Ухвала суду № 23579882, 28.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3786/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.А

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" березня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Білоцерківмаз" до Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Білоцерківмаз»до Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції. Визнано протиправними та скасовано рішення Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000180220/3296 від 06.10.2010 року та №0000200220/3638 від 02.11.2010 року та податкове повідомлення-рішення №0000010220/30 від 12.01.2011 року.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, представником Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, відповідачем оспорюванні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення прийняті всупереч положенням Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відомчих нормативних актів, Податкового Кодексу України, та без врахування вимог ст.238,250 Господарського Кодексу України.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Так, судом встановлено, що Білоцерківською об"єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ НВП «Білоцерківмаз» за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

Під час проведення перевірки, було встановлено порушення позивачем ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зі змінами и доповненнями, щодо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами.

За результатами перевірки було складено акт № 3016/232/31907458/198 від 23.09.2010 року.

На підставі вказаного акта перевірки Білоцерківською ОДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000180220/3296 від 06.10.2010 року у розмірі 1274301,72 грн.

Під час адміністративного оскарження вказаного рішення, відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000200220/3638 від 02.11.2010 року та податкове повідомлення-рішення №0000010220/30 від 12.01.2011 року, при цьому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000180220/3296 від 06.10.2010 року було залишено без змін.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Колегією суддів апеляційного адміністративного суду доводи апелянта в апеляційній скарзі про помилковість застосування судом першої інстанції по даній справі вимог ст.250 ГК України та про необхідність застосування положень Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відхиляються та взяті до уваги не можуть бути з огляду на наступне.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181) зазначено, що цей Закон Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків та зборів (обов»язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування. Тобто цей Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

У статті 1 цього Закону податкове зобов»язання визначено як зобов»язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, зазначені цим Законом або іншими Законами України (п.1.2).

Таким чином, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, як форма акта ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов»язків зі сплати податків та зборів (обов»язкових платежів), вичерпний перелік яких наведений у статтях 14,15 Закону України від 25.06.1991р №1251-Х11 «Про систему оподаткування»(до 01.01.2011р.), та у статтях 9,10 Податкового Кодексу України (з 01.01.2011р). У зазначених нормах штрафні (фінансові) санкції (нарахування пені), застосовані відповідачем, не визначені як податок або збір (обов»язковий платіж), а тому обов»язок позивача зі сплати штрафних(фінансових) санкцій за порушення норм Закону не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до ст.250 ГК України, в редакції, діючій до 01.01.2011р. (тобто на час прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 06.10.2010р. та 02.11.2010р.), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

З огляду на це, такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У той же час, застосування санкцій за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, повинно здійснюватися податковим органом шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою "С" згідно з додатком 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253.

Отже, ухвалення рішення за формою "С", (що має місце по даній справі при прийнятті відповідачем рішень від 06.10.2010р. та від 02.11.2010р.) повинно відбутися протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що по контракту №01/04/2008 від 09.05.2008 року з фірмою Rosenlew Ltd.«(Фінляндія) порушення виникло 22.12.2008 року та усунуто шляхом виконання зобов'язання 02.10.2009 року, штрафні санкції застосовано 06.10.2010 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.250 ГК України.

Пропуск строку застосування до позивача штрафних санкцій, стосується і контракту № 14/04/06-06 від 14.04.2006 року ТОВ НВП "Білоцерківмаз" з TOB «Промзапчасть», Росія де порушення виникло 01.04.2009 року та усунено шляхом повного погашення заборгованості 04.08.2009 року.

Стосовно інших контрактів позивача, колегія суддів зазначає наступне.

По контракту № 15/01/08-01 від 15.01.2008 року з ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ-Поволжье», порушення виникло 05.02.2009 року.

По контракту № 12/12/06-01 від 2006 року з ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ», Бєлгород, порушення виникло 08.02.2009 року, 12.02.2009 року та 17.02.2009 року.

По контракту № 19/05/08-03 від 19.05.2008 року з TOB «АгроФінансГруп», Росія виникло 07.01.2009 року, 09.03.2009 року. Зазначені порушення мали триваючий характер.

ТОВ НВП "Білоцерківмаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовами до ТОВ «БілоцерківМАЗ», Бєлгород, ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ-Поволжье», TOB «АгроФінансГруп», Росія про стягнення заборгованості.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 02.11.2009 року ТОВ «БілоцерківМАЗ»було відмовлено у прийнятті зазначених позовних заяв. Постановами Київського міжобласного апеляційного Господарського суду від 23.12.2009 року, 24.12.2009 року та від 26.01.2010 року зазначені ухвали були скасовані та справу передано на розгляд до Господарського суду Київської області (а.с.29-47).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.62 ГПК України, ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Відповідно до абз.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі прийняття до розгляду судом, позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

За таких обставин, нарахування пені по контрактам ТОВ НВП "Білоцерківмаз" з ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ-Поволжье», ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ», Бєлгород, та з TOB «АгроФінансГруп», Росія зупиняється з 02.11.2009 року (день первісного звернення позивача до господарського суду).

Колегія суддів констатує, що по контрактам з ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ», Бєлгород та з TOB «АгроФінансГруп», Росія порушення виникли у січні-березні 2009 року та пеня розраховувалася за квітень, червень, серпень-вересень 2009 року та штрафні санкції були застосовані у жовтні 2010 року, тобто поза межами строку, встановленого ст.250 ГК України.

Що стосується нарахування пені за контрактом позивача з ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ», Бєлгород, за жовтень 2009 року та лютий 2010 року та за контрактом з TOB «АгроФінансГруп», Росія, за лютий 2010 року, враховуючи те, що порушення тривали у січні-березні 2009 року, колегія суддів вважає, що така мала бути нарахована за період з дня виникнення порушення і до 02.11.2009 року (день первісного звернення позивача до господарського суду).

Однак, оскільки податковим органом пеня по вказаним вище контрагентам позивача була нарахована по лютий 2010 року без достатніх на це підстав і такий розрахунок також склав суму штрафних (фінансових) санкцій, зазначених в оспорюваних рішеннях винесених відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розрахунок штрафних санкцій є виключною компетенцією податкового органу і суд не наділений правом розраховувати такі санкції, а відтак вважає за необхідне скасувати повністю оспорювані рішення відповідача.

Про необхідність застосування строків, встановлених ст.250 ГК України вказано в Постанові Верховного Суду України від 16.01.2012р. по справі за позовом за позовом ВАТ «Авіакомпанія «Дніпроавіа»до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування рішень, при здійсненні позивачем господарської діяльності відповідно до положень Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Про вищезазначене йдеться також у листі ВАС України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10.

Крім цього, щодо винесення відповідачем рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000200220/3638 від 02.11.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000010220/30 від 12.01.2011 року, під час адміністративного оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181, Інструкцією про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України № 93 від 0З.03.1998 року та Наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 року «Про затвердження Порядку направлення органами державної

податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»не передбачено право податкового органу на повторне прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) санкцій та податкового повідомлення-рішення на таку ж суму та на підставі того ж акту перевірки, якщо скарга не задоволена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000200220/3638 від 02.11.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000010220/30 від 12.01.2011 року, прийнятих податковим органом за результатами адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000180220/3296 від 06.10.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятих рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення, а відтак вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.