Ухвала суду № 23580881, 10.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.04.2012
Номер справи
2а/2370/8013/11
Номер документу
23580881
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8013/11 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Павленко Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дельта-Трейд»до Державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 00002552301 та № 0002542301 від 14.07.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Дельта-Трейд»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 00002552301 та № 0002542301 від 14.07.2011 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Дельта-Трейд»є юридичною особою, що зареєстроване 22.10.2002 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, а 24.10.2002 року зареєстрований платником податку на додану вартість.

30.06.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами відносин з приватним підприємством «Т-Груп»та приватним підприємством «Інтерагро-Форум»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатам перевірки складено акт № 1660/23-2/32180466 від 30.06.2011 року, в якому зазначені порушення ст. 203, ст. 215, ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-Форум».

Підпунктом 7.2.3. п.7.2, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України № 168/97, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 178572 грн. 00 коп., в тому числі січень 2010 року-4717 грн., лютий 2010 року-9058 грн., березень 2010 року-24183 грн., квітень 2010 року-26033 грн., травень 2010 року-10450 грн., червень 2010 року - 31597 грн., липень 2010 року-14750 грн., серпень 2010 року-6417 грн., вересень 2010 року-40700 грн. та жовтень 2010 року-10667 грн.

Підпунктом5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України № 334/94, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2010 рік в сумі 242247 грн. 00 коп., в тому числі за І квартал 2010 року 55262 грн.00 коп., ІІ квартал 2010 року 92256 грн.00 коп., ІІІ квартал 2010 року 72692 грн.00 коп., ІV квартал 2010 року 22037 грн.00 коп.

Податковими повідомленнями рішеннями від 14.07.2011 року № 0002542301 та № 00002552301 позивачу за порушення п.п.7.2.3. п.7.2, п.п. 7.3.1. п.7.3, п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР та п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України № 334/94 визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 302809 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 242247 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 60562 грн. 00 коп. та по податку на додану вартість в сумі 223215 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 178572 грн.00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44643 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), що передбачено п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.5.1 статті 5 Закону України № 334/94, валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

У п.п.1.32 ст.1 Закону України № 334/94 вказано, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.3 Закону України № 334/94, не належить до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що позивач, згідно договорів від 01.09.2010 року № 181 та від 12.01.2010 року № 124 замовляє та проводить розрахунок згідно рахунку-фактури, а контрагенти в особі ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-Форум»виконують роботу зазначену в п.1 договорів. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2010 рік, наданих позивачем зазначено, що ремонтні роботи виконано, сторони претензії одна до одної не мають.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що умови укладених позивачем договорів з контрагентами від 01.09.2010 року № 181 та від 12.01.2010 року № 124 повністю відповідали характеру господарської діяльності позивача, а надані на його виконання послуги були використані саме в господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.3 Закону України № 334/94, не належить до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем під час проведення перевірки були надані всі відповідні первинні документи.

Частина 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Відповідачем самостійно визначено нікчемними угоди, укладені між позивачем та контрагентами ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-форум», у звязку з чим винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсний є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 Цивільного кодексу України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст.71 Цивільного кодексу України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто, спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Тому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність твердження відповідача, що вищевказані правочини не спричиняють настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 13 квітня 2012 року.

Часті запитання

Який тип судового документу № 23580881 ?

Документ № 23580881 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 23580881 ?

Дата ухвалення - 10.04.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 23580881 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 23580881 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 23580881, Київський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 23580881, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 23580881 відноситься до справи № 2а/2370/8013/11

Це рішення відноситься до справи № 2а/2370/8013/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 23580874
Наступний документ : 23580884