Ухвала суду № 23587961, 16.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9316/10/10/0170

16.01.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 20.01.11 у справі № 2а-9316/10/10/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (вул. Радянська 15 а, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96102)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про скасування податкового повідомлення-рішення №001774/1502/0 від 10.06.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2011 року позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №001774/1502/0 від 10.06.2010 року, - задоволено.

Визнано протиправним та скасоване в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 10 червня 2010 року № 001774/1502/0 на суму 42435,06 гривень, прийняте стосовно Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2011 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від відповідача до початку судового засідання надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно стаття 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»зареєстровано Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 07.09.2004р., дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, є платником податків та зборів, зокрема, податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію №100052485 від 12.07.2007 р.) (а.с. 7-14).

Джанкойською ОДШ в АР Крим 20.05.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за результатами якої відповідачем складено акт перевірки №1740/1502/03348100 від 01.06.2010 року (а.с.16-17).

В даному акті перевірки зазначено, що узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість сплачено позивачем з порушенням встановленого строку, а саме: по декларації з ПДВ позивача за березень 2009 року - 28.01.2010 року, 29.01.2010 року, 22.02.2010 року, 23.02.2010 року, 24.02.2010 року, 25.02.2010 року, 26.02.2010 року, 02.03.2010 року, 03.03.2010 року, 04.03.2010 року, 05.03.2010 року, 19.03.2010 року, 22.03.2010 року, 23.03.2010 року, 24.03.2010 року, 30.03.2010 року, 31.03.2010 року, 06.04.2010 року, 07.04.2010 року, 08.04.2010 року, 09.04.2010 року, 19.04.2010 року, 22.04.2010 року, 23.04.2010 року, 26.04.2010 року, 27.04.2010 року, 28.04.2010 року, 29.04.2010 року, тобто всі платежі були здійснені із затримкою від 273 до 364 календарних днів, що стало підставою для застосування до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0017741502/0 від 10.06.2010 року штрафних санкцій в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу на суму 42435,06 гривень (а.с. 15).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 (надалі - Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Позивачем до Джанкойської ОДПІ в АРК була надана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2009 року, в якій позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - нараховано до сплати в бюджет 84870,00 гривень (а.с. 48-51). Податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Отже, визначену у вказаній податковій декларації суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2009 року позивач повинен був сплатити у строк до 30.04.2009 року. Проти зазначених обставин позивач не заперечував.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Позивачем в обґрунтування неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення надані платіжні доручення, що підтверджують сплату узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за березень 2009 року:

- платіжне доручення № 636 від 28.04.2009 року на суму 10000,00 гривень із

зазначенням призначення платежу -ПДВ за березень 2009 року (а.с.180);

- платіжне доручення № 660 від 30.04.2009 року на суму 3000,00 гривень із

зазначенням призначення платежу -ПДВ за березень 2009 року (а.с.181);

- платіжне доручення №671 від 30.04.2009 року на суму 1000,00 гривень із

зазначенням призначення платежу -ПДВ за березень 2009 року (а.с.182).

Матеріалами справи підтверджено, що перерахованими позивачем коштами, зазначеними платіжними дорученнями, були своєчасно погашені узгоджені податкові зобов'язання по податковій декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2009 року в частині сплати 14 000,00 гривень.

Разом з тим, дослідивши платіжні доручення, відображені Джанкойською ОДПІ в акті перевірки, покладеному в основу спірного податкового повідомлення-рішення, встановлено, що згідно з визначених в ним призначень платежів позивач вказаними платіжними дорученнями сплачував податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року та березень 2010 року (а.с. 18-46).

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення - у рівній пропорції.

На підставі Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які поступають до бюджету і в державні цільові фонди, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України №37 від 12.05.1994 (з наступними змінами та доповненнями), а також Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової інспекції України №276 від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності, по платежах, які надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи. При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особовий номер працівника, дата і час введення інформації.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які надходять до бюджету і в державні цільові фонди, при обробці розрахункових документів по оплаті платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряє відомості заповнення реквізитів "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам і на його паперовій копії проставляють дату і підпис відповідальної особи.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №276 проведення операцій по рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу України" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Отже, за викладених обставин, операції по рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платників податків і позначених в них призначень платежу.

Також суд зазначає, що відповідно до п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно з п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 р. №74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 р. за №436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків. затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року № 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758, повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Зазначеними нормативно-правовими актами передбачена можливість розподілу платежу лише в частині визначення складової частини податкового боргу, що підлягає погашенню - узгоджене податкове зобов'язання або пеня, та пропорційного співвідношення таких частин, а не зміна призначення платежу в частині самостійного визначення податковим органом саме податкового (звітного) періоду, за який погашається податковий борг (узгоджена сума податкового зобов'язання).

Таким чином, поточні платежі за грудень 2009 року - березень 2010 року, що здійснював позивач, безпідставно зараховувалися відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Також згідно з наданими позивачем платіжними дорученнями та вказаними в них призначеннями платежів, позивачем було сплачено в рахунок самостійно узгоджених у податковій декларації з ПДВ податкових зобов'язань за березень 2009 року в розмірі 84870,00 гривень тільки 14000,00 гривень, у зв'язку з чим Джанкойська ОДПІ в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення решти заборгованості в розмірі 70870,00 гривень (84870,00грн. - 14000,00грн.), який постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2009 року по справі № 2а-7600/09/4/0170 було задоволено та з КРП «ВПВКГ м. Джанкоя»в дохід Державного бюджету м. Джанкой стягнуто заборгованість з ПДВ у сумі 70870,00 гривень (а.с. 183-184).

Як пояснив представник відповідача, виконавчий лист по справі № 2а-7600/09/4/0170 щодо стягнення ПДВ по декларації за березень 2009 року у сумі 70870,00 гривень було спрямовано до ВДВС Джанкойського МРУЮ 30.11.2009 року, згідно постанови якого від 03.12.2009 року за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження, однак, станом на 19.01.2011 року ПДВ в сумі 70870 гривень позивач не сплатив (а.с. 196)

Суд вважає, що несплата позивачем станом на 20.05.2010 року (день проведення спірної перевірки позивача) решти суми податкового зобов'язання за березень 2009 року в розмірі 70870,00 гривень як добровільно, так і на виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2009 року по справі № 2а-7600/09/4/0170, виключає на даний час можливість застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. штрафні санкції застосовуються, залежно від кількості днів прострочення, у відсотках від погашеної суми податкового боргу, а тому, в разі непогашення боргу відсутні і підстави для нарахування штрафних санкцій.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції стосовно необхідності застосування ч. 2 ст. 11 КАС України. Згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.11 у справі № 2а-9316/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко