Ухвала суду № 23580584, 05.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9694/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альянс-Тейдж»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Альянс-Тейдж»(далі -Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі -Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000132301/1/1447 від 20.04.2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у справі письмових доказів, а згідно ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи; апеляційною інстанцією не визнана обов»язковою особиста участь осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.08.2008 року по 09.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2010 року №400/2301/35752579.

В ході перевірки Відповідачем встановлено заниження задекларованого валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2008 року на загальну суму 10 557,00 грн.

Згідно акту Позивачем у грудні 2008 року придбані базові станції (Node B) торгової марки Huawei», Node B -BTS 3812А, меблі для сидіння з дерев'яним каркасом торгової марки «BROGIATO» фірми нерезидента - TECNO ALLIANCE INC», Banking District 50th Street Global Plaza Tower, Suite 19-H, Panama City, номер контракту 1509/08 від 26.11.2008 року на загальну суму 64 724,24 грн.

В подальшому вказаний товар проданий ТОВ «Амет» за 65 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість складає 10 833,33 грн., що підтверджується податковою накладною №4 від 23.12.2008 року та видатковою накладною № РН-000005 від 24.12.2008 року.

Оскільки Позивач не отримав від покупця компенсацію витрат, понесених ним у зв'язку з господарською діяльністю, то податковий орган дійшов висновку про те, що товари, роботи, послуги, які не включені до ціни продажу, передані покупцеві безоплатно, а тому Позивачем занижено валовий дохід в розмірі 10 557,67 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2 639,00 грн.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 року №0000132301/1/1447 про визначення Позивачу суми податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 3 958,50 грн., у тому числі основний платіж 2 639,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 319,50 грн.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до визначення п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (далі - Порядок) акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно п.п.1.6 та 1.7 Порядку за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За правилами пп.2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно пп.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не підтверджені доказами, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Контролюючим органом при складанні акту перевірки не зазначено найменування, кількості та вартості товару, який, на його думку, передано безоплатно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що твердження Відповідача про порушення Позивачем вимог податкового законодавства в частині безоплатної передачі товару ґрунтуються виключно на його припущеннях та жодними доказами не підтверджується.

Придбані Позивачем станцію Node B та комплект меблів » реалізовано ним в грудні 2008 року згідно контракту №1509/08 від 26.11.2008 року на загальну суму 64 724,24 грн. на користь ТОВ «Амет»на ціною 65000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 10 833,33 грн.

Грошові кошти надійшли на рахунок Позивача у повному обсязі, а тому даний договір є оплатним.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон) валовий дохід -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

За правилами пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно пп.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.1.20 Закону справедливою ринковою ціною є ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає їх передати, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є незалежними фактично та юридично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склались на ринку ідентичних (однорідних) товарів.

За правилами пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Положеннями пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідачем не доведено факту реалізації Позивачем вказаного товару за цінами, що не відповідають рівню ринкових цін.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Позивачем обґрунтовано сформовано валовий дохід, виходячи з ціни товару, яка визначена в договорі.

За правилами ч.ч.1 та 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення №0000132301/1/1447 від 20.04.2010 року про визначення Позивачу податкового зобов»язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3 958,50 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.