Ухвала суду № 23589012, 25.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15722/10/7/0170

25.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "ПАБ Пінта ІІ"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 24.01.11 у справі № 2а-15722/10/7/0170

за позовом Приватного підприємства "ПАБ Пінта ІІ" (вул. Українська, буд. 7 кв. 49, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання незаконним та скасування рішення про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.11 у справі № 2а-15722/10/7/0170 позовні вимоги Приватного підприємства "ПАБ Пінта ІІ" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0010172303 від 15.09.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 2940грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ПАБ Пінта ІІ" 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 28.08.10р. працівниками ДПА в АР Крим була проведена перевірка бару, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 7, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За наслідком перевірки був складений акт №2981/01/12/23/36477508 від 28.08.10р. (а.с.11-12), відповідно до висновків якого перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1,2,3 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

28.08.10р. працівниками ДПА в АР Крим була проведена перевірка бару, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 7, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідком перевірки був складений акт №2981/01/12/23/36477508 від 28.08.10р. (а.с.11-12), відповідно до висновків якого перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1,2,3 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010172303 від 15.09.10р. на загальну суму 2940грн. (а.с.8).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон).

Відповідно до п. 1, 2, 9 ст. З Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За вищенаведені порушення Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення ЇЇ без використання розрахункової книжки (п.1 ст. 17 Закону);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання (п. 4 ст. 17).

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»стало встановлення перевіркою непроведення через реєстратор розрахункових операцій операції з повернення товару на суму 520грн. (пляшка Джину «Біффітер»), а також встановлено невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чеку (2 - звіту). В акті вказано, що сума розрахунків на 22.08.10р. складає 4229грн. 50коп., а фіскальний звітностей чек (2 - звіт) виконаний 23.08.10р. в 02.30г.

З касового чеку №6327 (а.с.65) вбачається проведення позивачем28.08.10р. через реєстратор розрахункових операцій операції з продажу кофе амерікано по ціні 16,00грн., чаю по ціні 22,00грн. та джину «Біффітер»по ціні 520,00грн.

Акт перевірки також містить посилання на виконання позивачем дій з роздрукування касового чеку за наслідком виконання операції з реалізації вказаного товару (а.с.64), але вказану на не роздрукування касового чеку на повернення товару.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Також абзацом 15 даної норми встановлено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З положень норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вбачається, що суб'єкт господарювання зобов'язаний проводити через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, розрахункові операції, які полягають, у тому числі, і з повернення покупцем товару.

Отже для виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку з проведення розрахункової операції необхідна наявність фактичного повернення товару.

Матеріали справи не містять, а з боку відповідача у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано належних доказів, які вказували б про фактичне повернення працівниками ДПІ позивачу товару вартістю 520грн. (джину «Біффітер»), що був придбаний ними 28.08.10р.

Відсутність фактичного повернення позивачу товару, вказує на відсутність у позивача правових підстав для проведення через реєстратор розрахункових операцій такої розрахункової операції та видачі розрахункового документу.

Отже позивач, не отримавши товар, який намагався повернути покупець (працівник ДПІ), відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не був зобов'язаний проводити у порядку встановленому цим Законом розрахункові операції та видавати розрахунковий документ.

Вказане свідчить про відсутність порушень позивачем п.1,2, ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Відповідно до п. 9 ст. З Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Матеріали справи свідчать, що відповідач встановив невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чеку (2 - звіту) 22.08.10р., вказавши, що сума розрахунків на 22.08.10р. складає 4229грн. 50коп., а фіскальний чек (2 - звіт) виконаний 23.08.10р. в 02.30г.

Позивач зазначив, що діяльність бару, в якому проведено перевірку, здійснюється до останнього клієнту, а тому, може не закінчуватися о 24 годині відповідного числа, і продовжується відповідно, у наступному календарному числі.

Позивач вказує, що таким чином роздрукування денного звіту здійснилося по фактичному закінченню робочого дня, тобто 23.08.10р., але вклеєний до книги КУРО чек був за 22.08.10р.

Відповідно до положень абз. 22 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»містить зазначення на необхідність друкування фіскальних звітних чеків, при цьому Закон визначає здійснювати такий обов'язок щоденно.

Положення даного Закону не містять норм, які прямо вказували б на те, що треба розуміти під терміном «щоденно».

З урахуванням положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», мети на яку направлена його дія, судова колегія приходить до висновку, що друкування фіскального звітного обумовлено контролем за обсягом виконаних розрахункових операцій, а також контролем за недопущенням зловживань суб'єкта господарювання щодо розрахункових операцій здійснених протягом за певний відрізок часу.

З положень вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199 (далі - фіскальні Вимоги) вбачається наступне.

Згідно до п. 1 фіскальних Вимог, дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 2. фіскальних Вимог, для цілей фіскальних вимог також використовуються такі поняття:

- фіскальна інформація - інформація про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор у фіскальному режимі роботи, що заноситься до фіскальної пам'яті цього реєстратора за підсумками дня або будь-якого іншого періоду:

- 2-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора;

- Х-звіт - денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам'яті;

- зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2-звіту до виконання наступного 2-звіту.

Пунктами 12,13 фіскальних Вимог встановлено, що формування Х - звіту, звіту про реалізовані товари (надані послуги) та періодичних звітів повинно виконуватися без обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті. Формування 2-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Пунктом 14 фіскальних Вимог визначено, що чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити: назву і адресу господарської одиниці; індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер "ПН" - літери "ІД"; фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН"; заводський номер реєстратора; логотип виробника.

Фіскальними вимогами крім іншого, визначені дані 2-звіту - фіскального звітного чеку.

Так у п. 17 фіскальних Вимог вказано, що чек 2-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну): підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо; літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека); суми ПДВ за кожною ставкою; підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати; підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю; суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі"; кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами; номер, дату і час друкування фіскального звітного чека; повідомлення про обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Відповідно до п. 1 Додатку до фіскальних Вимог, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Виходячи з викладеного, періодичність здійснення роздрукування 2-звіту - фіскального звітного чеку повинна здійснюватися за зміну - період роботи, реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2-звіту до виконання наступного 2-звіту, тривалість якої не повинна перевищувати 24 години, що за висновком суду і необхідно застосовувати при визначенні терміну «щоденно», вказаному законодавцем у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно до інформації викладеної в Оглядовому листі ДПА України від Об.07.2009р. N14083/7/23-7017/572 з питань організації та проведення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, застосування штрафних санкцій, ДПА України в п. п. 2.2.7. листа зазначено, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки, відповідно до вимог закону, повинні роздруковуватися щодоби.

З урахуванням викладеного, здійснення роздрукування вказаних звітів необхідно проводити протягом зміни роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2-звіту до виконання наступного 2-звіту, яка триває 24 годин.

З боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій без роздрукування фіскального звітного чеку більш ніж протягом 24 годин, а також актом перевірки не встановлено початок використання реєстратора розрахункових операцій від якого необхідно було б відраховувати 24 години.

Виходячи з положень податкового законодавства України вбачається, що Держава, реалізуючі політику у сфері оподаткування, встановлює певні механізми направлені на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання податкового законодавства, у тому числі, стосовно недопущення вчинення з боку таких суб'єктів дій направлених на ухилення від сплати податків та дій направлених на надання суб'єктами господарської діяльності недостовірних даних щодо об'єкту оподаткування, яким є доходи (прибуток), вартість продукції (робіт, послуг), інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Виходячи з положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вбачається, що цей Закон є невід'ємною частиною встановленого Державою механізму контролю за діяльністю суб'єктів господарювання в частині отримання коштів при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, направленого на недопущення ухилення суб'єктів господарювання від сплати податків зборів та обов'язкових платежів та запобігання Державі шкоди від заниження суб'єктом господарювання об'єкту оподаткування з якого повинні сплачуватися податки.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх не спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки фіскальний звітний чек, роздрукований по закінченню робочої зміни містить всю необхідну інформацію про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор розрахункових операцій та не може свідчити про заниження об'єкту оподаткування та інші зловживання позивача направлені на ухилення від сплати податків. Отже діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок роздрукування фіскального звітного чеку по закінчені робочої зміни.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.11 у справі № 2а-15722/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко