Ухвала суду № 23588438, 17.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3155/11/0170/11

17.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Козирєва Т.С.

за участю сторін:

не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 14.07.11 у справі № 2а-3155/11/0170/11

за позовом Приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»(вул. І.Франка, 54, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул.Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.11 позовні вимоги Приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керч АРК №0000121701 від 25.02.2011.

Вирішено питання щодо розподілу судових рішень.

Не погодившись із зазначеною постановою суду Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.11 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належними чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Приватне підприємство «Керченська судоремонтна верф «Фрегат»є юридичною особою, з 26.03.2010 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Керчі АР Крим як платник податків.

Посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено фактичну перевірку ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за період з 01.05.2010р. до 30.11.2010р.

За результатами перевірки складено акт №75/17-01/05/36951742 від 10.02.2011, в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п 4.2.1 п. 4.2 ст.4, п. 7.1 ст.7, п.п 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині не утримання і не перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за травень-жовтень 2010р. у розмірі 14781,30грн.

На підставі акту №75/17-01/05/36951742 від 10.02.2011 ДПІ в м.Керч АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0000121701 від 25.02.2011, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 18476,63грн., у тому числі 14781,30 -за основним платежем, 3695,33грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається із акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем вимог Закону України від 22.05.2003р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»стали письмові пояснення фізичних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки податкового органу про не утримання і неперерахування податку з доходів фізичних осіб не підтвердженні первинними документами бухгалтерського або податкового обліку, на підставі яких відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України N984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини. Судом не визнано належним доказом акт перевірки №75/17-01/05/36951742 від 10.02.2011р., на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, який безперечно б підтверджував період знаходження у трудових відносинах позивача та фізичних осіб, факт виконання фізичними особами відповідних робіт за трудовим договором, або отримання зазначеними особами грошових коштів за виконану роботу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана правова оцінка, яка відповідає нормам матеріального права.

Державна податкова інспекція в місті Керчі АР Крим вважає, що позивачем допущено порушення вимог підпункту п.п 4.2.1 п. 4.2 ст.4, п. 7.1 ст.7, п.п 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до яких позивач як податковий агент при виплаті заробітної плати найманим працівникам повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 14781,30грн.

Згідно пп.4.2.1 цього Закону доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди отримані платником податку від його працедавця підлягають оподаткуванню на загальних умовах згідно діючого законодавства.

Судом першої інстанції обґрунтовано не визнано акт фактичної перевірки №75/17-01/05/36951742 від 10.02.2011 як доказ порушення позивачем правил оподаткування.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що висновки податкового органу про те, що у перевіряємий період позивач був працедавцем для зазначених у акті перевірки фізичних осіб і виплачував цим особам певні виплати за виконану роботу не підтверджені належними та допустимими доказами і ґрунтуються тільки на письмових поясненнях цих осіб, які були співставленні податковим органом з наданими до перевірки первинними документами позивача.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010р., який зареєстровано Міністерством юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки №75/17-01/05/36951742 від 10.02.2011 вказаним вимогам не відповідає, оскільки у ньому не міститься посилання на фактичні обставини виявлених порушень податкового законодавства з посиланням на первинні документи позивача. У акті перевірки не наведене жодного первинного документу який підтверджує або виконання фізичними особами відповідних робіт за трудовим договором, або отримання зазначеними особами грошових коштів за виконану роботу.

Пояснювальні записки фізичних осіб, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.

За таких обставин, акт перевірки №75/17-01/05/36951742 від 10.02.2011, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, не є належним та достатнім доказом, який підтверджує знаходження у трудових відносинах з позивачем фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, період трудових відносин а також розмір отриманої зазначеними особами винагороди.

До матеріалів справи залучено договори підряду із зазначеними фізичними особами, укладеними з позивачем 01 серпня та 01 вересня 2010 року, в яких зазначено термін виконання робіт підрядниками з 02 серпня по 30 вересня 2010 року. Але доказів виконання цих договорів (акти виконаних робіт), отримання оплати за виконану роботу матеріали справи не містять.

Щодо фактичного допуску осіб до роботи в іншій, ніж зазначено в договорах час, крім пояснень самих фізичних осіб, інших доказів, які підтверджують фактичний допуск до роботи та виконання такої роботи протягом визначеного у поясненнях часу, відповідачем не надано. Дозвіл на знаходження на території підприємства не свідчить про трудові відносини і фактичний допуск працівника до роботи, а також про отримання винагороди за виконану роботу за указаний в акті перевірки період часу у відповідному конкретному розмірі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, за встановлених обставин правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту, який не є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог. Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.11 у справі № 2а-3155/11/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 року.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова