Ухвала суду № 23588186, 23.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5305/10/14/0170

23.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Південь"- ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Алуштинським відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму 11.03.98,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- Колесник Юрій Олексійович, посвідчення № 00600 від 01.07.09,

відповідач, Головний податковий інспектор відділу адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Ялта Дорохіна О.Д., посвідчення № 077832 від 17.03.11- ,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Південь" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 12.07.11 у справі № 2а-5305/10/14/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Південь" (пров. Батуріна, буд.14, смт. Лівадія, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98655)

до Головного податкового інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Ялта Тимчука Т.В. (АДРЕСА_1)

Головного податкового інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Ялта Дорохіна О.Д. (АДРЕСА_1)

Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (АДРЕСА_1)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.11 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Південь" до Головного податкового інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Ялта Тимчука Т.В., Головного податкового інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Ялта Дорохіна О.Д., Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.11 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, наполягав на задоволені апеляційної скарги. Представники відповідача заперечували проти апеляційної скарги.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

17.12.2008 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Південь»з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Калісто Плюс»за період з 01.04.08р. по 30.04.08р., з 01.07.08р. по 31.08.07р., за результатами якої Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим виявлені порушення ст.228 Цивільного кодексу України, п.п.4.2 Порядку заповнення і подачі декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997р. №166, а саме: зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядку 26 Декларації з податку на додану вартість) на суму 483200,00 грн.

В результаті проведеної перевірки відповідачем складений акт № 2779/15-2/31505427 від 17.12.2008 року (а.с.15-23).

Відповідно до п.п.2.5, 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення - рішення є однією з форм податкового повідомлення

11.09.2009р. відповідачем складений акт камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №2301/15-2/31505427, яким визначено, що позивач, порушуючи п.п. 5.12.4., п.п. 5.12.5, п. 5.12, п. 5.11 ст. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Мін'юсті України від 09.07.1997р. за №250/2054 «Про затвердженні форми податкової декларації і Порядку її заповнення і надання»(із змінами і доповненнями), яким встановлено, що на підставі акту невиїзної документальної перевірки №2779/15-2/31505427 від 17.12.2008р. не зменшило залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) в сумі 483 200,00 грн., який повинен бути зменшений в декларації за грудень 2008р. (рядок 23.4 податковій декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26).

Відповідно до п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

У п. 7.3. цієї статті Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок

платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі

поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в

касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у

банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення

документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається

до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої одержувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Стаття 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.15.1.1. п. 15.3. ст.15 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У п.п.15.3.1. п.15.3. ст.15 цього Закону визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Для розрахунку суми, яка визначається у рядку 26 Декларації по ПДВ за відповідний період часу, має значення сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду по ПДВ та розмір суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому судова колегія дійшла висновку, що встановлений у ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк для вирішення питання щодо повернення надмірно сплаченого ПДВ підлягає застосуванню у випадку прийняття платником податків відповідного рішення щодо бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку та зменшення податкового зобов'язання з ПДВ наступних податкових періодів, а не для визначення розміру суми, яка вноситься в рядок 26 Декларації по ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Надання працівниками податкового органу в акті перевірки висновку тим або іншим фактам є їх правом висловити свою думку щодо оцінки цих фактів. Не можна вважати думку посадової особи податкового органу рішенням або дією, тобто активною їх поведінкою, яка породжує певні правові наслідки для платника податків.

В силу викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними саме висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Південь" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко