Ухвала суду № 23590568, 06.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4949/11/0170/5

06.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Габарит-груп" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 11.10.11 року по справі № 2а-4949/11/0170/5

за позовом Приватного підприємства "Габарит-груп" (вул. М.Жукова, 25, кв.11, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95035)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та незаконними дій та скасування наказу.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 11.10.2011 року у справі № 2а-4949/11/0170/5 адміністративний позов Приватного підприємства "Габарит-груп" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та незаконними дій та скасування наказу, задоволено частково.

Визнано протиправним наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Габарит-груп".

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Габарит-груп" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 року.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами висновків акту перевірки від 28.03.2011 року №3442/23-7/35941644. Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Габарит-груп" судовий збір у розмірі 3,40 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "Габарит-груп" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддів Санакоєву М.А., та Горошко Н.П. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддів Ілюхіну Г.П. та Кукту М.В.

У судове засідання 06.02.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 04.06.2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи -Приватного підприємства «Габарит-Груп», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 145142 від 04.06.2008 року (а.с.10).

Згідно з довідкою № 36301/1447/29-0 від 06.06.2008 року (а.с.17) позивач з 05.06.2008 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за № 36301.

Позивачем 01.07.2008 року отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100125015 (а.с.16).

В порядку подання податкової звітності позивачем 20.01.2011 року до ДПІ в м.Сімферополі АР Крим було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, яку зареєстровано в податковому органі за № 256342 (а.с.18-19).

В рядку 17 декларації «Усього податкового кредиту»позивачем було визначено розмір податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 431446,00 грн., з них 58283,33 грн. становить сума податку на додану вартість, сплачена за господарською операцією з контрагентом ПП «Родіна ХХІ»(ЄДРПОУ 371722801091), про що зазначено у Додатку 5 до декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(а.с.22).

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 28.03.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Габарит-груп»(ЄДРПОУ 35941644) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 року.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт № 3442/23-7/35941644 від 28.03.2011 року (а.с.33-46), в якому зафіксовано порушення позивачем ч.1, ч.5 ст. 203, ст.215, ч.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з зазначеними акті перевірки постачальниками та покупцями; п.4.1 ст. 4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.7.3.1, п.7.3., п.п.7.4.1, п.п.7.4.2., п.п.7.4.5 п.7.4 п. 7.4, п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»: дані, відображені у декларації з податку на додану вартість про обсяги постановок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 року - не є дійсними в частині завищення податкових зобов'язань на суму 58238,00 грн. та завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 58283,00 грн.

В ході перевірки було встановлено взаємовідносини ПП «Габарит-Груп»з ПП «Родіна ХХІ»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. В акті перевірки зазначено про те, що ПП «Родіна ХХІ»є транзитером, у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Дані податкового органу засновані на висновках акту перевірки ПП «Родіна ХХІ»від 03.03.2011 року № 1828/23-4/37172287.

У зв'язку з вищезазначеним, відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між ПП «Габарит-Груп»та ПП «Родіна ХХІ», та як наслідок, безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року суми ПДВ у розмірі 58283,00 грн., сплаченої за господарською операцією з вказаним контрагентом.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950 (а.с.85) у відповідності до п.79.1, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, ст. 20 Податкового кодексу України та згідно податкових декларацій за грудень 2010 року наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 35941644) з питань достовірності формування податкового кредиту за грудень 2010 року та провести позапланову невиїзну перевірку з 26.03.2011 року тривалістю 5 робочих днів.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.7.8 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не було надано доказів щодо існування підстав для проведення перевірки позивача, встановлених п.п.78.1.11 п.7.8 ст. 78 ПК України, зокрема рішення суду, постанови органу дізнання, слідчого, прокурора тощо.

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент видання наказу від 25.03.2011 року № 950 були відсутні підстави для проведення перевірки позивача, передбачені п. п. 78.1.1, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, у зв'язку з чим, наказ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950 про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Габарит-Груп»має бути визнано протиправним.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Вимоги п. 79.2 ст.79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки у день, наступний за днем видання наказу та днем відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року № 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за № 1383/14650, позбавляє положення п. 79.2 ст. 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Матеріали справи свідчать про те, що повідомлення та наказ про проведення перевірки було отримано позивачем поштою 29.03.2011 року, тобто вже після проведення перевірки.

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідачем було порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 ПК України щодо завчасного повідомлення платника податків -ПП «Габарит-Груп»про дату початку та місце проведення перевірки.

Відповідно до ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту акту № 3442/23-7/35941644 від 28.03.2011 року, під час перевірки була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АІС «Аудит», АРМ «Бест-Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем порушений основний принцип проведення документальної перевірки - дослідження первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, у зв'язку із чим дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» є протиправними, а отже позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Родіна ХХІ»та ПП «Габаріт-Груп»01.07.2010 року укладено договір купівлі-продажу товару (а.с.101-102).

На виконання умов договору, ТОВ «Родіна ХХІ»було поставлено ПП «Габаріт-Груп»товарно-матеріальні цінності на суму 349700,00 грн., з них ПДВ -58283,33 грн., що підтверджується накладною № ПН-127 від 01.12.2010 року (а.с.104).

За результатами виконаної господарської операції ТОВ «Родіна ХХІ»було складено податкову накладну № 127 від 01.12.2010 року на суму 349700,00 грн., з них ПДВ -58283,33 грн. (а.с.103).

30.04.2010 року між ПП «Габаріт-Груп»та ТОВ «Союз КДС»укладено договір купівлі-продажу (а.с.105).

На виконання умов вказаного договору позивачем було постановлено товар ТОВ «Союз КДС»та видано податкову накладну № 1829 від 29.12.2010 року на суму 1746831,60 грн., у тому числі ПДВ -291138,60 грн. (а.с.106).

За результатами вивчення номенклатури товару, визначеної у податкових накладних № 127 від 01.12.2010 року та № 1829 від 29.12.2010 року, судом першої інстанції встановлено, що перелік товару, поставленого за договором від 01.07.2010 року, не відповідає переліку товару проданого за договором від 30.04.2010 року, що виключає пов'язаність даних господарських операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що товар, поставлений ТОВ «Союз КДС»за договором від 30.04.2010 року, було придбано позивачем у ТОВ «Никита Мак»відповідно до договору купівлі-продажу від 01.07.2010 року, що також підтверджується номенклатурою товару, зазначеною у податкових накладних № 32 від 12.07.2010 року та № 54 від 01.08.2010 року.

Таким чином, висновки відповідача щодо нікчемності правочину за ланцюгом постачання ТОВ «Родіна ХХІ»- ПП «Габаріт-Груп»- ТОВ «Союз КДС»є помилковими оскільки судом першої інстанції встановлено, що товар, придбаний позивачем у ТОВ «Родіна ХХІ», ТОВ «Союз КДС»не постачався.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У випадку самостійного визначення суми грошового зобов'язання, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення, яким згідно з пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 58283,00 грн.

Отже, враховуючи вимоги ст. 54 ПК України, відповідач повинен був самостійно визначити суму податкового зобов'язання позивача за грудень 2010 року шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, оскільки саме прийняття повідомлення-рішення свідчить про виникнення у платника податків податкового зобов'язання за наслідками проведеної перевірки.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідачем не виконані дії, передбачені нормами чинного податкового законодавства щодо прийняття за наслідками проведеної перевірки позивача та на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення та в цій частині вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача про не прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, а в іншій частині позовні вимоги є безпідставними та такими, що не засновані на законі.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 11.10.11 року по справі № 2а-4949/11/0170/5, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 11.10.11 року по справі № 2а-4949/11/0170/5, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська