Ухвала суду № 23580522, 04.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5233/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК Трейд»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК Трейд»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.10.2011 року №761, визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДК Трейд», звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 05.10.2011 року №761, визнати протиправним дії по проведенню позапланової невиїзної перевірки, що оформлена актом від 07.10.2011 року №633/7/23-2/37391130, визнати протиправними дії щодо визнання та визначення у акті перевірки від 07.10.2011 року №633/7/23-2/37391130 нікчемними правочинів, укладених з контрагентами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДК Трейд»зареєстроване виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 15.11.2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за №37391130.

Згідно рішення засновника товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК Трейд»від 08 листопада 2011 року №1 та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 04.11.2011 року керівником та засновником товариства є громадянин Російської федерації ОСОБА_3.

У квітні 2011 року до відповідача надійшов висновок від 13.04.2011 №95, виконаний спеціалістом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області, з якого вбачається, що договір про визнання електронних документів податкової звітності підписано не директором позивача -ОСОБА_3, а іншою особою.

На запит слідчого відділення податкової міліції відповідача від 12.09.2011 №452/9/26-09 про надання інформації щодо всіх фактів перетину Державного кордону України в період з 01.01.2008 року по 07.09.2011 року громадянами Російської Федерації, в тому числі ОСОБА_3, окремим відділом Державної прикордонної служби України надано відповідь про те, що зазначена особа Державний кордон України за вказаний період часу не перетинала.

05.10.2011 року начальником Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань достовірності визначення показників податку на додану вартість за червень 2011 року, яке оформлено відповідним наказом №761. Зазначене рішення прийнято на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 79 Податкового кодексу України та отримано директором позивача ОСОБА_3, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Про проведення вказаної перевірки відповідачем складено повідомлення від 05.10.2011 року №183, яке також отримано директором позивача ОСОБА_3, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до наказу Бориспільської ОДПІ Київської області від 05.10.2011 року №761 та висновків податкового органу щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, посадовою особою Бориспільської ОДПІ Київської області проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності ТОВ «ТДК Трейд»з податку на додану вартість за період червня 2011 року; за наслідками перевірки складено акт від 07.10.2011 №663/7/23-2/37391130.

Актом перевірки встановлено, що правочини, на підставі яких Товариством за червень 2011 року задекларовано податкові зобов'язання в сумі 5359742,00 грн. та податковий кредит в сумі 5352412,00 грн., відповідно до частин 1, 5 статті 203, пункту 1,2 статті 215, статті 228 ЦК України є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений акт позивачу направлено рекомендованим листом 10.10.2011 року та ним отримано 13.10.2011 року, в адміністративному порядку оскаржено не було.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.10.2011 року №761 та проведення перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовна вимога про визнання дій відповідача щодо визначення нікчемності правочинів не є належним способом захисту прав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи Державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 77.6 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як було вище зазначено, вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України відповідачем були виконані.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 Кодексу).

Отже, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Положення пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України стосуються як позапланових, так і планових невиїзних документальних перевірок платників податків.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірними дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу та проведення перевірки.

Щодо визнання протиправними дій відповідача про визнання та визначення у акті нікчемними правочинів, укладених з контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

З аналізу зазначених норм впливає, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства на підставі якого виноситься податкове повідомлення -рішення, відповідно довідка навпаки про невстановлення фактів.

Таким чином, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного висновку також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

Колегія суддів вважає, що для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.

В адміністративному позові позивач не зазначає, в чому саме порушенні його законні права чи інтереси.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК Трейд»залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 09.04.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.