Ухвала суду № 23574743, 28.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2952/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес»до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року позивач Державне підприємство науково-виробничий комплекс «Прогрес»звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.05.2011 року № 0000432301, № 0000452301, № 0000442301.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

В період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року відповідачем проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес»з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено Акт від 11.04.2011 року № 411/23-14307297.

Перевіркою встановлено, порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.2, 5.4.8 пункту 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на суму 297858.90 грн.; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 54722,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки Ніжинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 12.05.2011 року №0000432301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 297858,90 грн. за основним платежем та 74464,73 грн. за штрафними санкціями; від 12.05.2011 року № 0000452301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66084,00 грн. за основним платежем та 16521,00 грн. за штрафними санкціями; від 12.05.2011 року № 0000442301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54722,00 грн. за основним платежем та 13 680,50 грн. за штрафними санкціями.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з Акту перевірки, до складу валових витрат ДП НВК «Прогрес»була віднесена вартість авіаперельотів працівників підприємства до інших країн без наявності авіа білетів на загальну суму 257 754,00 грн., саме: за IV квартал 2009 року на суму 10 320,00 грн.; TOB «Світавіа»на загальну суму 10 320,00 грн. за 1 квартал 2010 року на суму 82 189.61 грн.; ГОВ «Світавіа»на загальну суму 72 800,00 грн., TOB «Світавіа»на загальну суму 6 238,00 грн., TOB «Світавіа»на загальну суму 3 151,00 грн., за II квартал 2010 року на суму 6 455,00 грн.; TOB «Фенікс Тур»на загальну суму 6 455,00 грн., за III квартал 2010 року на суму 158 790,00 грн., Представництво «Тюркіз Ерзлайн Інк»на загальну суму 153 572,70 грн., TOB Тур агенція «Парадіз»на загальну суму 5 218,00 грн.

Що стосується порушення позивачем пп. 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.2, п. 5.4.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в заниженні податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження факту використання авіабілетів працівниками підприємства для використання в господарській діяльності надано копії наступних документів: наказу № 194 від 27.08.2010 про відрядження; посвідчень про відрядження; паспортів; акт здачі-прийняття робіт; платіжних доручень; рахунки-фактури; договір комісії № POE-30.1-35-D/K-09 від 24.09.2009 року, №РОБ-30.1/1919 від 04.08.2009 року, листи-запрошення; вантажно митні декларації, що підтверджують факт продажу виробів; попередній звіт Комісіонера про виконання умов Договору від 20.12.2010 року; акт прийому-здачі робіт (послуг) від 28.12.2009 року; звіт Комісіонера про виконання умов Договору від 11.04.2011 року; акти за результатами наземних випробувань та літніх випробувань виготовлених зразків ГСН 93421 на 2 та 3 етапах Контракту № 09UA11Y111U/POE-30.1-31-K/KE-09 від 24.09.2009 року; договір комісії № 201-01/10к від 09.01.2010 року укладений між «Комітент»- ДП НВК «Прогрес»та «Комісіонер»- Державна корпорація «Вектор», розрахунку вартості послуг та витрат з організації участі у переговорах з Військовою технічною академією, Інститутом оптоелектроніки, компанією «Телесистем Меско»та AT «Металевим заводом «Меско»; протоколу погодження договірної ціни на виконання доручення, надання послуг (здійснення робіт) щодо забезпечення проведення переговорів Комітента з Військовою технічною академією, Інститутом оптоелектроніки, компанією «Телесистем Меско»та AT «Металевим заводом «Меско»; наказу № 55 від 12.03.2010 року про відрядження; посвідчення про відрядження; паспорту; накладної № 295 від 12.03.2010 року, рахунку № 295 від 10.03.2010 року; платіжного доручення № 835ш від 11.03.2010 року; наказу № 288 від 25.11.2009 року про відрядження; посвідчення про відрядження; паспорту; накладної № 247 від 27.11.2009 року; рахунку № 247 від 25.11.2009 року, платіжного доручення № 4959 від 25.11.2009 року; наказу № 289 від 26.11.2009 року про відрядження; посвідчень про відрядження; паспортів; накладної № 236 від 24.11.2009 року; рахунку № 236 від 16.11.2009 року; платіжного доручення № 4820 від 17.11.2009 року; наказу № 62 від 19.03.2010 року про відрядження; посвідчення про відрядження; платіжної доручення № 1000 від 19.03.2010 року; видаткової накладної № 0000000112 від 19.03.2010 року; наказу № 113 від 19.05.2010 про відрядження; посвідчення про відрядження; паспорту; платіжного доручення № 1738 від 17.05.2010 та № 1791 від 19.05.2010; видаткової накладної № ВН-0000023 від 17.05.2010 та рахунку-фактури № СФ-0000023 від 17.05.2010, договір комісії № РОЕ-30.1-22- Э/К-Ю від 12.07.2010 укладений між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт»Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство «Промоборонекспорт»(Комісіонер) та ДП НВК «Прогрес»(Комітент); наказу № 17 від 22.01.2010 про відрядження; посвідчень про відрядження; паспортів; накладної № 268 від 22.01.2010; рахунку № 268 від 18.01.2010; платіжного доручення № 170 від 22.01.2010 року.

Отже, матеріали справи, повністю спростовують висновки Ніжинської ОДПІ про завищення підприємством валових витрат і заниження податку на прибуток за перевірений період.

Що стосується порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало в заниженні податку на додану вартість, колегія суддів, зазначає наступне.

У відповідності до пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як зазначає в акті відповідач, договори, укладені підприємством з TOB «Елерон», обґрунтований є нікчемними, оскільки акти виконаних робіт не мали інформацію про безпосереднього виконавця дослідження та зв'язок дослідження з основною діяльністю підприємства, що вказані дослідження не мають ніяких гарантій їх достовірності, що недоведеною є потреба підприємства у придбанні послуг з дослідження аеродинамічних характеристик моделей у TOB «Елерон», оскільки ДП НВК «Прогрес»має можливості самостійно проводити вказані дослідження.

Однак вищезазначене обгрунтування висновку Ніжинської ОДПІ про нікчемність договорів № 53-ЄТ від 05.08.2009, № 61-ЄТ від 14.10.2009, № 67-ЄТ від 07.12.2009, № 3-ЄТ від 05.01.2010, № 7-ЄТ від 19.01.2010, № 15-ЄТ від 06.04.2010, укладених ДП НВК «Прогрес»із TOB «Елерон», не ґрунтується на нормах Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України та суперечить документам про договірні взаємовідносини підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів виконавець (TOB «Елерон») надав відповідні звіти і сторони підписали акти приймання-здачі виконаних робіт, здійснили розрахунки. Здійснені фінансово-господарські операції сторони відобразили у податковому обліку. Договори між ДП НВК «Прогрес»та TOB «Елерон»№ 53-ЄТ від 05.08.2009, № 61-ЄТ від 14.10.2009, № 67-ЄТ від 07.12.2009, № 3-ЄТ від 05.01.2010, № 7-ЄТ від 19.01.2010. № 15-ЄТ від 06.04.2010 укладались з метою виконання договорів з інозамовником.

ДП НВК «Прогрес»до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість від отриманих послуг відповідно до податкових накладних, виписаних TOB «Елерон».

Що стосується договору комісії № POE-30.1-84-D/K-07 від 08.11.2007, укладеного між Дочірнім підприємством Державної компанії по експорту і імпорту продукції, послуг військового і спеціального призначення «Укрспецексиорт»Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство «Промоборонекспорт»та ДП НВК «Прогрес», то факт виконання цього договору підтверджується актом прийому-передачі Документації від 18.11.2009, вантажно-митною декларацією, актом перевірки документації від 29.11.2009 та попереднім звітом Комісіонера про виконання умов Договору комісії № РОЕ-30.1-84-D/K-07 від 08.11.2007 року.

Таким чином, судова колегія зауважує, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.