Ухвала суду № 23587839, 17.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7631/11/0170/12

17.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Козирєва Т.С.

за участю сторін:

не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.08.11 у справі № 2а-7631/11/0170/12

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки»(вул..Промислова, 9, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (вул. Курортна 57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04 серпня 2011 року позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки»до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.11 №0000751502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (20%) за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3677,35грн. - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 16.06.11. №0000751502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (20%) за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3677,35грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Не погодившись з судовим рішенням Сакська об'єднана державна податкова інспекція в АРК звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Проте, неявка сторін не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт №671/15-2/03347678 від 07.06.2011 року, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі даного акту відповідачем відповідно до ст.126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0000751502 від 16.06.11, яким позивачу за затримку на 139 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 18386,74грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 3677,35грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави застосовувати штрафні санкції за порушення граничних строків податкового зобов'язання з ПДВ, яке було своєчасно сплачено позивачем, оскільки податковий орган неправомірно зарахував сплачені кошти в рахунок сплати податкового боргу минулих періодів у відсутність такого права, не передбаченого Законом №2181.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що ґрунтуються на вірно встановлених обставинах справи, яким надана правильна правова оцінка.

Матеріалами справи встановлено, що позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року 17.12.2010 №90055922571, в якій самостійно узгодив суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77983,00грн. за терміном сплати до 30.12.2010.

Платіжним дорученням №1660 від 22.12.2010 з призначенням платежу «ПДВ за листопад 2010»позивачем сплачені податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 77983,00грн. Тобто позивач у визначений законом граничний строк сплатив у повному обсязі узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ за листопад 2010 року.

Проте, своєчасно сплачені позивачем грошові кошти були перераховані податковим органом в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача зі сплати податку на додану вартість.

Як слідує з акту перевірки податковим органом на погашення податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за листопад 2010 року були спрямовані перераховані позивачем кошти відповідно до платіжних доручень від 30.03.11 №270, від 12.04.11 №322, від 29.04.11 №366, від 18.05.11 №440 в сумі 18386,74грн.

Позивачем платіжними дорученням від 30.03.2011 №270 сплачено 68181,99грн. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2011 року», платіжним дорученням від 12.04.11 №322 сплачено 19945,00грн. з призначенням платежу «штрафні санкції згідно рішення суду по справі №2-24/449-2008А від 02.02.10», платіжним дорученням від 29.04.11 №336 сплачено 15000,00грн. з призначенням платежу «ПДВ за березень 2011 року»та платіжним дорученням від 18.05.11 №440 сплачено 68800,00грн. з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2010».

На момент виникнення зобов'язань щодо сплати узгодженої суми податку спірні відносини регулювались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах від кількості днів затримки такої сплати.

Проте, як вбачається з установлених судом фактичних даних податковим органом самостійно віднесено своєчасно сплачені позивачем кошті на виконання вказаних податкових зобов'язань в рахунок сплати податкового боргу за минули періоди.

В силу вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Однак наведена норма закону поширюється передусім на платників податків, позаяк податкові зобов'язання згідно з вимогами пункту 1.2 статті 1 цього Закону погашає саме він. При цьому наведений припис не передбачає право податкового органу спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника.

До того ж, наявність у платника податкового боргу не звільняє його від обов'язку сплати поточних податкових зобов'язань, а контролюючий орган при цьому має право вживати передбачені Законом заходи для стягнення цього податкового боргу.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що за вказаних обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відтак суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання податкового органу на приписи ст.57, п.87.9 ст.87, ст.126 Податкового кодексу України, які передбачають підстави і розмір застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, а також право податкового органу зараховувати сплачені платником податку кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, обґрунтовано не прийняти судом першої інстанції до уваги.

Положення Податкового кодексу України набули чинності з 01.01.2011 року, отже зарахування податковим органом коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення здійснюється лише стосовно податкових зобов'язань, які виникають з 01.01.2011, тоді як перевірка позивача проводилась за грудень 2010 року.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.159, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.11 у справі № 2а-7631/11/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 року.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова