КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5229/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранова Д.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"27" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Пилипенко О.Є.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр-Л»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керд-Л»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2011 року, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керд-Л»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2011 року № 0000182302/0 та № 0000192302/0.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 31.01.2011 р. по 18.02.2011 р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кедр-Л» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р, про що складено акт від 25.02.2011 року № 1406/23-2/31721615.
Так, зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання на загальну суму 110 610 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на загальну суму 63 288 грн.
Відповідно податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000182302/0 від 11.03.2011 р., яким ТОВ «Кедр-Л»позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110 610 за основним платежем та 27 652,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000192302, яким позивачу визначено зобов'язання з ПДВ в розмірі 63 288 грн. за основним платежем та 15 822 грн. штрафних санкцій.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року неправомірними, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що 04.12.2007 р. між СПДФО ОСОБА_1 (виконавець») та ТОВ «Кедр-Л»(замовник) укладено договір № КЛ-0412 про надання маркетингових послуг, предметом якого були маркетингові дослідження ринку будівельних матеріалів та ринку послуг по укладці паркету. За фактом виконання робіт виконавець складає проект акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) і подає його замовникові.
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 28.12.2007р. виконавцем були надані маркетингові дослідження ринку будівельних матеріалів та ринку послуг по укладці паркету на загальну суму 63 000 грн. (без ПДВ) без визначення кількості відпрацьованого часу.
03.12.2007р. між СПДФО ОСОБА_2 (виконавець) та ТзОВ «Кедр-Л»укладено договір №КЛ-0312 про надання консультаційно-інформаційних послуг з питань посередництва, а саме: як налаштувати посередницьку діяльність; податковий облік в середині українських посередницьких договорів на отримання послуг; оподаткування продажу послуг через посередництва на території України; вексель в посередницьких операціях; сводні податкові накладні при посередництві. Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 28.12.2007 р. виконавцем були надані консультації з зазначених питань на загальну суму 63 000,00 грн. (без ПДВ). Позивачем було включено по зазначених операціях 126 000 грн. у IV кварталі 2007 р. до валових витрат.
09.01.2008 р. між ТОВ «ВКФ Еден» (виконавець») та ТОВ «Кедр-Л»(замовник) укладено договір № Е-0901/2 про надання маркетингових послуг, згідно якого виконавець проводить маркетингові дослідження за напрямками попередньо визначеними замовником у вигляді письмового або усного запиту. На виконання договору ТОВ «ВКФ Еден» надало ТОВ «Кедр-Л»звіт в якому описувався порядок складання бізнес-плану підприємства. Сторонами було складено акт здачі-прийняття робіт № ОУ18010802 від 18.01.2008 р. на 62 500 грн. (без ПДВ). Також, ТОВ «ВКФ Еден» видано ТОВ «Кедр-Л»податкову накладну від 18.01.2008 р. на загальну суму ПДВ 12 500 грн.
14.01.2008 р. між ТОВ «Статус-Плюс»(виконавець»), та ТОВ «Кедр-Л»(замовник) укладено договір № 14-01-1 про надання консультаційно-інформаційних послуг. На виконання умов договору ТОВ «Статус-Плюс»надало ТОВ «Кедр-Л»письмову консультацію по питанню фінансової санації та банкрутство підприємств. Сторонами було складено акт здачі-прийняття робіт № ОУ30010803 від 30.01.2008 р. на 37 724,17 грн. Також ТОВ «Статус-Плюс»було виписано позивачу податкову накладну на суму ПДВ 7 544,83 грн.
06.02.2008 р. між ТОВ «ВКФ Еден» (виконавець») та ТОВ «Кедр-Л»(замовник) укладено договір № ДГ-0602/1 про надання консультаційно-інформаційних послуг. На виконання договору ТОВ «ВКФ Еден» надало позивачу письмовий звіт щодо планування діяльності компанії. Сторонами було складено акт здачі-прийняття робіт № ОУ28020802 від 28.02.2008 р. на суму 28 490 грн. Також ТОВ «ВКФ Еден» було видано позивачу податкову накладну від 28.02.2008 р. на суму ПДВ 5698 грн.
Перевіркою встановлено, що у І кварталі 2008 р. позивачем включено до валових витрат 229 297,50 грн.
Крім цього, на виконання договору № Е-0901/2 від 09.01.2008 р. ТОВ «ВКФ Еден»та ТОВ «Кедр-Л»склали акт здачі-прийняття робіт № ОУЗ 1070806 на загальну суму 66 666,67 грн. Також, ТОВ «ВКФ Еден» було видано позивачу податкову накладну від 31.07.2008 р. на суму ПДВ 13 333,33 грн.
Зазначена сума в розмірі 66 666,67 грн. включена позивачем до валових витрат у III кварталі 2008 р.
08.12.2008 р. між ТзОВ «Агіс Плюс»(виконавець) та ТОВ «Кедр-Л» (замовник) укладено договір № КЛ-08128 про надання консультаційно-інформаційних послуг. На виконання умов договору ТОВ «Агіс Плюс»надано ТОВ «Кедр-Л»письмовий звіт по орендним правовідносинам. 30.12.2008 р. сторонами складено акт здачі приймання робіт № АГ30120801 на суму 12 3333,33 грн. та ТОВ «Агіс Плюс»видано ТОВ «Кедр-Л»податкову накладну на суму ПДВ 2466,67 грн.
Позивач включив суму 12 333,33 грн. до валових витрат у IV кварталі 2008 р.
01.06.2010 р. між ТОВ «ВКФ Еден»(виконавець») та ТОВ «Кедр-Л»(замовник) укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг. На виконання умов договору ТОВ «Агіс Плюс»надано ТОВ «Кедр-Л»письмовий звіт в якому досліджувалось питання професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. Сторонами було складено акт здачі-прийняття робіт № ОУЗ0061009 від 30.06.2010 р. на суму 8 135,85 грн. та ТОВ «ВКФ Еден»видано позивачу податкову накладну від 28.02.2008 р. на суму ПДВ 1627,77 грн.
Позивачем включено суму 8138,85 грн. у II кварталі 2010 р. до валових витрат.
На підставі отриманих вищезазначених податкових накладних позивачем сформовано валові витрати та до складу податкового кредиту віднесено дані, отримані від контрагентів за вищезазначеними податковими накладними.
Так, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до пункту 1.32. статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що економічна доцільність отриманих консультацій відсутня, оскільки надані СПДФО ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ТОВ «Статус-Плюс», ТОВ «ВКФ Еден», ТОВ «Агіс Плюс»не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.
Так, згідно податкової звітності за І квартал 2008 р. основний вид діяльності TOB «Статус-Плюс»за КВЕД: 51.51.0 - оптова торгівля паливом, відповідно за КВЕД вид діяльності - консультативні послуги, відсутній. Згідно податкової звітності за І квартал 2008 р. та за III квартал 2008 р., основний вид діяльності ТОВ «ВКФ Еден»за КВЕД: 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна, відповідно за КВЕД вид діяльності - консультативні послуги, відсутній.
Крім того, як вбачається з наданих ТОВ «Кедр-Л»актів здачі-прийняття робіт по наданню інформаційно-консультаційних послуг та послуг по маркетингових дослідженнях, останні не містять даних щодо обсягів та змісту надання послуг, інформацію по фактично понесеним витратам на надання вищезазначених послуг.
Натомість, частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем неправомірно до складу валових витрат віднесено витрати по наданню інформаційно-консультаційних послуг та послуг по маркетингових дослідженнях, які не підтверджені належними документами.
Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Так, відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Наявні у справі докази не підтверджують факт виконання господарських зобов'язань сторонами та не свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені угодами, надані позивачем звіти містять лише теоретичний матеріал, в них відсутні будь-які конкретні підрахунки чи інформація по проведених аналізах ринків. Доказів використання отриманих маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг у власній господарській діяльності позивачем надано не було.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами.
Отже, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 25.02.2011 року № 1406/23-2/31721615, про заниження позивачем суми ПДВ у періоді, який перевірявся, на загальну суму 63288,00 гривень та суми податку на прибуток на загальну суму 110610,00 гривень, що є порушенням п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необгрунтованність позовних вимог, підстав для скасування податкових повідомленнь-рішень від 11.03.2011 року № 0000182302/0 та № 0000192302/0 судом апеляційної інстанції не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр-Л»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 23579537, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5229/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: