Ухвала суду № 23579327, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10089/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі - Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про арешт майна боржника, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПрАТ "Кордон Авіа Сервіс" звернулося до суду з позовом до відповідача в якому просило скасувати постанову ВДВС від 21.06.2011 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВДВС здійснюється виконавче провадження № 26252503 по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 01.03.2011 р. № 13/485 про стягнення із ЗАТ "Кордон Авіа Сервіс" (код ЄДРПОУ 32070105) (боржник) на користь ДХК "Каскад" (стягувач) заборгованості у сумі 589646,07 грн.

Виконавче провадження № 26252503 відкрито постановою ВДВС від 06.05.2011 р., якою встановлено строк для добровільного виконання рішення - до 13.05.2011 р.

Зазначена постанова разом з листом № 1189/2 направлена позивачу 23.05.2011 р., що підтверджується календарним штемпелем поштового відділення на конверті, і отримана позивачем 30.05.2011 р. вх. № 64, що підтверджується реєстраційним штампом на вказаному листі.

У зв'язку із невиконанням рішення суду в строк, встановлений для добровільного виконання, та на підставі ст. 57 Закону № 606 ВДВС винесена постанова від 21.06.2011 р. ВП № 26252503 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли в процесі примусового виконання судового рішення та стосуються правомірності накладення відповідачем арешту на майно боржника після закінчення строку для добровільного виконання рішення.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606 передбачено право державного виконавця у про цесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника. Статтею 32 Закону № 606 передбачено заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно із ст. 57 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ч. 2) на все майно боржника або на окремі предмети (ч. 3).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що у даному спірному випадку, накладення оскаржуваною постановою арешту на майно боржника є елементом примусового виконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 27 Закону № 606, яка визначає початок примусового виконання рішень, встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Колегія звертає увагу, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 р. по справі № 13/485, на яку позивач посилається у підтвердження своїх доводів, не звільнила ПрАТ "Кордон Авіа Сервіс" від обов'язку виконання судового рішення і не позбавила його можливості добровільного самостійного виконання судового рішення у термін після фактичного одержання ним постанови ВДВС від 06.05.2011 р., тобто після 30.05.2011 р.

Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач не повідомляв останнього про несвоєчасне одержання постанови ВДВС від 06.05.2011 р. про відкриття виконавчого провадження і не звертався до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій.

Також, колегія вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем 21.06.2011 р., тобто задовго після фактичного одержання позивачем постанови від 06.05.2011 р. про відкриття виконавчого провадження. Проте протягом зазначеного проміжку часу, який на думку суду є достатнім як для повідомлення державного виконавця про наявність обставин для відкладення виконавчих дій так і для самостійного виконання рішення суду, позивач не здійснив жодних реальних заходів, які б були спрямовані на погашення заборгованості чи сприяли проведенню ВДВС виконавчого провадження.

Ч. 1 ст. 35 Закону № 606 передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Ч. 5 ст. 12 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" № 606 встановлено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Також, судом першої інстанції вірно вказано, що помилкове зазначення організаційно-правової форми позивача в його найменуванні у постанові від 21.06.2011 р. не є підставою для висновку про її протиправність та скасування, зважаючи на те, що боржником є одна й та ж особа і до державного виконавця не надходили відомості про зміни в найменуванні позивача (боржника).

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що враховуючи фактичне одержання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження, зважаючи на закінчення строку для добровільного виконання рішення і на відсутність повідомлень від позивача (боржника) про повне чи часткове виконання рішення та заяв про відкладення виконавчих дій, беручи до уваги тривале невиконання позивачем судового рішення за відсутності при цьому доказів поважності причин такого невиконання і відсутності інших обставин, які б об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно погасити заборгованість (повністю чи частково), а також з огляду на відповідність оскаржуваного рішення ст. 57 Закону № 606, суд прийшов до правильного висновку про правомірність і обґрунтованість прийняття ВДВС постанови від 21.06.2011 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2011 р -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.