Постанова № 23595225, 28.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-984/11/2770

28.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 28.06.1996- ,

представник відповідача, Академії військово-морських сил ім. П.С.Нахімова- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 11.05.11 у справі № 2а-984/11/2770

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Академії військово-морських сил ім. П.С.Нахімова (вул. Дибенко, 1 а,Севастополь,99028)

про визнання бездіяльність протиправною та стягнення грошової компенсації у розмірі 4851,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11.05.2011 (суддя Мінько О.В.) задоволено позов ОСОБА_2 до Академії військово-морських сил ім.. П.С. Нахімова про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації у розмірі 4851,01грн. за не отримане речове майно

Не погодившись с постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»щодо одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна призупинено з 11.03.2000 року.

У судове засідання 28.03.2012 представник відповідача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Позивач у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилась, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходила військову службу у Академії військово-морських сил ім. Нахімова, де перебувала на речовому забезпеченні.

Наказом командувача Академії військово-морських сил ім. Нахімова від 10.03.2010 №9-ПМ позивача звільнено з військовій служби за віком та виключено зі списків особового складу і всіх видів

Наказом начальника Академії військово-морських сил ім.. Нахімова від 18.03.2010 №173 позивача виключено зі списків особового складу військової частини.

Під час звільнення компенсації за не отримане речове майно позивачу сплачено не було.

20.04.20011 позивач зверталась до відповідача з питанням щодо виплати компенсації замість не отриманого речового майна.

Стаття 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначає: соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на становлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно зі статтею 12 Закону у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням - грошову компенсацію замість них, порядок і розміри яких встановлюються Кабінетом міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», який набрав чинність 11.03.2000 призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»призупинено.

03.11.2006 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та соціальні збори, і деяких інших осіб», який набрав чинності з 01.01.2007.

Цим Законом доповнено Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»статтею 9-1.

Відповідно до статті 9-1 Закону продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 цієї статті військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію пункту 2 статті 9-1 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначені зміни визнані неконституційними.

Статті 152 Конституції України визначає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом України.

Позивача звільнено з військової служби у 2010 році, на цей час пункт 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»був чинним.

Таким чином, право на отримання грошової компенсації замість речового майна у позивача відновилось лише з 22.05.2008.

Аналогічну правову позицію визначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 19.01.2012 (справа №К/9991/31166/11).

Згідно з довідкою відповідача грошова компенсація за речове майно за період з 22.05.2008 по 18.03.2010 становить 794,33грн.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими лише на суму 794,33грн.

Згідно зі статтею 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильно по суті вирішення справі чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, п.2 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 201, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11.05.2011 у справі №2а-984/11/2770 змінити.

Викласти резолютивну частину постанови у наступній редакції:

«Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова щодо невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації замість не отриманого речового майна у період з 22.05.2008.

Зобовязати Академію військово-морських сил ім. П.С. Нахімова ( юридична адреса: м. Севастополь, вул.Дибенко,1а, ЄДРПОУ 07723954) сплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, УНП НОМЕР_1) грошову компенсацію за не отримане речове майно за період з 22.05.2008 по 18.03.2010 у розмірі 794,33 грн.

В решті позову відмовити».

Постанова набирає чинність з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня складання рішення у повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко