок п'ять) грн. 50 коп. щомісячного відшкодування внаслідок стійкої 100% втрати професійної працездатності за період з 15 лютого 2009 року до 31 березня 2012 року та 562 (п'ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. за квітень 2012 року, а всього 32808 (тридцять дві тисячі вісімсот вісім) грн.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»328 (триста двадцять вісім) грн. 08 коп. судового збору.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець