Ухвала суду № 23574624, 29.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3817/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Альба Україна»до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Альба Україна»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 01.08.2011 № 176

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником Київської регіональної митниці подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що У травні 2011 року посадовими особами Київської регіональної митниці Державної митної служби України проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання ПАТ «Альба Україна»законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів:

- лікарський засіб «Бодимарин»та лікарський засіб «Гінсомін»за кодом 3004501000 згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі УКТ ЗЕД) за вантажними митними деклараціями: № 100000026/2010/840701 від 16.06.2010, № 100000029/2010/840238 від 16.03.2010, № 100000029/2010/840258 від 19.03.2010, № 100000029/2010/840299 від 26.03.2010, № 100000029/2010/840486 від 07.05.2010, № 100000029/2010/840407 від 21.04.2010, № 100000026/2010/841534 від 22.10.2010, № 100000024/2008/546210 від 06.03.2008, № 100000024/2008/546411 від 22.04.2008, № 1000000029/2010/840473 від 30.04.2010, № 100000024/2008/546544 від 29.05.2008, № 100000024/2008/546689 від 07.07.2008;

- лікарський засіб «Магнефар В6»за кодом 3004901900 згідно УКТ ЗЕД за вантажними митними деклараціями: № 100000024/2008/546424 від 23.04.2008, № 100000024/2008/546526 від 22.05.2008, № 100000024/2008/546617 від 12.06.2008, № 100000024/2009/345076 від 18.02.2009, № 100000024/2009/345142 від 18.03.2009, № 100000024/2009/345336 від 08.05.2009, № 100000024/2009/345558 від 24.06.2009, № 100000024/2009/345605 від 03.07.2009, № 100000029/2010/840133 від 19.02.2010, № 100000024/2009/345790 від 18.08.2009, № 100000024/2009/346060 від 20.10.2009, № 100000024/2009/346300 від 04.12.2009, № 100000024/2009/346414 від 25.12.2009, № 100000029/2010/840027 від 20.01.2010, № 100000029/2010/840097 від 11.02.2010, № 100000029/2010/840555 від 21.05.2010, № 100000029/2010/840218 від 11.03.2010, № 100000029/2010/840279 від 24.03.2010, № 100000029/2010/840352 від 06.04.2010, № 100000029/2010/840480 від 05.05.2010, № 100000029/2010/840591 від 28.05.2010, № 100000026/2010/840642 від 08.06.2010, № 100000026/2010/840742 від 22.06.2010;

- ліки для людей «Ідеос»за кодом 3004501000 згідно УКТ ЗЕД за вантажними митними деклараціями: №100000024/2008/546384 від 16.04.2008, №100000024/2008/546561 від 02.06.2008, №100000024/2008/547128 від 17.10.2008, №100000024/2008/547311 від 12.12.2008, №100000024/2008/547315 від 12.12.2008, №100000024/2009/345014 від 23.01.2009, №100000024/2009/345338 від 08.05.2009, №100000024/2009/345609 від 06.07.2009, №100000024/2009/346103 від 06.07.2009, №100000024/2009/345914 від 22.09.2009;

- лікарський засіб «Вітрум Кардіо Омега - 3»за кодом 3004501000 згідно УКТ ЗЕД за вантажними митними деклараціями: № 100000011/2008/494899 від 08.04.2008, № 100000024/2008/546442 від 29.04.2008, № 100000024/2008/546593 від 09.06.2008, № 100000024/2008/546815 від 06.08.2008, № 100000024/2008/546924 від 03.09.2008, № 100000024/2008/547022 від 24.09.2008, № 100000024/2008/547243 від 24.11.2008, № 100000024/2008/547251 від 26.11.2008, № 100000024/2009/345027 від 29.01.2009, № 100000024/2009/345192 від 31.03.2009, № 100000024/2009/345331 від 08.05.2009, № 100000024/2009/345846 від 07.09.2009, № 100000024/2009/345873 від 10.09.2009, № 100000024/2009/346005 від 08.10.2009, № 100000024/2009/346062 від 20.10.2009, № 100000024/2009/346136 від 03.11.2009, № 100000024/2009/346232 від 23.11.2009, № 100000024/2009/346344 від 16.12.2009, № 100000024/2009/346394 від 24.12.2009, № 100000024/2009/346398 від 24.12.2009;

- лікарський засіб «Рибячий жир»за кодом 3004501000 згідно УКТ ЗЕД за вантажними митними деклараціями: № 100000024/2008/546729 від 11.07.2008, № 100000024/2008/547182 від 05.11.2008, № 100000024/2008/547332 від 19.12.2008;

- спеціальний харчовий продукт біологічно-активна добавка до раціону «Окювайт Лютеїн Форте»за вантажною митною декларацією № 100130001/2011/380376 від 11.03.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено акт невиїзної документальної перевірки дотримання ПАТ «Альба Україна»законодавства України з питань митної справі від 12.05.2011 № н/18/11/100000000/22946976 (надалі акт перевірки) (а.с.21-40).

Перевіркою встановлено, що позивачем на підставі зазначених вище вантажних митних декларацій, у період з 2008 по 2011 роки, здійснено оформлення товарів - лікарських засобів для людей, розфасованих для роздрібної торгівлі, що містять вітаміни, терапевтичні та профілактичні, а саме: «Бодимарин», «Гінсомін», «Ідеос», «Вітрум Кардіо Омега - 3»та «Рибячий жир»за кодом 3004501000 згідно з УКТ ЗЕД, а також «Магнефар В6»за кодом 3004901900 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до заявлених кодів УКТЗЕД, згідно з положеннями Закону України від 05.04.2011 № 2371-ІІІ «Про митний тариф», застосовується ставка мита - 0%.

Митне оформлення товару на підставі зазначених вантажних митних декларацій завершено, що підтверджується штампом митного органу на вантажних митних деклараціях, товар випущено в обіг.

За результатами перевірки посадові особи митного органу дійшли висновку, що при митному оформленні код товару визначено невірно:

- ввезений позивачем товар, зокрема, «Бодимарин», «Гінсомін», «Ідеос», «Магнефар В6»та «Вітрум Кардіо Омега - 3», враховуючи їх фармакологічні характеристики, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності повинні класифікуватися у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 «харчові продукти, в іншому місці не зазначені: - інші: -- інші: --- без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або вмістом менш як 1,5 мас.% молочних жирів, менш як 5 мас.% цукрози чи ізоглюкози, менш як 5 мас.% глюкози або крохмалю».

- ввезений позивачем товар - «Рибячий жир», враховуючи його фармакологічні характеристики, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності повинен класифікуватися у товарній підкатегорії 1517909999 «маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних і рослинних жирів, масел та олій або їх фракцій, крім харчових жирів, масел чи олій та їх фракцій товарної позиції 1516: - інші».

Таким чином, невірне заповнення декларантом позивача графи 33 вантажних митних декларацій призвело до заниження податкових зобовязань, зокрема, за ввізним митом у сумі 438409, 90 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення до акту перевірки від 19.05.2011 № 867, за результатом розгляду яких висновки, наведені в акті перевірки, залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що повідомлено позивача листом від 09.06.2011 № 40/1-14/7029.

За результатами перевірки Київською регіональною митницею на підставі статті 69 Митного кодексу України, Закону України від 05.04.2011 № 2371-ІІІ «Про митний тариф», пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 129, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності»у розмірі 548012, 38 грн. (438409, 90 грн. за основним платежем та 109602, 48 грн. за штрафними санкціями).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної митної служби України.

За результатами розгляду скарги позивача Державна митна служба України прийняла рішення від 25.07.2011 № 11.1/2-15.1/10820, за яким скаргу позивача задоволено частково.

З урахуванням граничних строків нарахування контролюючими органами податкових зобовязань, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, Державна митна служба України встановила, що нарахована позивачу сума грошових зобовязань підлягає зменшенню на суму нарахованих грошових зобовязань.

У рішенні від 25.07.2011 № 11.1/2-15.1/10820, прийнятому за результатами розгляду скарги, Державна митна служба України встановила, що у 2011 році митними органами позивачу вже було визначено грошові зобовязання на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 12.04.2011 № Н21/11/125000000/22946976, у звязку з чим, розмір штрафу, що застосовується до нього, згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, має становити не 25% від суми нарахованого податкового зобовязання, як це визначила Київська обласна митниця, а 50% від суми нарахованого податкового зобовязання.

Державна митна служба України вказала на те, що Київська обласна митниця повинна збільшити грошові зобовязання позивача на відповідну суму штрафних санкцій, передбачених пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, адже податкове зобовязання визначено позивачу контролюючим органом повторно впродовж 1095 днів.

Відповідно до рішення Державної митної служби України від 25.07.2011 11.1/2-15.1/10820 Київська регіональна митниця прийняла податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 176, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності»у розмірі 464390, 70 грн. (309593, 80 грн. за основним платежем та 154796, 90 грн. за штрафними санкціями).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття Київською регіональною митницею податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 №176, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 80. До таких документів належать, зокрема, митна декларація, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, під час прийняття ВМД до оформлення здійснюється, зокрема, за допомогою програмного забезпечення перевірка правильності заповнення декларантом ВМД. При здійснення митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами), перевірка правильності нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Таким чином, митний контроль здійснюється на стадії декларування товару і саме митний орган на цій стадії здійснює перевірку класифікації та кодування товару.

У період з 2008-2011 роки перевірка правильності класифікації товарів «Бодимарин», «Гінсомін», «Ідеос», «Вітрум Кардіо Омега - 3», «Рибячий жир»та «Магнефар В6»проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення не здійснювалось; документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у митного органу сумнівів не викликали.

У період здійснення митного оформлення зазначених лікарських засобів, код товару згідно УКТ ЗЕД позивачем визначався у відповідності до рішень Відділу номенклатури та класифікації товарів Київської регіональної митниці.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (пункти 19, 35 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податкова декларація, згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, є документом, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Митна декларація прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством.

Статтями 4, 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 № 2097-XII передбачено, що товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 № 2097-XII, мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті.

Таким чином, відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 № 2097-XII, митний орган є відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (діяв на момент здійснення митного оформлення товару), пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Київською регіональною митницею податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 №176, яким ПАТ «Альба Україна»донараховано податкове зобовязання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 464390, 70 грн. (309593, 80 грн. - за основним платежем та 154796, 90 грн. - за штрафними санкціями).

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.03.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.