Ухвала суду № 23574970, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16669/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2011 у справі за адміністративним позовом Українського держаного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 0007304210 від 01.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2011 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

17.03.2011 інспекторами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено фактичну перевірку відділення Українського держаного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»(далі -УДППЗ «Укрпошта»), за результатами якої складено акт №0397/26/59/23/01189979.

Перевіркою встановлено, що в приміщенні відділення зв'язку Київ-111 відсутня наочна інформація про заборону куріння, відсутній графічний знак про заборону куріння та макет такого знаку «Куріння заборонено», чим порушено вимоги ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0004262305 від 30.03.2011, яким визначила УДППЗ «Укрпошта»штраф в розмірі 3400 грн. згідно з абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»за нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону.

Зазначене рішення позивачем оскаржено до ДПА у м. Києві, яка рішенням №5343/10/25-214 від 23.05.2011 залишила скаргу без задоволення.

УДППЗ «Укрпошта» звернулась зі скаргою до ДПА України, яка рішенням №13552/6/25-0419 від 27.07.2011 скасувала рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про застосування фінансових санкцій №0004262305 від 30.03.2011 та покладено обов'язок на ДПА у м. Києві забезпечити застосування до позивача штрафної санкції в сумі 3400 грн.

01.11.2011 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0007304210 в розмірі 3400 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача фінансових санкцій.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем порушено вимоги ч. 4 ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому прийняте ним рішення є правомірним.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 15-2 цього ж Закону встановлює обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Перелік місць де використовується зазначене обмеження встановлено ч.ч. 2, 3 цієї ж статті.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»забороняє куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності, крім спеціально відведених для цього місць.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 7 ч. ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень. Тобто, дана норма є імперативною та передбачає обов'язковість існування двох підстав для застосування штрафних санкцій, а саме: необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем на надано суду належних доказів, що підтверджували б факт не обладнання позивачем спеціально відведених для куріння місць.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій №0004262305 від 30.03.2011.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2011 -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.