Ухвала суду № 23579401, 05.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7463/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.11р. у справі №2а-7463/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лек-Оіл»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Лек-Оіл»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкових повідомлень -рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0008462310/0 від 22.10.10р. та № 0008462310/1 від 28.01.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що контрагент позивача має ознаки має ознаки фіктивного, а тому господарська операція з таким контрагентом не може бути відображена у податковому обліку позивача.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Лек-Оіл»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарський відносин з ТОВ «КватроЦентр»за період з 01.01.08р. по 31.12.08р., за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.10р. № 763/23-10/34047083.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при формуванні податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 522 934 грн., а саме: за квітень 2008 року на суму 83 333 грн., за травень 2008 року на суму 83 333 грн., за серпень 2008 року -52 101 грн., за вересень 2008 року на суму 304 167 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, ТОВ «Кватро-Центр» згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.09р. створено без мети здійснення господарської діяльності; на час перевірки підприємство має стан платника -припинено, але не знято з обліку; в результаті аналізу податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів та іншого майна, необхідного для здійснення підприємницької діяльності.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення 0008462310/0 від 22.10.10р., згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 784 801 грн., у тому числі: 522 934 грн. - основного платежу та 261 467 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення -рішення 0008462310/0 від 22.10.10р., таке рішення залишено без змін, а скаргу платника податку -без задоволення, про що свідчить податкове повідомлення- рішення № 0008462310/1 від 28.01.11р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з надання контрагентом послуг по пошуку покупців та постачальників для реалізації нафтопродуктів, сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні послуг, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначав платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, був Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин надалі - Закон N 168/97-ВР).

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення права на податковий кредит з ПДВ і не суперечать спеціальному Закону N 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону N 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, фактичні обставини справи підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Кватро-Центр».

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання укладеного 01.09.07р. між ТОВ «Лек-Оіл»(замовник) в особі директора Ямкового Д.М. та ТОВ «Кватро-Центр»(виконавець) в особі директора Кузнєцова О.Г. договору №1/9, виконавець надав замовнику послуги з пошуку покупців і постачальників нафтопродуктів, про що свідчать двосторонні акти здачі-приймання наданих послуг: від 30.04.08 р. на суму 300151,38грн., в т. ч. ПДВ 50025,23грн.; від 31.05.08 р. на суму 251034,25грн., в т. ч. ПДВ 41839,04грн.; від 30.06.08 р. на суму 116385,35грн., в т. ч. ПДВ 19397,56грн.; від 31.07.08 р. на суму 226161,32 грн., в т. ч. ПДВ 37693,56грн.; від 31.08.08 р. на суму 958672,57грн., в т. ч. ПДВ 159778,76рн.; від 30.09.08 р. на суму 730963,88грн., в т. ч. ПДВ 121827,31рн., та податковими накладними № 182 від 24.04.08 на суму 500000 грн. в т. ч. ПДВ 83333,33грн.; № 258 від 26.05.08 на суму 500000 грн. в т. ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 357 від 26.06.08 на суму 500000 грн. в т. ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 581 від 31.08.08 на суму 312605,51 грн. в т. ч. ПДВ 52100,92 грн.; № 623 від 09.09.08 на суму 325002,50 грн. в т. ч. ПДВ 54167,03 грн.; № 673 від 30.09.08 на суму 1000000 грн. в т. ч. ПДВ 166666,67 грн.

Вказані акти розкривають зміст та обсяг господарської операції з надання послуг з метою їх використання у господарській діяльності позивача (зокрема, вказують на угоди з покупцями та постачальниками, з якими позивачем були укладені договори купівлі - продажу нафтопродуктів; вартість послуги, тощо), що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. N 996-XIV.

Про реальний (товарний) характер угод з реалізації та придбання у знайдених ТОВ «Кватро-Центро»покупців та постачальників нафтопродуктів свідчать наявні у матеріалах справи реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень -вересень 2008 року, що свідчить також про те, що результати наданих послуг позивач в подальшому використав у своїй господарський діяльності, уклавши та виконавши з наданими виконавцем (ТОВ «Кватро-Центр») постачальниками та покуцями договори постачання нафтопродуктів.

Вказані обставини та документальні докази безпідставно не досліджувались податковим органом при перевірці, відтак в силу Закону N 168/97-ВР мають правове значення для вирішення питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ «Кватро-Центро»за вказаний період.

Про виконання зобов'язань за договором свідчать також наявні у матеріалах справи докази оплати вартості наданих послуг (виписки з банківських рахунків від 24.042008 р., 26.05.2008 р., 26.06.2008 р., 09.09.2008 р., 30.09.2008 р.).

Викладені обставини спростовують доводи апелянта про те, що вказаний договір є нікчемним та не створює правових наслідків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Кватро-Центр» був зареєстрований платником ПДВ у встановленому законодавством порядку. У свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР. Податковим органом не доведено, що відомості у цих податкових накладних не відповідають дійсності, як і не доведено належними документальними доказами відсутність трудових ресурсів та іншого майна, необхідного для здійснення підприємницької діяльності.

Покликання апелянта на повідомлення про відсутність юридичної особи від 09.02.09р та на довідку про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Кватро-Центр»не можуть слугувати доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки зазначені документи датовані та складені після виконання зобов'язань за вказаним договором.

Рішення про виключення з реєстру платників ПДВ оформлене Актом №1742/15-3 від 17.07.09р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Кватро-Центр»та виключення з реєстру платника ПДВ, не можуть мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

На момент здійснення господарської операції, а саме в період з 01.09.07р. по 31.11.08р. ТОВ «Кватро-Центр»був зареєстрований як платник податку на додану вартість -ІПН 351963426558 свідоцтвом 100048341.

Стосовно доводів апелянта відносно фіктивної діяльності ТОВ «Кватро-Центр», яке було встановлене постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.09р. у кримінальній справі 1-119/09 слід зазначити наступне.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.09р. у кримінальній справі 1-119/09 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 205, ч. 2 та ОСОБА_5 за ст. 205, ч. 2 ст. 358 ч. 1,3 КК України закрито у зв'язку з амністією.

В мотивувальній частині постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.09р., відсутні встановлені факти, яке мають преюдиційне значення для прийняття рішення у справі.

При цьому, Вишгородським районним судом Київської області не надавалась оцінка діяльності ТОВ «Кватро-Центр», як фіктивної.

На час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем, ТОВ «Кватро-Центр»було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до діючого законодавства України.

Податковим органом не надано доказів, якими б підтверджувалась обізнаність позивача про проблемні аспекти діяльності ТОВ «Кватро-Центр», викладені у акті перевірки та у постанові Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.09р. в період наявності між позивачем та ТОВ «Кватро-Центр»фінансово-господарських операцій.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі за податковими зобов'язаннями.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.11р. у справі №2а-7463/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.11р. у справі №2а-7463/11/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Глущенко Я.Б.