Ухвала суду № 23591025, 14.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4477/11/0170/23

14.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд"- ОСОБА_2, довіреність № 54 від 03.01.12,

представник відповідача, Державної податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- ОСОБА_3, довіреність № 3/10-0 від 11.01.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-4477/11/0170/23 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 19.08.11 у справі № 2а-4477/11/0170/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" (вул. Козлова, буд.45, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання дій незаконними та визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.11 у справі № 2а-4477/11/0170/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними та визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 22.02.11 №0002491502/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 496 грн. основного платежу та 124 грн. штрафних санкцій, а разом 620 грн.

В інший частині позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 14 лютого 2012 року з апеляційною скаргою не погодилася, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.11 №0002491502/0, а також визнати дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим щодо зменшення суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 1398011,00 грн., які зафіксовані в акті камеральної перевірки №1011/15-2/33077185 від 16.02.11.

Судом встановлено, що 16.02.11 Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена камеральна перевірка позивача з питань повноти нарахування податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №1011/15-2/33077185 від 16.02.11.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.11 №0002491502/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 620 грн., в тому числі: 496,00 грн. за основним платежем та 124 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідач дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту у розмірі 1398011,00 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на тому факті, що відповідачем з 11.05.10 по 14.05.10 було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.05 по 31.12.09 за результатами якої, 14.05.10 складено Акт № 6415/23-7/34309368. Перевіркою встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як зазначає відповідач, позивачем протиправно, в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з вересня по грудень 2010 року, не були відображені дані за висновками вказаного акту перевірки від 14.05.10.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

П.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Положеннями п.п. 7.4.5 п.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Матеріалами справи встановлено, що податкові накладні, оформленні відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.05, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записі у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, викладені в акті перевірки №1011/15-2/33077185 від 16.02.11, щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 1398011,00 грн.

Крім того, судова колегія погоджується, що відповідач повинен діяти в порядку та у спосіб визначений Законами України.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу

Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Таким чином, при проведенні камеральної перевірки, відповідач мав можливість зробити висновок щодо правильності суми податкового кредиту, сформованого позивачем, тільки на підставі даних, що містяться в податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Також, Наказом ДПА України від 25.01.11 № 41, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, затверджено форму Акту Камеральної перевірки декларації з ПДВ платника податку.

Відповідно до Додатку 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість можливими порушеннями, які можуть бути встановлені при проведені камеральної перевірки з боку платника податку на додану вартість є : 1) неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України; 2) несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України; 3) порушення Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 № 41 а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом; 4) порушення Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 № 41, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Актом перевірки №1011/15-2/33077185 від 16.02.11 встановлено, що відповідач дійшов висновку про необґрунтованість формування податкового кредиту з податку на додану вартість не вивчаючи первинні документи позивача, які стали підставою для його формування, що є не припустимим.

Стосовно висновків про обґрунтованості та повноти формування позивачем податкового кредиту відповідно до приписів ст.ст. 198,75,77,78 Податкового кодексу України можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки такого платника податку, оскільки такий висновок потребує вивчення інших документів, не віднесених до податкової звітності.

В Листі ДПА України від 23.03.11 вих. № 8073/7/16-1617 на адресу Голів державних податкових адміністрацій в АР Крим , областях, м. Києві та м. Севастополі, зазначено, що за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації формуються лише висновки, які можуть бути підставою для їх направлення до відповідних структурних підрозділів податкової служби для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем було зроблено висновки про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ необґрунтовано та при порушенні встановленого порядку проведення камеральних перевірок.

Таким чином, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.11 №0002491502/0 протиправно.

Стосовно позовних вимог про визнання дій відповідача в частині зменшення суми, яка підлягає до зарахуванню до складу податкового кредиту з Податку на додану вартість у розмірі 1398011,00 грн., про що зазначено в акті камеральної перевірки №1011/15-2/33077185 від 16.02.11 суд зазначив наступне.

Згідно акту перевірки №1011/15-2/33077185 від 16.02.11 вказаним актом були оформлені результати камеральної перевірки суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.1.2. Порядку «Оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно до п. 1.3. вказаного порядку результати проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляються актом, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідкою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що акт перевірки не є по своїй суті рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, по-перше, він не є нормативним актом, так як не містить ніяких норм, по-друге, акт не є розпорядчим документом, так як не містить приписів управлінського характеру щодо здійснення певних дій або утримання від їх здійснення.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправними дій податкової інспекції в частині зменшення суми, яка підлягає до зарахуванню до складу податкового кредиту з Податку на додану вартість у розмірі 1398011,00 грн., про що зазначено в акті камеральної перевірки №1011/15-2/33077185 від 16.02.11 не підлягають задоволенню, оскільки акт про результати камеральної перевірки позивача підтверджує сам факт перевірки, а висновки про зменшення суми, яка підлягає до зарахуванню до складу податкового кредиту з Податку на додану вартість у розмірі 1398011,00 грн. є логічним завершенням такої перевірки.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.11 у справі № 2а-4477/11/0170/23 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.11 у справі № 2а-4477/11/0170/23 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко