Ухвала суду № 23588116, 24.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4058/11/0170/14

24.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор"- ОСОБА_2, довіреність № 07 від 11.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим- ОСОБА_3, довіреність № 5027/9/100 від 06.07.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 05.07.11 у справі № 2а-4058/11/0170/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" (вул. Дражинського, буд.35, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, буд.16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.11 у справі № 2а-4058/11/0170/14 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим №0004241502/0 від 28.12.10.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 24 січня 2012 року підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 06.12.10 по 10.12.10 Державною податковою інспекцією у м. Ялта Автономної Республіки Крим проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з контрагентом СП «Основа -Солсіф»за жовтень 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки №4365/05117416/15-2 від 13.12.10.

Встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»а саме: позивачем за жовтень 2010 року, відповідно до декларації з податку на додану вартість, позивачем включено до податкового кредиту у жовтні 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 93961 грн. по контрагенту СП «Основа -Солсіф»по податковій накладній № 791 від 31.10.10, у якій не повністю вказано номенклатуру будівельно -монтажних робіт (послуг) та їх кількість, тобто платником у жовтні 2010 року завищена сума від'ємного значення на суму 5611 грн., яка включена до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 88350 грн.

26.11.10 позивачем направлений відповідачу був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення від 28.12.10 №0004241502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 106020, з яких 88350 грн. основний платіж, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17670 грн.

Судом встановлено, що згідно з податковою накладною від 31.10.10 №791 за договором поставки №50/01-03, складеного з Відкритим Акціонерним Товариством СП «Основа -Солсіф»за виконання будівельно -монтажних робіт за жовтень 2010 року, сума сплати за виконані роботи складає 563768 грн. у тому числі податок на додану вартість -93961 грн.

Розрахунки позивача за виконання вищевказаних робіт підтверджуються платіжними дорученнями № 1455 від 29.11.10 на суму 150000 грн., № 1497 від 13.12.10 на суму 413768 грн.

Відповідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця)

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь -яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт ( послуг) платником податку.

П.п. 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.32 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Крім того, згідно п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю СП «Основа -Солсіф»(ІПН 200573126650) зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво серії НБ № 216274 від 02.10.02.

На думку судової колегії судом першої інстанції правомірно зазначено, що недотримання підприємством порядку, передбаченого підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податкова накладна, надана позивачем до органу державної податкової служби, була виписана на підставі реальних господарських операцій, які не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку, були чинними на момент розгляду справи і незважаючи на недоліки, на які посилається відповідач у справі, дають можливість ідентифікації контрагента позивача, достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача не має.

Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.11 у справі № 2а-4058/11/0170/14 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.11 у справі № 2а-4058/11/0170/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко