Ухвала суду № 23588726, 31.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7612/11/0170/25

31.01.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.09.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції м. Сімферополь- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Сімферополь на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 20.09.11 по справі № 2а-7612/11/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО"

(вул. Фрунзе, 41 каб. 27-28,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

до Державної податкової інспекції м.Сімферополь

(вул.М.Залки,1/9, м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7612/11/0170 (суддя Кононова Ю.С.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО»- задоволений.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення від 20 травня 2011 року № 0004952301, яким визначено ТОВ «АРТ-ДЕКО»податкове зобов'язання з податку на додану вартість усього у розмірі 67127,50 грн., в тому числі основний платіж в сумі 53 702 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 13 425,50 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО»судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7612/11/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 31.01.2012року представник відповідача не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «АРТ-ДЕКО»звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 0004952301 від 20.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання підприємства за платежем податок на додану вартість в розмірі 67 127,50 грн., в тому числі 53 702 грн. -за основним платежем та 13 425,50 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань його взаємовідносин з ПП «Севелітстрой»за грудень 2010 року. В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що в грудні 2010 року позивач сформував за рахунок ПП «Севелітстрой»податковий кредит з ПДВ в сумі 53 702 гривень. В той же час було встановлено, що в перевіряємому періоді ПП «Севелітстрой»мало взаємовідносини з ПП «Фрегат ХХ1»та з ПП «Родіна ХХ1», які мають стан платника «23»- місцезнаходження не встановлено та свідоцтва платників податків яких було анульоване 14.03.2011 року, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що укладені в грудні 2010 року угоди між позивачем та ПП «Севелітстрой»мають ознаки нікчемності. Вважає ці висновки податкової інспекції необґрунтованими, оскільки укладений позивачем з ПП «Севелітстрой»договір субпідряду реально відбувся, його виконання, а також формування позивачем податкового кредиту за рахунок контрагента підтверджено всіма необхідними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі АР Крим була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «АРТ-ДЕКО»з питань його взаємовідносин з ПП «Севелітстрой»за грудень 2010 року, за результатами якої був складений акт № 5822\2304\33773450 від 11.05.2011 року (а.с. 35-44).

Висновками зазначеного акту було встановлено порушення ТОВ «АРТ-ДЕКО»п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168\97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 53 702 грн.

На підставі зазначених висновків, було прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення:

- № 0004952301 від 20.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «АРТ-ДЕКО»з податку на додану вартість на загальну суму 67 127,50 грн., у тому числі за основним платежем -53 702 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13 425,50 грн. (а.с. 46).

Позивач із зазначеним податковим повідомленням -рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АРК від 15.06.2011 року скарга ТОВ «АРТ-ДЕКО»була залишена без задоволення, а податкове повідомлення -рішення від 20.05.2011 року, - залишено без змін (а.с. 47-58).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку податкового органу про зменшення податкового кредиту позивача є неправомірне включення його контрагентом -ПП «Севелітстрой»сум ПДВ за договорами поставки, укладеними з ПП «Родіна ХХ1»та з ПП «Фрегат ХХ1»в грудні 2010 року.

24 листопада 2010 року ТОВ «АРТ-ДЕКО»був укладений договір субпідряду № С24\11-2010\791 на виконання будівельно -монтажних робіт на загальну суму відповідно до смітної та договірної ціни у розмірі 545 883,02 грн., в тому числі ПДВ -90 980,50 грн. (а.с. 22,23).

22 грудня 2010 року між сторонами договору були підписані акти здачі -прийомки робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, відповідно до якої їх загальна сума склала 322 209,26 грн., в тому числі ПДВ -53 701,54 грн. (а.с. 29-32).

В той же день ПП «Севелітстрой»була виписана для ТОВ «АРТ-ДЕКО»податкова накладна на зазначену суму (а.с. 33).

Державна податкова інспекція в м.Сімферополі, здійснюючи перевірку позивача дійшла висновку щодо нікчемності зазначеного правочину, оскільки на їхню думку факт отримання зазначених послуг позивачем не підтверджується, тому що його контрагент - ПП «Севелітстрой»в перевіряємому періоді мав взаємовідносини з «ПП Фрегат ХХ1»та ПП «Родіна ХХ1», які за своїм місцезнаходженням не перебувають, виробничих потужностей не мають та взагалі їхні свідоцтва платника ПДВ 14.03.2011 року були анульовані, а отже вони не могли поставити товар ПП «Севелітстрой», а той в свою чергу не мав товарної маси для її подальшої реалізації позивачу.

Тобто, порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»полягало в тому, що позивач заявив до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за відсутності надмірної сплати цього податку до бюджету в ланцюгу продажу товарів.

Як вбачається з матеріалів справи ніяких інших правових та фактичних підстав для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з висновком податкової інспекції стосовно того, що відсутність підтвердження постачальниками товару в ланцюгу постачання податку на додану вартість до бюджету позбавляє покупця права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

ПП «Севелітстрой», яким була складена та видана ТОВ «АРТ-ДЕКО»податкова накладна, є платником податку на додану вартість.

ТОВ «АРТ-ДЕКО»є третім в ланцюзі учасників договірних відносин від ПП «Родіна ХХ1»та ПП «Фрегат ХХ1», які, відповідно до встановлених податковою інспекцією обставин мали ознаки фіктивності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом доказування у цій справі є доказування наявності або відсутності фактів, викладених в Акті № 5822\2304\33773450 від 11.05.2011 року.

При проведенні перевірки та складанні зазначеного акту була перевірена первинна податкова документація платника податку, яка була підставою для формування ТОВ «АРТ-ДЕКО»податкового кредиту та жодних зауважень щодо цієї документації в акті не викладено. Той факт, що позивач дійсно отримав від ПП «Севелітстрой»послуги за договором субпідряду підтверджується усією необхідною документацією, а саме: договором підряду, актами здачі -приймання виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, податковою накладною від 22.12.2010 року, видатковими накладними, банківською випискою від 20.01.2011 року, а також наданими фото таблицями, з яких видно, що будівельні роботи на об'єкті дійсно були виконані.

Як вбачається з матеріалів справи позивач мав взаємовідносини з підприємством, яке було та є зареєстрованим платником податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформленої податкової накладної, маються банківська виписка про перерахування коштів за договором.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент укладення договору з ПП «Севелітстрой»та на момент виконання цього договору позивач не міг та не повинен був передбачати порушення податкового законодавствами підприємствами, які навіть не були його контрагентами безпосередньо.

Більш того, свідоцтва платників податку на додану вартість ПП «Фрегат ХХ1»та ПП «Родіна ХХ1» також були анульовані значно пізніше ніж між позивачем та ПП «Севелітстрой»був укладений та виконаний договір субпідряду.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті -перевірки та письмових запереченнях, що договір безпосередньо між ТОВ «АРТ-ДЕКО»та ПП «Севелітстрой»має ознаки фіктивності, висновок податкової інспекції щодо фіктивності цього договору, що створює можливість відшкодування ПДВ з бюджету ніяким чином не підтверджений, а тому нарахування позивачеві податкового зобов'язання згідно з оспорюваним податковим повідомленнями -рішеннями є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить визнати податкове повідомлення -рішення, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі нечинним.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права, встановлених статтями 105,162 КАС України не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин.

Таким чином судова колегія вважає, що у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність, вони можуть бути визнані судом протиправними, а в разі оскарження нормативно -правового акту -нечинним.

У зв'язку з чим судова колегія вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, проте оскаржуване ним податкове повідомлення - рішення має бути визнане судом протиправним та скасоване.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7612/11/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7612/11/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7612/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова