Ухвала суду № 23589418, 31.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6581/11/0170/15

31.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю"Будівельна компанія "Цивілбуд"- ОСОБА_2, довіреність № 19 від 19.09.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-6581/11/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 28.09.11 у справі № 2а-6581/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Будівельна компанія "Цивілбуд" (вул.Кримських партизан, буд.2-Б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.11 у справі № 2а-6581/11/0170/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цивілбуд" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 25.05.11 №0005132301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цивілбуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14421,71 грн., у тому числі 11537,37 грн. основного зобов'язання та 2884,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 31 січня 2012 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.05.11 №0005132301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14421,71 грн., у тому числі 11537,37 грн. основного зобов'язання та 2884,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Цивілбуд»з питань взаємовідносин з ПП«Пан-буд»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт № 5805/23-4/33580899 від 11.05.11, за висновками якого встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, пп. 7.5.1.п. 7.5, п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 11537,37 грн. та донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 11537,37 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.11 №0005132301 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі на 14421,71 грн.

Матеріалами справи встановлено, що у періоді, що перевірявся ТОВ «БК «Цивілбуд»мав господарські відносини з ПП «Пан Буд»на підставі договору №99 купівлі-продажу від 14.12.10, який був укладений між філію ТОВ «БК Цивілбуд»та контрагентом - ПП «Пан Буд». Відповідно до умов договору продавець був зобов'язаний передати у власність покупцю будівельні матеріали в номенклатурі, кількості та за ціною, зазначеною в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складає 69224,22грн.

На підставі договору продавцем був виписаний рахунок-фактура СФ 730 від 22.12.10 на загальну суму 69224,22 грн., втому числі ПДВ 11537,37 грн.

Судом встановлено, що позивачем здійснена оплата вартості товару в тому числі ПДВ, про що свідчіть платіжне доручення №193 від 24.12.10.

Представником позивача від ПП «Пан Буд»згідно видаткової накладної №РН 863 від 02.12.10 від 01.12.10 на підставі довіреності був отриманий товар -будівельні матеріали на загальну суму 69224,22 грн., в тому числі ПДВ 11537,37 грн.

У відповідності до вимог податкового законодавства позивачем від продавця отримана податкова накладна№863 від 24.12.10 на суму 69224,22 грн., в тому числі ПДВ 11537,37 грн.

Зазначені суми податку на додану вартість, згідно отриманої податкової накладної, були включені ТОВ «БК «Цивілбуд»до складу податкового кредиту у Деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що ПП «Пан Буд»у період, коли ним була виписана податкова накладна, було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов правомірного висновку, що на момент складання податкової накладної ПП «Пан Буд»було юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Суд зазначив, що згідно положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому була отримана податкова накладна, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.

Також, за змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таких обставин судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов до правомірного висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Стосовно посилання відповідача у акті перевірки на відсутність поставок товарів та укладання договорів між контрагентом позивача та постачальниками по ланцюгу - ПП «Фрегат XXI», ПП «Родіна XXI», на відсутність у ПП «Пан Буд»необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: трудових ресурсів (персоналу), основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, а також на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагента, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, що, на думку відповідача, свідчить про нікчемність договору купівлі-продажу, суд вважає зазначити наступне.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Судом встановлено, що між 1111 «Пан Буд»та філією позивача був укладений договір купівлі-продажу товару (будівельні матеріали), відповідно до умов якого останній отримував будівельні матеріали. Доказом виконання умов договору та товарності господарської операції є видаткова та податкова накладна, а також та обставина, що в подальшому придбаний товар був використаний позивачем в господарської діяльності, що підтверджується актами приймання виконаних робіт №КБ-2в, відповідно до яких придбані будівельні матеріали були використані для будівництва об'єктів, матеріальним звітом, відповідно до якого придбані будівельні матеріали були списані, копією журналу - ордеру №6 за грудень 2010 року, який свідчить про зміні в структурі активів та зобов'язань платника податку. Таким чином, матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару за договорами, тобто наявність матеріального результату господарської операції.

Зазначене свідчить про те, що укладення договору було спрямовано на реальне настання правових наслідків і при виконанні цього договору, позивач діяв в межах діючого законодавства України.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що викладене спростовує висновок відповідача, що даний правочин є нікчемним та суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім того, суд зазначив, що згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, умовою визнання правочину нікчемним, у даному випадку, є встановлення факту здійснення діяльності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Але у даному випадку було встановлено наявність матеріального результату укладеного договору - отримання товару для подальшого використання в господарської діяльності позивача, що, на думку суду, виключає нікчемність правочину.

Виходячи з встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту здійснення діяльності позивачем без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, а відтак не має підстав вважати договір купівлі-продажу, які укладені між ПП «Пан Буд»та позивачем, нікчемним.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р. згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим, суд дійшов правомірного висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та, як слідство, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформований відповідно до податкової накладної у періоді її фактичного отримання позивачем.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.05.11 №0005132301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14421,71 грн., у тому числі 11537,37 грн. основного зобов'язання та 2884,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.11 у справі № 2а-6581/11/0170/15 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.11 у справі № 2а-6581/11/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко