Ухвала суду № 23590845, 15.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2288/10/8/0170

15.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства " Видавництво і друкарня "Таврида"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність .,

розглянувши матеріали справи № 2а-2288/10/8/0170 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 17.03.11 у справі № 2а-2288/10/8/0170

за позовом Державного підприємства " Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Г. Васильєва, буд. 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95040)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

про скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.11 у справі № 2а-2288/10/8/0170 позовні вимоги Державного підприємства " Видавництво і друкарня "Таврида" задоволені, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 208 від 04.12.10 р. року про сплату боргу у розмірі 965171,63 грн. відносно Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида", стягнутр з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, код ЄДРПОУ 05905680) 3,40 гривень судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що так як у підприємства ДП ВД "Таврида" заборгованість зі страхових внесків виникла з 2005 року та потім постійно прирощувалась, тому відповідно до ч.5 ст.106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон № 1058) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Отже суми, що надходили від підприємства, зараховувались в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли раніше.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Представник позивача, Державного підприємства " Видавництво і друкарня "Таврида" - про причину неявки суд не повідомив,

Представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 та копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АРК № 05/3-6-25/381 (ідентифікаційний код 05905680) (а.с.28-29 т.1).

ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

04.02.10 р. позивачем було винесено вимогу про сплату боргу № Ю-208, згідно з якою станом на 01.02.2010 р. заборгованість позивача по сплаті страхових внесків склала 965171,63 грн. Вказану заборгованість відповідач вимагав сплатити (а.с.7).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі № 1058 із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Згідно із ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону №1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частинами 2, 3 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій за п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).

Відповідно до ч. 8 ст. 106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пп. б, в п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Спірну вимогу прийнято на суму недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за періоди з липня 2009 р. по грудень 2009 р. у розмірі 965171,63 грн. (за рахунком №2560870448712 у сумі 908091,71 грн., за рахунком №2560870548713 у сумі 57079,92 грн.).

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з липня 2009 р. по грудень 2009 р., але відповідачем було здійснено перерозподіл поточних страхових внесків на погашення заборгованості по страховим внескам за жовтень 2008 травень 2009 р., які також позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі, та які були перерозподілені відповідачем на погашення заборгованості по страховим внескам за період з березня 2008 р. по вересень 2008 р. та на погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за рішеннями №№ 168-176, зазначені відомості підтверджуються довідкою ДП ВД Таврида про суми розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 р. по грудень 2009 р. (а.с.52 т.1), довідку ДП ВД Таврида про сплату сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 р. по грудень 2009 р. за даними бухгалтерського обліку позивача (а.с.53-60 т.1), довідку ДП ВД Таврида про сплату сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2008 р. по грудень 2008 р. за даними бухгалтерського обліку позивача (а.с.122-125 т.1), довідку відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з жовтня 2008 р. по січень 2010 р. (а.с.103-105 т.1), довідку ДП ВД Таврида про суми розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2008 р. по грудень 2008р. (а.с.126 т.1), довідку відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з січня 2008 р. по жовтень 2008 р. (а.с.148 т.1), довідку відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з липня 2007 р. по жовтень 2007 р. (а.с.156-159 т.1), довідку відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з лютого 2008 р. по серпень 2008 р. (а.с.1156-157 т.1), картку особового рахунку позивача (а.с. 84-102, 247-250 т.1, а.с.1-60 т.2).

ДП Видавництво і друкарня "Таврида" перерахувало УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя суму страхових внесків з призначенням платежів за період з січня 2008 р. по грудень 2009 р. суму у розмірі 3281488,40 гривень, що підтверджується довідкою ДП ВД Таврида сум розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 р. по грудень 2009р. (а.с.52 т.1), довідкою ДП ВД Таврида про сплату сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 р. по грудень 2009р. за даними бухгалтерського обліку позивача (а.с.53-60 т.1), довідкою ДП ВД Таврида про сплату сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2008 р. по грудень 2008 р. за даними бухгалтерського обліку позивача (а.с.122-125 т.1), довідкою відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з жовтня 2008 р. по січень 2010 р. (а.с.103-105 т.1), довідкою ДП ВД Таврида сум розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2008 р. по грудень 2008 р. (а.с.126 т.1), довідкою відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з січня 2008 р. по жовтень 2008 р. (а.с.148 т.1), довідкою відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з лютого 2008 р. по серпень 2008 р. (а.с.1156-157 т.1) та не заперечується відповідачем.

Суми страхових внесків, перерахованих позивачем на сплату страхових внесків за період з липня по грудень 2009 р. були спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки по сплаті страхових внесків за жовтень 2008р. травень 2009 р., які позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі, та які були перерозподілені відповідачем на погашення заборгованості по страховим внескам за період з березня 2008 р. по вересень 2008 р. та на погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за рішеннями №№ 168-176.

А своєчасно сплачені суми страхових внесків за період з березня 2008 р. по вересень 2008 р. були спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за рішенням № 1032 від 13.12.07 р. та на погашення заборгованості зі сплати страхових внесків за період з грудня 2007 р. по березень 2008 р., що підтверджується матеріалами справи.

Заборгованість, яка існувала за даними Управління ПФУ у підприємства станом на час винесення оскаржуваної вимоги, виникла в зв'язку з діями Управління ПФУ по самостійному перерозподілу грошових коштів підприємства, сплачених як поточні страхові внески, які були визнані Окружним адміністративним судом АРК протиправними (справа № 2а-3197/08/08)

Так, постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі №2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим рішенням № 2а-3197/08/8 в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року, встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення за рішенням № 1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за Рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1032 від 13.12.07 року, визнані судом протиправними.

За таких підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право та відповідних повноважень по перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків саме під час примусового виконання рішення № 1032 від 13.12.07 р. та його оскарження в суді.

Таким чином, борг за рішенням УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення №1032 від 13.12.2007 року (яке набрало законної сили 05.06.08 р.), де оскаржуване рішення було визнано судом законним та обґрунтованим і не було скасовано, а отже борг за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі можуть та повинні бути перерозподілені на погашення існуючого боргу, у тому числі за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року, і до 05.06.08р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення № 1032 від 13.12.07 р.

Отже, у разі нездійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за лютий-серпень 2008р., на користь погашення рішення № 1032 від 13.12.07 р. у період його оскарження в судовому порядку та перебування цього ж рішення на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ, за позивачем не виникла б заборгованість зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2009 року та у відповідача не було б підстав для винесення оскаржуваної вимоги №208 від 04.02.10 р., адже матеріалами справи підтверджується, що позивачем у відповідності до вимог Закону № 1058 було сплачено страхові внески за липень-грудень 2009 р., а також за період з січня 2008 р. по грудень 2009 р. саме у строки, визначені Законом та у повному розмірі.

Виходячи з зазначеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що перерозподіл та зміна УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначення платежів за платіжними дорученнями у період з лютого по серпень 2008 р. на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.07 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, призвело до невірного перерозподілу страхових внесків, сплачених позивачем платіжними дорученнями, призначеними для сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2009 р. та призвело до невірного розрахунку заборгованості позивача зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2009 р. та відповідно до необґрунтованого винесення відповідачем вимоги №Ю-208 від 04.02.10 року щодо сплати позивачем недоїмки по страховим внескам у сумі 965171,63 грн.

Після набрання ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 22.09.09 р. про розяснення судового рішення законної сили, відповідач виконав постанову Окружного адміністративного суду АРК по справі № 2а-3197/08/8 та вніс зміни до картки особового рахунку позивача з урахуванням вищенаведеної постанови та ухвали від 22.09.09 р. про розяснення судового рішення в ручному режимі.

Результатом таких дій стала відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків та укладення між позивачем та відповідачем договору розстрочки на сплату фінансових санкцій та пені (а.с.168-236 т.1).

20.12.2010 року позивач звернувся до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя з заявою про розстрочення суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, в заяві позивач просив надати відстрочку першого платежу на 90 календарних днів.

Рішенням про розстрочення від 20.12.2010 року ДП Видавництво і друкарня Таврида розстрочене суми штрафів 630403,83 гривень та пені 301549,70 гривень.

У звязку з прийняттям рішення про розстрочення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя та ДП Видавництво і друкарня "Таврида" укладено договір про розстрочення від 20.12.2010 року, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені на суму 931953,53 грн. з 20.12.2010 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів.

При цьому, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що розстрочені суми фінансових санкцій та пені в сумі 697429 гривень були фактично повернуті на сплату страхових внесків за період 2005-2010 років.

Оскільки розстроченню підлягають не лише несплачені, але й сплачені фінансові санкції та пеня в період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, це означає, що всі суми фактично сплачених фінансових санкцій та пені списувалися з особового рахунку та перерозподілялися на погашення заборгованості зі страхових внесків.

20.12.2010 року суми фактично сплачених фінансових санкцій та пені в розмірі 697429,68 гривень (661899,92 гривень + 35529,76 гривень) були списані з фінансових санкцій та направлені на сплату страхових внесків, що повністю відображено в картці особового рахунку позивача.

Внаслідок чого, станом на 20.12.2010 року у позивача виникла заборгованість з фінансових санкцій та пені в розмірі 961953,53 гривень, але вся недоїмка зі страхових внесків була погашена.

У звязку з розстроченням позивачеві пені та фінансових санкцій, нарахованих у період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, та відповідно зворотнім перерозподілом Управлінням ПФУ всіх страхових внесків, які раніше направлялись на погашення фінансових санкцій та пені, на погашення недоїмки зі страхових внесків, відповідно до картки особового рахунку у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" станом на 01.01.2011 року відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.

Відповідно до довідки відповідача б/н та дати (а.с.96 т.2), вбачається, що страхові внески, сплачені з грудня 2009 р. по січень 2010 р. були перерозподілені Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя на погашення заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень 2009 р. та на погашення штрафних санкцій та пені за рішенням № 321, 167, 328.

Рішення Управління ПФУ № 321 від 13.03.09 було оскаржено підприємством в судовому порядку, про що було повідомлено відповідача листом від 11.09.09р.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 07.12.09. по справі №2а-10638/09/6/0170 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, рішення № 321 від 13.03.09р. визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.07.10р. постанову Окружного адміністративного суду АРК від 07.12.09р. по справі № 2а-10638/09/6/0170 було залишено без змін, а отже постанова Окружного адміністративного суду АРК від 07.12.09р. по справі № 2а-10638/09/6/0170, якою було визнано протиправним та скасовано рішення № 321 від 13.03.09р., набрала законної сили 14.07.10 р.

Відповідно до картки особового рахунку підприємства, станом на грудень 2009р., спірне на той час рішення № 321 від 13.03.09. протиправно погашалося відповідачем саме перерозподілом поточних страхових внесків підприємства, сплачених за грудень 2009, що підтверджується відповідною довідкою Управління ПФУ (а.с.96 т.2), що призвело до виникнення протиправної недоїмки, на яку в подальшому була нарахована пеня та фінансові санкції. Сума за рішенням № 321 від 13.03.09р. була вийнята з картки особового рахунку підприємства лише 15.09.10., що є протиправним на підставі того, що підприємство повідомило відповідача про оскарження даного рішення та постановою Окружного адміністративного суду АРК від 17.12.09 р., яка набрала законної сили 14.07.10 р., рішення скасовано в повному обсязі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 13 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Тобто звернення позивача до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про оскарження Рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 321 від 13.03.09 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені зупинило строки сплати цих фінансових санкцій та пені до винесення судом рішення у справі, а саме до 14.07.10 р. (дата набрання рішенням суду законної сили). А оскільки Рішення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя від 13.03.09 р. № 321 - 14.07.10 р. було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, то таке рішення взагалі не повинно було бути внесено до картки особового рахунку позивача та заборгованість по штрафним санкціям та пені за цим рішенням взагалі не повинна була стягуватись відповідачем, адже це є порушенням абз.3 п.13 ст. 106 Закону №1058.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права з моменту повідомлення його про оскарження в судовому порядку рішення № 321 вносити заборгованість зі штрафних санкцій та пені за цим рішенням до картки особового рахунку позивача та перерозподіляти грошові кошти, сплачені позивачем як страхові внески, на погашення заборгованості за рішенням №321. Управління ПФУ, порушуючи норми чинного законодавства, не здійснило зупинення сплати сум за спірним рішенням № 321 та виключило його з картки особового рахунку підприємства з порушенням відповідних строків, що в свою чергу призвело до виникнення протиправної недоїмки. Суд вважає, що відповідач взагалі не повинен був здійснювати перерозподіл поточних страхових внесків підприємства на користь погашення спірного на той час рішення.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки у разі нездійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за грудень 2009 р., на користь погашення рішення № 321 від 13.03.09 р. у період його оскарження в судовому порядку, за позивачем не виникла б заборгованість зі сплати страхових внесків за період з грудня 2009 р. по січень 2010 р. та у відповідача і навіть після виконання постанови Окружного адміністративного суду АРК по справі №2а-3197/08/8 не було б підстав для винесення оскаржуваної вимоги №208 від 04.02.10р., адже матеріалами справи підтверджується, що позивачем у відповідності до вимог Закону № 1058 було сплачено страхові внески за вищенаведені періоди у строки, визначені Законом та у повному розмірі. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем доказів стосовно наявності вищенаведеної заборгованості не наданою.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано та незаконно було винесено оскаржувану вимогу № 208 від 04.12.10 р. на суму недоїмки зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2009 р. у розмірі 965171,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.11 у справі № 2а-2288/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко