Ухвала суду № 23589555, 13.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7663/11/0170/12

13.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"- ОСОБА_2, довіреність № 80 від 01.02.12;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 31.10.11 у справі № 2а-7663/11/0170/12

за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 року №0000982301.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2011 року позовні вимоги Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим від 14.06.11р. №0000982301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 112273,50 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 1,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" 3,40 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, посадовими особами відповідача у період з 20.05.11р. по 26.05.11р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Алдігор». За результатами перевірки було складено акт №417/23-1/01125554 від 27.05.11р. Перевіркою було встановлено порушення позивачем ч. 1,5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, що виразилось у вчинені правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ«Алдігор» та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні суми податкового кредиту на загальну суму 112273,50грн.. в тому числі у лютому 2011 року на суму 112273,50 грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.11р. №0000982301 яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 112273,50 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 1,00 грн.

З наявного у матеріалах справи акту від 19.05.11р. №329/23-1/30350920 перевірки ТОВ«Алдігор», вбачається, що ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Алдігор»акт від 19.05.11р. №329/23-1/30350920, за результатами якого встановлені ознаки нікчемності по придбанню палива ТОВ «Алдігор»від ТОВ «Новагруп»з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати по податку на додану вартість. Основну суму податкових зобов'язань ТОВ «Алдігор» за лютий 2011 року складає вартість продажу паливно-мастильних матеріалів до ДП «Керченський морський торговельний порт».

У підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані ТОВ «Алдігор», платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунок контрагента за укладеними договорами, а також надані і товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредит) виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг: або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладного.

Підпунктами 201.4. 201.5, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту сумі податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленим з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальника - ТОВ «Алдігор», податкових накладних на загальну суму 2482677,00грн., у тому числі ПДВ 413779,45грн., які є належним чином оформлені.

Крім того, в акті перевірки №417/23-1/01125554 від 27.05.11р. працівниками податкової підтверджується факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від «Алдігор»позивач отримав, сплатив його вартість, в тому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності на заправку суден, навантажувачів та котельній (арк.с.17-18). Зазначений факт також підтверджується матеріалами справи (арк.с. 147-262).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає безперечним висновок суду першої інстанції про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Відповідно до статей 203, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільною законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З акту перевірки вбачається, позивачем, в порядку ЦК України, були укладені договори та здійснені відповідні розрахунки з контрагентом.

Частинам 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського облік) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми): дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні і господарської операції.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки факт придбання позивачем товару у ТОВ «Алдігор», сплату його вартості, в тому числі ПВД, та реалізація його у своїй господарській діяльності підтверджується матеріалами справи та самим актом перевірки №417/23-1/01125554 від 27.05.11р., то у даному випадку, встановлення ознак нікчемності по придбанню палива ТОВ «Алдігор» від ТОВ «Новагруп»не свідчить про порушення позивачем п.1 та п. 5 ст.203, ст.215, ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України, що виразилось, на думку відповідача, в укладанні ДП «Керченський морський торговельний порт»правочинів з ТОВ «Алдігор», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відсутність у діях позивача порушень п.1 та п. 5 ст.203, ст.215, ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України в момент укладання угоди між позивачем та ТОВ «Алдігор», та вчинення даного правочину без мети настання правових наслідків, а отже судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керч від 14.06.2011 року № 0000982301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 112273,50 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 31.10.11 у справі № 2а-7663/11/0170/12 за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова