Ухвала суду № 23589610, 31.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-29/994-2006А/5002

31.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерного товариства закритого типу "Пента"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2-29/994-2006А за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "Пента" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І. ) від 14.08.08 у справі № 2-29/994-2006А

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Пента" (вул. З. Рухадзе, буд.34, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95023)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.08 у справі № 2-29/994-2006А в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу "Пента" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.09 у справі № 2-29/994-2006А апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Пента" задоволено, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.08 скасовано та прийнято нове рішення, яким скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 14.09.05 № 0013022301/0.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.09 у справі скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 31 січня 2012 року сторони не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Акціонерне товариство закритого типу «Пента»звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.09.05 № 0013022301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій у розмірі 191 170,00 грн.

Заявою від 07.11.05 позивач змінив предмет позову та просить суд визнати спірне податкове повідомлення-рішення, нечинним.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що спірне податкове повідомлення - рішення порушує права позивача розпоряджатися прибутком, оскільки позивач змушений сплатити суму визначеного відповідачем податкового зобов'язання з власного прибутку.

Позивач посилається на те, що під час перевірки посадовими особами відповідача завищені валові прибутки АТЗТ "Пента" по розрахунку умовно нарахованих відсотків на 248 398, 09 грн. Крім того, позивач вказує на те, що він відніс право господарського управління майном до нематеріальних активів, на які відповідно до закону нараховані амортизаційні відрахування.

Судом встановлено, що з 25.08.05 по 07.09.05 Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі проведена комплексна документальна планова перевірка АТЗТ "Пента" з питань дотримання податкового і валютного законодавства за період з 01.04.02 по 31.03.05.

За результати документальної перевірки складено акт від 08.09.05 №795/23-2/22278173, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.05 № 0013022301/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій у розмірі 191 170,00 грн. (том 1, а.с.8).

З акту перевірки (том 1, а.с. 9-48), вбачається, що документальною перевіркою встановлені порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 142 500 грн. Крім того, посадові особи ДПІ під час перевірки дійшли висновку, що позивачем, необґрунтовано нараховані амортизаційні відрахування на нематеріальний актив у сумі 8 173 700 грн. за 2004 року та у сумі 2 043 400 грн. за 1 кв. 2005 року, тому що витрати на придбання нематеріального активу у вигляді права господарського керування багатоповерховими житловими будинками у м. Вінниця по договору купівлі - продажу від 08.01.03 позивачем не понесені, виробниче використання вказаного активу не встановлене.

Зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток станом на 01.04.05 на 10 055 500 грн.

Господарським судом АР Крим було призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до висновку експерта № 36 від 14.11.07 (том 1, а.с. 105-126), висновки ДПІ в м. Сімферополь, що викладені в акті перевірки від 08.09.05 №795/23-2/22278173 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 142500,00 грн. АТЗТ «Пента»в період з 01.04.02 по 31.03.05 первісними документами податкового та бухгалтерського обліку АТЗТ «Пента»не підтверджується.

Проте, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок експерта № 36 від 14.11.07 є необґрунтованим у зв'язку з наступним.

Згідно з нормами Закону України «Про судову експертизу»судово - експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності й повного дослідження.

Виходячи з аналізу норм ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»експерт при здійсненні експертизи повинен був керуватися лише чинним законодавством та відомостями бухгалтерського обліку позивача. Однак, висновок експерта заснований не на бухгалтерському обліку позивача, а на тлумаченні норм чинного законодавства, що на думку суду є неспроможним.

В порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не обчислений валовий доход, отриманий з інших джерел, а саме умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду.

Згідно пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з інших джерел, у тому числі, але не винятково, у виді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді.

Підпунктом 1.22.1 п.1.22 ст.1 (абзац 5) Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі дисконтної ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Судом встановлено, що під час перевірки, позивач представив працівникам ДПІ договори позики: 1) від 16.02.00 АТЗТ «Канон»- «кредитор»і АТЗТ «Пента»-«позичальник», відповідно до якого, кредитор видає, а позичальник одержує позику 10 млн. грн. у виді активів і цінних паперів на умовах зворотності, терміновості, платності. Позика повинна бути повернута не пізніше 31.01.08; 2) від 06.05.00 АТЗТ «Аспект»- «кредитор»і АТЗТ «Пента»- «позичальник», відповідно до якого, кредитор видає, а позичальник одержує позику 18 млн. грн. на умовах повернення, терміновості, платності. Позика повинна бути повернута не пізніше 31.12.07; 3) від 17.07.00 ТОВ «Торгові системи ВПК» - кредитор та АТЗТ «Пента»-позичальник, відповідно до якого, кредитор видає, а позичальник одержує позику 550 тис. грн. на умовах зворотності, терміновості, платності. Позика повинна бути повернута не пізніше липня 2005 року.

Так, заниження валового доходу за 2003 рік склало 26900 грн., у тому числі по періодах наростаючим підсумком: 1кв.2003р-2300грн.; 1пів.2003р. - 7900 грн. (у тому числі 2 кв.2003р. - 5600 грн.); 9 міс. 2003 р. - 16500 грн. (у тому числі 3 кв. 2003 р. -8600 грн.); 2003 р. - 26900 грн. (у тому числі 4 кв.2003 р. - 10400 грн.).

За 2004 рік валовий дохід відображений у декларації по прибутку склав 185600 грн., в тому числі: від реалізації послуг у сумі 162500 грн.; від відсотків банку в сумі 4900 грн.; від умовно нарахованих відсотків від суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 18200 грн.

В порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не у повному обсязі обчислений валовий доход, отриманий з інших джерел, а саме умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду.

Так, заниження валового доходу за 2004 рік склало 221300 грн., у тому числі по періодах: 1 кв. 2004 р. -18200 грн.; 1 пів. 2004 р. - 47700грн (у тому числі 2 кв. 2004р.-29500 грн.); 9 міс. 2004 р. - 72900грн (у тому числі 3 кв. 2004 р. - 25200 грн.); 2004 рік -221300 грн. (у тому числі 4 кв. 2004 р. - 148400 грн.).

За 1 кв. 2005 року валовий дохід відображений у декларації по прибутку в сумі 74300 грн., в тому числі: від реалізації товарів у сумі 70300 грн.; від приросту ТМЦ у сумі 3800 грн.; від відсотків банку в сумі 200 грн.

Крім того, заниження валового доходу за 1 кв. 2005р. склало 190200 грн.

Проте, довідка розрахунок умовно нарахованих відсотків по сумах отриманої поворотної фінансової допомоги зроблений з обліком того, що на 01.01.03 по рахунку 685 «позики отримані»числилася кредиторська заборгованість за раніше отримані позики. У періоді, що перевірявся. АТЗТ «Пента»частково погашає заборгованість по раніше отриманих позиках.

Стосовно нарахування амортизації на нематеріальний актив у виді права господарського керування майном, суд зазначив наступне.

Позивач нарахував амортизацію в порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки виробниче призначення і використання нематеріального активу документально не підтверджується, належні докази понесення витрат на підготовку житлових будинків, перерахованих у позові на які позивач одержав від АТЗТ «Аспект»право господарського керування не представлено, в матеріалах справи відсутні.

Нематеріальний актив як право господарського керування майном не відповідає групі - право користування в розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 242 від 18.10.99 та ніякими документами АТЗТ «Пента»користування майном у м. Вінниця не підтверджується.

Таким чином, нарахування амортизації на нематеріальний актив, зроблене позивачем з порушенням пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою правильності визначення сум амортизаційних відрахувань встановлено, що між АТЗТ "Аспект" (продавець) і АТЗТ "Пента" (покупець) укладений договір купівлі-продажу б/н від 08.01.03 на підставі якого продавець продає, покупець купує "активи" у виді права власності на право господарського керування протягом 21 кварталу житловими будинками в м. Вінниця на умовах, що додатково обумовлюються, надалі іменується "угода".

Матеріалами справи встановлено, що в обліку підприємства дана операція проведена проводкою Дт12 Кт631 на суму 51494000,02 грн. (АТЗТ "Аспект").

В березні 2004 року проведене коректування вартості права керування в бік зменшення на суму 18587119,4 грн. згідно протоколу узгодження №19-28 від 31.03.04, розрахунки за право керування житловими будинками не здійснювалися, по рахунку 631 по контрагенту АТЗТ "Аспект" числиться кредиторська заборгованість на суму 32907280,62 грн. АТЗТ "Пента" визначило право на керування житловими будинками в м. Вінниця як нематеріальний актив.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 242 від 18.10.99, нематеріальний актив - нематеріальний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований і міститься підприємством з метою використання протягом більш одного року (чи одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

У п.5 Положення (стандарту) 8 розподілені нематеріальні активи по групах, проте, ні до однієї з груп "право керування житловими будинками", що придбало АТЗТ "Пента" у АТЗТ "Аспект" не відноситься.

Судом встановлено, що в грудні 2003 року АТЗТ "Пента" відповідно до договору купівлі-продажу від 08.01.03 і протоколу узгодження №4-15 від 01.12.03 до даного договору, придбало право господарського керування майном вартістю 51494400 грн. (в тому числі ПДВ 8582400грн.) у АТЗТ "Аспект", передача оформлена актами №1-12 прийому-передачі від 01.12.03, АТЗТ "Аспект" на користь АТЗТ "Пента" виписало податкові накладні №727/1-727/12 від 01.12.03 на суму 51494400грн.

Однак з вказаних вище документів під правом господарського керування майном мається на увазі згідно п.7 протоколу узгодження №4-15 до договору закупівлі-продажу від 08.01.03, підписаного 01 грудня 2003 року "право розпоряджатися майном для покриття витрат і витягу прибутку, у тому числі: здавання у найми від свого імені без узгодження з "Продавцем", проведення реконструкції з метою перепрофілювання, надання сервітутів від свого імені без узгодження з "Продавцем".

АТЗТ "Пента", здобуваючи право господарського керування майном планувало одержати економічну вигоду від оплати, одержуваної з квартиронаймачів та інших наймачів і орендарів. Майно, по якому АТЗТ "Пента" придбало право господарського керування, а саме житлові будинки, розташовані в м.Вінниця по.вул.Артема, 18, Артема, 24, вул.Острожевського, 17, пров.К.Маркса, 7, пров.К.Маркса, 2, пров.К.Маркса, З, пров.К.Маркса, 11, пров.К.Маркса, 19, пров.К.Маркса, 23, Неміровське шосе, 82, вул.Ватутіна, 52, які знаходяться на обслуговуванні у підприємства ДП "ЖЗЧ" ВАТ «Вінницький ламповий завод" у м. Вінниця.

З метою відшкодування витрат, понесених у зв'язку з придбанням права господарського керування, а також відшкодування витрат на амортизацію, і подальшу підготовку для здавання в найом приміщень, становище якого у даний час не дозволяє здавати їх у найом, АТЗТ "Пента" проводить претензійну роботу з ДП "ЖЗЧ", що у даний момент стягує плату та обслуговує майно.

У зв'язку з тим, що 01.08.05 зменшений термін господарського керування на 6 кварталів і 2 місяці, припинилося нарахування амортизації на нематеріальний актив у виді права господарського керування майном.

Судом встановлено, що на момент розгляду в суді першої інстанції заборгованість за договором перед АТЗТ "Аспект»погашена цілком. Сторони цілком виконали свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 08.01.03, з 15серпня 2005 року дія договору закупівлі-продажу від 08.01.03 припинено.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що відсутні підстави відносити право господарського керування житловими будинками до нематеріального активу. Крім того, позивач документально не довів застосування нематеріального активу у виді права господарського керування житловими будинками»в діяльності підприємства.

Згідно пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Судом встановлено, що станом на 31.03.05 заборгованість за нематеріальний актив перед АТЗТ «Аспект»- не була погашена.

Враховуючи вищевикладене, у порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем необґрунтовано нараховані амортизаційні відрахування на нематеріальний актив у сумі 8173700 грн. за 2004 рік і в сумі 2043400 грн. за 1 кв. 2005 року, оскільки витрати на придбання нематеріального активу позивачем не понесені, а докази виробничого використання активу відсутні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не використав свого права та не довів суду обґрунтованість своїх вимог, тоді як відповідач належним чином довів суду наявність з боку позивача порушень закону в частині віднесення права господарського керування житловими будинками до нематеріального активу та нарахування на такий актив амортизаційних відрахувань.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і постановлення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Пента" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.08 у справі № 2-29/994-2006А - залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.08 у справі № 2-29/994-2006А - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко