Ухвала суду № 23595130, 20.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1729/08/1/0170

20.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 05.12.11 у справі № 2а-1729/08/1/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (вул. Севастопольська, 243, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95024)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0008541502/0 від 29.07.2008 про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 190250,00грн.

Позов мотивовано тим, що висновки акту перевірки щодо невірного визначення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, на підставі якого було прийнято спірне рішення, фактично повторюють висновки двох попередніх актів перевірки, на підставі яких теж були прийняті податкові повідомлення-рішення, що на час подання адміністративного позову оскаржені в судовому порядку. Позивач зазначає, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 34.04.2011 по справі №22-а-2380/08 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1283850,00грн., у тому числі за основним платежем 855900,00грн. і 437950,00грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0008541502/0 від 29.07.2008, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити в позові.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»є юридичною особою, яка 17.04.2006 зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, статутом позивача.

Згідно статуту засновниками позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест»та Акціонерне товариство закритого типу «Аспект». Статутом також передбачено, що для забезпечення діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»утворено статутний капітал у розмірі 60000000,00грн. за рахунок майна та майнових прав, що належать засновникам позивача (пункт 4.4 статуту); пунктом 4.3 статуту позивача також передбачено, що внеском учасника можуть бути будівлі, споруди, обладнання, цінні папери та інші речі.

Як вбачається з матеріалів справи 29.07.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0008541502/0 про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 190250,00грн.

Передумовою донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 190250,00грн. став акт №5504/15-2/34371499 від 18.07.2008 документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції була призначена по справі судово-економічна експертиза.

Судова колегія дослідивши висновок експерту, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правильності формування позивачем податкового кредиту, який підтверджений всіма зібраними по справі доказами у їх сукупності, зокрема, як первинними бухгалтерськими документами позивача і податковими накладними, так і висновком судово-економічної експертизи. Обставинами, встановленими судом рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду, які є узгодженими між собою та у своїй сукупності свідчать про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

При з'ясуванні чи можуть бути ті чи інші рішення, дії чи бездіяльність оскаржені до адміністративного суду, необхідно визначити чи прийняті (вчинені) вони при здійсненні владних управлінських функцій.

Підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення.

Обов'язковою умовою визнання акту незаконним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 7.2.1, пункту 7.2,підпунктом 7.5.1, пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити відповідні відомості окремими рядками. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При дослідженні первісних документів, згідно висновку судово-економічної експертизи №73 від 15.11.2011,формування податкового кредиту в травні 2008 року за рахунок сум перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язання в попередніх податкових періодах в сумі 5069085,00грн. по Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»наданими на дослідження документами нормативно підтверджується; формування податкового кредиту в травні 2008 року за рахунок сум перевищення над податковими зобов'язаннями в попередніх податкових періодах в сумі 5069085,00грн. нормативно підтверджується; наданими на дослідження документами по Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»не підтверджується донарахування податку на додану вартість і завищення суми, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в травні 2008 року.

В тексті висновку експертом зазначено, що позивач скористався податковим кредитом по податковим накладним, наданим позивачу Товариством з обмеженою відповідальінстю «Промінвест»в грудні 2006 року, після реєстрації 04.05.2006 позивача платником податку на додану вартість. Зазначені обставини представниками сторін не оспорювались та не заперечувались.

Експертом зазначено, що суми по податковим накладним, виписаним Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест»на адресу позивача від 12.04.2006, тобто у той час, коли позивач не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, не можуть бути включені до складу податкового кредиту позивачем. Однак, позивачем надані накладні на повернення статутного внеску Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»від 24.04.2006 та протокол загальних зборів з цього приводу від 24.04.2006, тобто у тому же місяці, в якому були виписані податкові накладні від 12.04.2006. Під час дослідження експерту також були надані розрахунки коригування кількісних та якісних показників до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»по поверненню статутного внеску згідно протоколу від 22.04.2006.

Слід зазначити, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (пункт 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що відповідно до додатку №2 Форми податкової накладної та пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, передбачено можливість виписки розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, такі розрахунки і були виписані позивачем.

Експертом зазначено, що протоколом загальних зборів від 26.05.2006 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»затверджено внесок до статутного фонду позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»на загальну суму 38402911,54грн., у тому числі податок на додану вартість -6400485,20грн., на підставі видаткових накладних від 26.05.2006, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест»на адресу позивача.

Проведеним дослідженням експертом встановлено, що до складу податкового кредиту грудня 2006 року позивачем були включені податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»від 26.05.2006, що були отримані позивачем в грудні 2006 року, коли позивач вже був зареєстрованим як платник податку на додану вартість (дата отримання податкових накладних зазначена в реєстрі отриманих податкових накладних).

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відсутні будь-які дані про те,що відомості, зазначені у висновку експертом, щодо дати отримання позивачем податкових накладних від 26.05.2006,не відповідають фактичним обставинам справи, відповідні докази не надані і відповідачем під час розгляду справи. Надані податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»заповнені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Заявником апеляційної скарги не враховано, що отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»матеріальні цінності обліковуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»як активи підприємства - основні засоби та товари.

Факт обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту, який був частково використаний ним в травні 2008 року в розмірі 190250,00грн., що знайшло своє підтвердження у постанові Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 по справі №22-а-2380/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777", згідно якої визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1283850,00грн., у тому числі 855900,00грн. за основним платежем і 437950,00грн. за штрафними санкціями.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правильність відображення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»операції щодо внеску до статутного фонду одним з його засновників в податковому обліку та податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2008 року Вказана операція, як встановлено судом, пов'язана з господарською діяльністю позивача, доказів зворотного відповідачем під час розгляду справи не надано.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за травень 2008 року була заповнена вірно, помилки під час її заповнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»в зазначеній відповідачем частині не допускались.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки судовою колегією встановлено помилковість донарахування суми податку на додану вартість в розмірі 190250,00 грн. за наслідками позапланової виїзної перевірки, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції в сумі 9513,00грн. за підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування.

Згідно вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 у справі № 2а-1729/08/1/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко