Ухвала суду № 23591867, 20.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1039/11/11/0170

20.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 15.09.11 року по справі № 2а-1039/11/11/0170

за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Г.Васильєва, 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95040)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 15.09.2011 року у справі № 2а-1039/11/11/0170 адміністративний позов Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення, задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 31.12.2010 року №1704. Стягнено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддів Санакоєву М.А., та Горошко Н.П. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддів Ілюхіну Г.П. та Кукту М.В.

У судове засідання 20.02.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049 (а.с.8).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05/3-6-25/381 від 06.11.2006 року ДП Видавництво і друкарня "Таврида" має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.9).

ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Таким чином, позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058- IV (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, надалі - Закон №1058).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем у порядку звітності до відповідача було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2010 року в розмірі 222803,84грн. (а.с.66-67).

Матеріали справи свідчать, що страхові внески за вересень 2010 року були сплачені ДП Видавництво і друкарня "Таврида" своєчасно та в повному обсязі у загальній сумі 170203,00грн., з урахуванням сплати залишку суми попередніми платежами страхових внесків за період з листопада 2009 року до серпня 2010 року (а.с.56), що підтверджується платіжними дорученнями: № 2100 від 02.09.2010 року на суму 3003,00грн., № 2101 від 02.09.2010 року на суму 158,00грн., № 2140 від 06.09.2010 року на суму 28,00грн., № 2139 від 06.09.2010 року на суму 459,00грн., № 2161 від 09.09.2010 року на суму 228,00грн., № 2160 від 09.09.2010 року на суму 3790,00грн., № 2181 від 13.09.2010 року на суму 33,00грн., №2180 від 13.09.2010 року на суму 541,00грн., № 2228 від 15.09.2010 року на суму 157,00грн., № 2227 від 15.09.2010 року на суму 2613,00грн., № 2243 від 21.09.2010 року на суму 12,00грн., № 2244 від 21.09.2010 року на суму 196,00грн., № 2262 від 22.09.2010 року на суму 4260,00грн., № 2270 від 22.09.2010 року на суму 56810,00грн., № 2292 від 23.09.2010 року на суму 62,00грн., № 2291 від 23.09.2010 року на суму 1023,00грн. № 2383 від 30.09.2010 року на суму 330,00грн., № 2382 від 30.09.2010 року на суму 5500,00грн., № 2414 від 01.10.2010 року на суму 6000,00грн., № 2425 від 01.10.2010 року на суму 40000,00грн., №2413 від 01.10.2010 року на суму 45000,00грн. (а.с.69-80).

Крім того, випискою по рахунку від 07.10.2010р. (пл. дор. №2474 ) підтверджується також перерахування страхових внесків за вересень на суму 23500грн. (а.с.154).

Матеріалами справи встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя сплачені позивачем страхові внески за вересень 2010 року перерозподілив на погашення боргу в порядку календарної черговості за липень -серпень 2010 року згідно довідки, наданої відповідачем (а.с.93).

Однак, внаслідок здійснення відповідачем перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків за вересень 2010 року у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" утворилася заборгованість зі страхових внесків за вересень 2010 року.

Рішенням № 1704 від 31.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" застосовано штраф у розмірі 22280,38 гривень та нарахована пеня у розмірі 4900,77 гривень. Зазначене рішення отримане страхувальником 12.01.2011року, що підтверджується вхідним штампом на ньому (а.с.7).

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені до рішення № 1704 від 31.12.2010 року страхові внески за вересень 2010 року (граничний строк сплати 20.10.2010 року) за даними УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя погашалися перерозподілом сплачених позивачем страхових внесків у період з 27.10.2010 року по 20.12.2010 року (а.с.143).

Отже, саме за період з 27.10.2010 року по 20.12.2010 року позивачеві було нараховано пеню та фінансові санкції за рішенням № 1704 від 31.12.2010 року за прострочення від 7 до 61 днів.

Однак, суд зазначає, що згідно акту звірки зі сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня до листопада 2010р., підписаному сторонами у двосторонньому порядку (а.с.141-142), відповідачем на погашення недоїмки за вересень 2010 року перерозпреділялися суми страхових внесків, сплачені у період з 21.10.2010 року по 19.11.2010 року платіжними дорученнями № 2615 від 21.10.2010 року, № 2614 від 21.10.2010 року, №2690 від 27.10.2010 року, № 2689 від 27.10.2010 року, №2722 від 28.10.2010 року, № 2721 від 28.10.2010 року, № 2710 від 28.10.2010 року, №2709 від 28.10.2010 року, № 2753 від 02.11.2010 року, №2752 від 02.11.2010 року, № 2794 від 04.11.2010 року, № 2785 від 04.11.2010 року., № 2784 від 04.11.2010 року., № 2793 від 04.11.2010 року., № 2811 від 05.11.2010 року., № 2810 від 05.11.2010 року., № 2851 від 11.11.2010 року., № 2850 від 11.11.2010 року., № 2880 від 12.11.2010 року., № 2879 від 12.11.2010 року., № 2928 від 19.11.2010 року., № 2927 від 19.11.2010 року.

Таким чином, із зазначеного акту вбачається, що недоїмка за вересень 2010 року погашалася не з 27.10.2010 року, а з 21.10.2010 року, та не до 20.12.2010р., а до 19.11.2010р., що зменшує кількість днів прострочення та суми прострочення за кожний день.

Отже, відомості які зазначені в розрахунку фінансової санкції та пені до рішення №1704 від 31.12.2010 року та акту звірки стосовно платежів, якими здійснювалося погашення недоїмки позивача за вересень 2010 року, є суперечливими, що виключає можливість об'єктивно визначити кількість днів прострочення та суми, якими погашалася заборгованість в ці дні.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 2005 року до 2010 року позивачем у повному обсязі були сплачені страхові внески, визначені ним в розрахунках, поданих до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя, але у зв'язку з тим, що зазначені страхові внески не завжди сплачувалися своєчасно, відповідачем приймалися рішення про застосування фінансових санкцій та пені.

Зазначені рішення відображалися в особовому рахунку, але самостійно позивачем не погашалися. У зв'язку з чим відповідачем суми сплачених страхових внесків в порядку календарної черговості направлялися також на погашення пені та фінансових санкцій.

Судом першої інстанції також встановлено, що за період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року сума погашених ПФУ фінансових санкцій та пені склала 697429,68 гривень (661899,92 + 35529,76 гривень).

При цьому, загальна сума нарахованих фінансових санкцій за період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року склала 931953,53 гривень.

Відповідно до п.2 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 травня 2009 року № 15-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 року за №521/16537, (далі - Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, що був чинний на момент укладення позивачем з ПФУ договору розстрочення) за бажанням страхувальника розстроченню підлягають:

1) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року;

2) суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

3) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі невиконання умов окремого договору.

Не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2010 року позивач звернувся до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя з заявою про розстрочення суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, в заяві позивач просив надати відстрочку першого платежу на 90 календарних днів (а.с.94).

Рішенням про розстрочення від 20.12.2010 року розстрочено ДП Видавництво і друкарня "Таврида" суми штрафів 630403,83 гривень та пені 301549,70 гривень (а.с.95).

У зв'язку з прийняттям рішення про розстрочення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя та ДП Видавництво і друкарня "Таврида" укладено договір про розстрочення від 20.12.2010 року, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені на суму 931953,53 гривень з 20.12.2010 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів (а.с.96-98).

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що розстрочені суми фінансових санкцій та пені в сумі 697429 гривень були фактично повернуті на сплату страхових внесків за період 2005-2010 років.

Відповідно до договору про розстрочення від 20.12.2010 року сума фактично сплачених фінансових санкцій та пені в розмірі 697429,68 гривень (661899,92 гривень + 35529,76 гривень) були списані з фінансових санкцій та направлені на сплату страхових внесків, що повністю відображено в особовому рахунку.

Внаслідок чого, станом на 20.12.2010 року у позивача виникла заборгованість з фінансових санкцій та пені в розмірі 931953,53 гривень, але вся недоїмка зі страхових внесків була погашена.

У зв'язку з розстроченням позивачеві пені та фінансових санкцій, нарахованих у період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, та відповідно зворотнім перерозподілом пенсійним фондом всіх страхових внесків, які раніше направлялись на погашення фінансових санкцій та пені, на погашення недоїмки зі страхових внесків, відповідно до картки особового рахунку у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" станом на 01.01.2011 року відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.

Оскільки відповідач, здійснивши на підставі договору розстрочення повернення сум фінансових санкцій та пені на погашення страхових внесків, то суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що таким зарахуванням позивач погасив страхові внески, у т.ч. за вересень 2010 року. Однак, оскільки таке погашення відбулося лише 20.12.2010 року, відповідач за період прострочки нарахував нові фінансові санкції та пеню згідно рішення №1704 від 31.12.2010 року.

Відповідно до п.11 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені страхувальнику, який протягом шести місяців з дня укладення окремого договору у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються).

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим № 1704 від 31.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені належить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 15.09.11 року по справі № 2а-1039/11/11/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 15.09.11 року по справі № 2а-1039/11/11/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська