Ухвала суду № 23579551, 05.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5478/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "Бродецький цукровий завод" звернувся з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0012641501/2 від 29.08.2008 року та №0012641501/3 від 26.11.2008 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 акціонерне товариство "Бродецький цукровий завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду визнано чинним податкове повідомлення рішення №0000572301/0 від 28.02.2005р., яким Відкритому акціонерному товариству "Бродецький цукровий завод" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 789000,00грн.

Згідно договору №20 від 02.03.2007 р. та рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області віт 02.03.2007р. №244 позивачу надано розстрочення по сплаті узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 106973,00 грн. терміном з 20.04.2007р. по 20.12.2007р., а за несвоєчасну сплату розстроченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість понад 90 днів відповідачем застосовано штраф в сумі 53486,50 грн.

15.04.2008 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 10.07.2006 року по 14.04.2008 року. За результатами перевірки складено акт №70-15-00371570.

В акті перевірки зазначені порушення п.п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість в сумі 1059820,15 грн. на які було нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 517797,91 грн..

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0012651501/0 від 24.04.2008 року про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8074,80 грн. з посиланням на порушення п.п.17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та податкове повідомлення-рішення №0012641501/0 від 24.04.2008 року про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 509723,11 грн. з посиланням на порушення п.п.17.1.7. п.17.1. ст. 17 цього ж Закону.

Позивач не погодився з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, тому оскаржив їх спочатку до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції, а потім до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. За наслідками розгляду скарг позивача, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області винесла рішення від 29.08.2008р. №12522/10/25-009, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 11.06.2008 року №0012651501/1 було скасовано, а податкове повідомлення-рішення №0012641501/1 від 11.06.2008р. скасовано частково в сумі 26866,11 грн. та винесено нове податкове повідомлення-рішення №0012641501/2 від 29.08.2008р. про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 480157,00 грн., а 26.11.2008р. податкове повідомлення-рішення №0012641501/3 - в сумі 482857,00 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку про обгрунтованість та правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0012641501/2 від 29.08.2008 року та №0012641501/3 від 26.11.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій, так як позивач несвоєчасно сплатив борг по узгодженим податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно п.2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно п.п. 2.3.1. ст. 2 та п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 та ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивачу надано право здійснювати заходи по примусовому стягненню податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Таким чином, відповідачем правомірно було прийняте податкове повідомлення-рішення №0012641501/3 від 26.11.2008 р. про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 482857,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесених податкових повідомлень рішень, оскільки відповідачем був чітко дотриманий порядок здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків.

Доводи представника позивача, що відповідач неправомірно змінив поточні платежі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано доказів сплати розстроченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в термін передбачений угодою, а надані позивачем копії платежів не підтверджують своєчасну сплату податкового боргу

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХИ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Петрик І.Й.