Ухвала суду № 23595576, 20.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4147/11/0170/23

20.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"- ОСОБА_2, довіреність № 02-01/12 від 03.01.12,

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"- ОСОБА_3, довіреність № 01-01/12 від 03.01.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-4147/11/0170/23 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 30.05.11 у справі № 2а-4147/11/0170/23

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (вул.Елеваторна, буд.14, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.11 у справі № 2а-4147/11/0170/23 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0024062301/0 від 18.10.10, № 0024062301/1 від 14.12.10, № 0024062301/2 від 26.01.11.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні 20 березня 2012 року з апеляційною скаргою не погодились, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольській комбінат хлібопродуктів" звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про скасування податкових повідомлень-рішень №0024062301/0 від 18.10.10, №0024062301/1 від 14.12.10, № 0024062301/2 від 26.01.11.

Судом встановлено, що з 13.05.10 по 15.06.10 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2009 року, за результатами якої 07.10.10 був складений акт №14254/23-2/00951971.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем, а саме: п.п п.п.7.4.1., п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 27200 грн., за серпень 2009 року (а.с. 20-26).

На підставі акту перевірки відповідачем 18.10.10 прийнято податкове повідомлення-рішення №0024062301/0, відповідно до якого, позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40800 грн., в тому числі 27200,00 грн. - за основним платежем, 13600,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 34).

Позивач відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час проведення перевірки, 29.10.10 надіслав відповідачу скаргу на зазначене вище податкове повідомлення-рішення (а.с. 35-39).

Відповідачем 10.12.10 відмовлено у задоволені даної скарги, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0024062301/1 від 14.12.10, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40800 грн., в тому числі 27200грн. - за основним платежем, 13600 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 40-43, 44).

Позивач 22.12.10 надіслав на адресу Державної податкової адміністрації України в АРК повторну скаргу на зазначені податкові повідомлення -рішення (а.с. 47- 53).

Відповідачем 17.01.11 відмовлено у задоволенні даної скарги, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0024062301/2 від 26.01.11, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40800 грн., в тому числі 27200грн. - за основним платежем, 13600 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.54-59, 72).

Позивач 27.01.11 надіслав на адресу Державної податкової адміністрації України повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення відповідача, прийнятих за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №14254/23-2/00951971 (а.с. 60-66).

За результатами розгляду скарги, Державна податкова адміністрація України рішенням від 25.03.11 залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін (68-71).

На час проведення перевірки позивача, платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття -для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтю 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У п.п 5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або вийшов за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважав за потрібне надати.

Статтею 17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у акті перевірки №14254/23-2/00951971 від 07.10.10 та у своїх запереченнях вказує на те, що контрагент позивача Приватне підприємство «Ленс»не перерахувало до державного бюджету задекларовану суму податку на додану вартість, (на яку позивачем отримані податкові накладні) і відповідно у позивача не виникло право на податковий кредит в цій частині.

Крім того, відповідач зазначив, що ПП «Ленс»не знаходиться за місцем реєстрації, а також, з червня 2009 року не подає до податкових органів звітність з ПДВ.

Проте, судом встановлено, що 18 грудня 2008 року між ПП «Ленс»та ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»був укладений договір постачання тари, а саме, мішків поліпропіленових №КНР - 124\08. (а.с 88-92)

На виконання вказаної угоди, ПП «Ленс»було поставлено ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»мішки у кількості 100 000 шт. на загальну суму 163194 грн., де 27200 грн. податок на додану вартість.

Виконання вказаної угоди з боку ПП «Ленс»підтверджують видаткові накладні (а.с. 93-96), транспортні накладні ( а.с. 97-100), подорожні листи(а.с. 105, 106) та податкові накладні (а.с. 101-104).

ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»оплатив поставленні товари у повному обсязі, у тому числі податок на додану вартість, що підтверджується, в тому числі податковими накладними (а.с. 101-104).

Відповідно до копій документів (приходні відомості, складські накладні, звіт про рух товару на складі та інші), які свідчать про використання продукції у власній господарській діяльності, а саме, про подальшу "реалізацію ним товару у мішках, отриманих від ПП «Ленс»на підставі Договору постачання №КНР - 124\08 від 18.12.08.

Судова колегія вважає, що позивачем правомірно отримано право на податковий кредит у сумі 27200 грн.

Відповідачем в порядку, встановленому у ст.71 КАС України, не надано доказів не отримання позивачем товару від ПП «Ленс», чи не використання отриманого від нього товару в господарській діяльності платника податків, ані доказів відсутності розрахунків між ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»та ПП «Ленс», чи інших доказів необґрунтованості отримання позивачем податкових накладних від ПП «Ленс»на суму 27200 грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з думкою суду, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №9312/23-2/00951971 від 22.06.10 щодо заниження позивачем сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені матеріалів перевірки, також, відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0024062301/0 від 18.10.10, №0024062301/1 від 14.12.10, № 0024062301/2 від 26.01.11 є протиправними.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.11 у справі № 2а-4147/11/0170/23 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.11 у справі № 2а-4147/11/0170/23 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко