Ухвала суду № 23580949, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7628/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Аліменко В.О.

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2011 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армспецбуд»до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Армспецбуд»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000972307/0 від 24.12.2010 р. яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 25 827 грн. та податкового повідомлення-рішення № 00009362307 від 24.12.2010 р. яким визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 32 284 грн. 50 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2011 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній сказі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.11.2010 р. по 08.12.2010 р. посадовцями ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Армспецбуд»з питань правових відносин з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за серпень 2009р.

Результати перевірки оформлено актом № 998/1-23-70-34803590 від 09.12.2010 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати робіт за договором, укладеним з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

03.08.2009 р. між ТОВ «Армспецбуд»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»укладено договір субпідряду № 03/1-08/2009 за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з виготовлення і монтажу металоконструкцій, загальною вартістю 103 309 грн. 20 коп., при здійсненні капітального ремонту фасаду Кременчуцької спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради. А позивач -прийняти та оплатити ці роботи.

На підставі цього договору позивачем у серпні 2009 р. отримано рахунок № СФ-26/08-1 та податкову накладну на суму 103 309 грн. 20 коп., в тому числі 17 218 грн. 20 коп. ПДВ.

Разом з тим, в податковій звітності ТОВ «С.Дж.Р.Груп»відсутня інформація щодо наявності на підприємстві складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення діяльності.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000972307/0 від 24.12.2010 р. яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість в сумі 25 827 грн., в тому числі 17 218 грн. за основним платежем та 8 609 грн. за штрафними санкціями, і податкове повідомлення-рішення № 00009362307 від 24.12.2010 р. яким визначено зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 32 284 грн. 50 коп., в тому числі 21 523 грн. за основним платежем та 10 761 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Протягом спірного періоду правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону № 334/94-ВР та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пункт 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначає валові витрати виробництва та обігу, суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У контексті викладеного колегія суддів враховує, що позивачем був наданий договір № 03/1-08/2009 від 03.08.2009 р., рахунок, податкову накладну, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що ТОВ «Армспецбуд»підтвердило своє право на податковий кредит та обґрунтовано сформувало валові витрати, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що відносно керівника ТОВ «С.Дж.Р.Груп»порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва є помилковим, оскільки постановою від 24.04.2011 р. названу кримінальну справу закрито за відсутністю складу злочину.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.О.Аліменко

Ухвала складена в повному обсязі 06 березня 2012 р.