Ухвала суду № 23574332, 21.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15125/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Місечка В.М.

представників відповідача Хмельницького С.Ю., Оксентюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2010 р. № 0000122304/0, від 18.05.2010 р. № 0000122304/1, від 28.07.2010 р. № 0000122304/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційного скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

До суду також з'явилися представники відповідача, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва на підставі направлень від 29 січня 2010 року № 92/23-04 та від 11 лютого 2010 року № 153/23-0-1 проведено планову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт- ЛТ.Д.»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19 лютого 2010 року № 76/1-23-04-23168191 та винесено податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0, яким визначену суму податкового зобов'язання в розмірі 2 610 036,00грн. (основний платіж - 1 305 018.00грн.. штрафні (фінансові) санкції - 1 305 018,00грн.).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем у відповідності до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржено рішення до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 1 травня 2010 року № 10862/10/25-011 скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000122304/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 201 004,50грн.. а в іншій частині залишено без змін. Також скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2010 року № 0000 Г223-04/0 у повному обсязі, а скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»задоволено частково. У зв'язку з зазначеним відповідачем винесено податкове повідомленіш-рішешія від 18 травня 2010 року № 0000122304/1 на загальну суму 2 409 031,00грн. (основний платіж -1 305 018,00грн., штрафні (фінансові) санкції -1 104 013,00грн.).

Не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11 травня 2010 року № 10862/10/25-011 та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 18 травня 2010 року № 0000122304/1 позивачем оскаржено рішення до ДПА у м. Києві.

Рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляд повторної скарги від 19 липня 2010 року № 3602/10/25-114 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18 травня 2010 року № 0000122304/1 залишено без змін, а скаргу директора Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.» без задоволення. У зв'язку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2010 року № 0000122304/2 на загальну суму 2 409 031,00 грн. (основний платіж -1 305 018,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1 104 013,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Підприємством з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»укладено договори з нерезидентами: Drogowy Transport Towarowy (договір від 18 листопада 2008 року № 313/08 про надання транспортно-експедиційних послуг); ABC-Czepcznski (договір від 20 березня 2007 року № 050/07 про надання транспортно-експедиційних послуг); Panalpina CIS Helsinki OY (договір від 1 липня 2007 року № 247/07 про надання транспортно-експедиційних послуг); Van der Wal Holding B.V. (договір від 1 січня 2009 року № 032/09 про надання транспортно-експедиційних послуг; Marmer enterprises limited (договір від 30 березня 2009 року № 061/09 про надання транспортно-експедиційних послуг); Rod Trans Sp. Z.o.o. (договір від 31 серпня 2007 року № 237/07 про надання транспортно-експедиційних послуг); Panalpina Welttr GmbH (договір від 2 грудня 1999 року № 141/99); Lyra Enterprises (договір - доручення від 25 грудня 2007 року № 424/07 про надання транспортно-експедиційних послуг).

Зазначеними договорами, укладеними між Підприємством з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»та Drogowy Transport Towarowy, ABC-Czepcznski, Panalpina CIS Helsinki OY, Van der Wal Holding B.V., Marmer enterprises limited, Rod Trans Sp. Z.o.o. визначено порядок взаємовідносин, що виникають при організації та виконанні перевезення у міжнародному сполученні і розрахунках за ці перевозки між Експедитором-Замовником та Експедитором-Перевізником.

Відповідно до п. 2.2. зазначених договорів Експедитор-Перевізник, зокрема, здійснює контроль за правильністю завантаження, розміщенням та зчепленням вантажу з метою безпеки руху та збереженню вантажу при перевезенні, перевіряє правильність записів у транспортних документах, їх маркування та нумерацію, зовнішній вигляд, здійснює догляд за рухом вантажів, представляє інтереси Експедитора-Замовника у взаємовідносинах з усіма суб'єктами, пов'язаними з транспортуванням вантажів, здійснює розрахунки з транспортними та іншими організаціями.

Актом перевірки встановлено, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»отримує від нерезидентів послуги з організації транспортного експедирування та перевезення вантажу (імпорт послуг). Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»укладає з експедиторами договори (з Panalpina CIS Helsinki OY укладено договір від 1 січня 2007 року № 247/07, з Van der Wal Holding B.V. укладено договір від 1 січня 2009 року № 032/09, з Marmer enterprises limited укладено договір від 30 березня 2009 року № 061/09, з Rod Trans Sp. Z.o.o. укладено договір від 11 листопада 2008 року № 314/08 та інші договори), предметом яких є організація перевезення зовнішньоторгових та транзитних вантажів морським, повітряним видом транспорту, а також надання комплексу супутніх послуг по експедиції та транспортуванню вантажів наземним видом транспорту, як по території України, так і за її межами.

Вказані договори укладаються безпосередньо між Підприємством з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»та надавачами послуг. В свою чергу на адресу нерезидента (надавача послуг) Підприємство з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»сплачує винагороду. При цьому нараховується податкове зобов'язання з податку на додану вартість лише на частину послуги (перевезення на території України).

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

З 01.09.2009 p. слова «місце надання послуг»у цьому підпункті замінені на «місце поставки послуг»(Закон України від 04.06.2009 p. N 1451-VI).

Відповідно до підпункту "г" пункту 10.1 статті 10 цього Закону, при наданні послуг нерезидентом, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету, є постійне представництво такого нерезидента, а при відсутності такого -особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Пунктом 4.3 статті 4 цього Закону визначено, що базою оподаткування для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Таким чином, умовою для визначення об'єкта оподаткування та бази оподаткування податком на додану вартість щодо операцій з надання послуг нерезидентам чи отриманні їх від нерезидента та визнання платника ПДВ - резидента особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету с визначення та встановлення місця фактичного надання таких послуг нерезидентом на митній території України.

При цьому це правило застосовується як до 01.09.2009 p., коли у пп.3.1.1 цього Закону було зазначено «місце надання послуг», так і після. Зазначений підхід підтверджується, до 01.09.2009 p. листами ДПАУ: від 17.05.2006 г. № 9263/7/16-1517-8,від 28.09.2006 р. № 18049/7/16-1517-8, від 10.06.2008 г.№ 11819/7/16-1517-23. Після 01.09.2009 р. листами ДПАУ: від 22.10.2009 р. № 10808/6/16-1515-26, від 04.12.2009 р. № 27085/7/16-1517, від 22.10.2009 р. № 10808/6/16-1515-26.

В той же час, позивач за вказаними транспортно-експедиторськими договорами придбавав у нерезидентів послуги, що фактично надавалися за межами митної території України, і відносно яких Апелянт неправомірно застосував ставку ПДВ 20%.

Даний факт підтверджується наступним.

Як вбачається з Додатку № 4 до адміністративного позову, зазначено перелік 155 актів приймання-передачі наданих послуг, які свідчать про те, що перевезення вантажів за зазначеними у них маршрутах від пункту відправлення до пункту призначення здійснювалося за межами митної території України.

При цьому, зазначені у первинних документах маршрути перевезення мають характерні чотири ознаки: 1) коли обидва пункти, пункт відправлення і пункт призначення находяться в державах, серед яких немає України; 2) коли один пункт находиться в іншій державі, а другий (міжнародний аеропорт «Бориспіль») -в Україні, але є пунктом пропуску вантажів на/за митний кордон України при авіаперевезенні; 3) коли один пункт находиться в іншій державі, а другий (Іллічівський морський торговельний порт)- в Україні, але є пунктом пропуску вантажів на/за митний кордон України при морському перевезенні; 4) коли здійснюється автомобільне перевезення від пункту відправлення з іншої країни до пункту зовнішнього митного контролю України (пункт пропуску Ягодин).

Згідно зі ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державний кордон України»від 04.11.1991 № 1777-ХІІ, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Автомобільне, залізничне, морське, повітряне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

У переліку пунктів пропуску через державний кордон України, у межах яких створюються або можуть створюватися зони митного контролю, затвердженого наказами Державної митної служби, Адміністрацією державної прикордонної служби України, Мінтрансом України від 01.06.2005 р. № 457/438/270, зареєстрованого в Мін'юсті України 4.07/2005 р. за № 710/10990, зазначені аеропорт Бориспіль, Іллічівський морський торговельний порт, пункт пропуску Ягодин.

Таким чином, перевезення вантажів між пунктом, що знаходиться в іншій країни, з одного боку та аеропортами «Бориспіль» (у повітряному сполученні), Іллічівського морського торговельного порту (у морському сполученні), Ягодин (у автомобільному сполученні), з іншого боку, є перевезенням до перетинання митного кордону України. Отже, таке перевезення слід вважати таким, що здійснюється за межами митної території України.

Оскільки, відповідно до актів приймання - передачі наданих послуг послуги з перевезення здійснювалися за межами митної території України, то відповідно до пп.3.1.1, пп. «г»п.10.1 ст.10, п.4.3 ст.4 цього Закону ці послуги не можуть оподатковуватися ПДВ та Позивач не може бути визнаним особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету.

Таким чином, твердження апелянта в апеляційній скарзі про порушення пп. «а»п.6.5 цього Закону, яким визначається місце поставки послуг нерезидента за місцем знаходження покупця, тобто Позивача, є звуженим, і здійснено без врахування вищезазначених норм, пп.3.1.1, пп. «г»п.10.1 ст.10, п.4.3 ст.4 цього Закону, які вимагають здійснювати оподаткування операцій нерезидента з поставки послуг за місцем їх фактичного надання, і які по суті обмежують застосування до оподаткування послуг нерезидента загального правила визначення місця поставки послуг, зазначеного у пп. «а»п.6.5 цього Закону.

Що стосується надання позивачу транспортно-експедиторських послуг, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до Національного класифікатору України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. № 375, експедиція вантажів та організація перевезень включаються до підкласу 63.40.0 «Організація перевезення вантажів», який, у свою чергу, відноситься до розділу 63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції».

Таким чином, транспортно-експедиторські послуги є допоміжними для транспортній послуги.

Згідно з підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до загального правила, встановленого підпунктом «а»пунктом 6.5 статті 6 цього Закону, місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, за винятками, визначеними у підпунктах «в-е»пункту 6.5.

Винятково із зазначеного правила підпунктом «г»пункту 6.5 статті 6 цього Закону визначено, що при здійсненні діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), місцем поставки послуг є місце, де фактично надаються послуги.

Враховуючи зазначене, відповідно до пп.3.1.1 з врахуванням пп. «г»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо транспортно-експедиторські послуги, що є допоміжними транспортній, фактично надаються за межами митної території України, то операції з їх поставки не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Даний висновок міститься й у листі ДПА України від 06.02.2007 р. №2280/7/16-1517-05.

Якщо при вирішенні питання з оподаткування ПДВ операції з поставки послуг для визначення місця поставки застосовується виняткова норма пп. «г»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», то загальна норма пп. «а»п.6.5 цього Закону застосовуватися не може.

Отже, зазначені в Акті перевірки транспортно-експедиторські послуги, що надані нерезидентами на користь Позивача за межами митної території України, не оподатковуються ПДВ відповідно до пп.3.1.1 з врахуванням пп. «г»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується послуг з перевезення, придбаних Позивачем напряму у нерезидентів, що діяли як перевізники (ZTE Radom, Polskie Linie Lotnicse Lot S.A., Drogowy transport Towarowy, Enzet Trade s.r.o, інші. ), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 6.2.4 Закону «Про податок на додану вартість», з урахуванням пп.6.2.1, в якому наведений початок речення для норми пп.6.2.4, операції з поставки транспортних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; а також повітряним транспортом від пункту за межами державного кордону до пункту проведення митних процедур з пропуску вантажу через митний кордон на митну територію України оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.

Тому автоперевезення вантажу від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України (наприклад пункт пропуску Ягодин, Тополі), а також авіаперевезення вантажу з іншої країни до пункту проведення митних процедур з пропуску вантажу через митний кордон на митну територію України, яким є міжнародний аеропорт «Бориспіль», що здійснювалося за первинними документами до 01.09.2009 р. підпадає під дію 0% ставки ПДВ, встановленої для таких послуг пп. 6.2.4 цього Закону у попередній редакції без пов'язання з експортом товарів, зазначеного у п.6.2 Закону.

Таким чином, позивач стосовно нерезидентів-перевізників, ZTE Radom, Polskie Linie Lotnicse Lot S.A., Drogowy transport Towarowy, Enzet Trade s.r.o, які безпосередньо надавали йому послуги з перевезення вантажу повітряним або автомобільним транспортом на протязі 2008 року, мав право застосовувати при оподаткування цих послуг нульову ставку ПДВ.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом звужено застосовано пп. 3.1.1 пп. «а»п.6.5 Закону України «Про податок на додану вартість», не беручи до уваги норми п.4.3, пп. 6.2.4 (редакцію 2008 року), 6.5 «г», п.10.1 «г», цього Закону, які саме визначають порядок оподаткування ПДВ наданих за межами митної території України послуг, що придбалися позивачем.

Крім вищевказаного, колегія суддів зауважує, що апелянт всупереч пп.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 p. N 327, зареєстрованого в Мін'юсті України від 25.08.2005 р. за N 925/11205 при описанні змісту порушення не назвав жодного первинного документа і пов'язаних з ним найменування контрагента-нерезидента, суми послуг, наданих Позивачу, та періоду, у якому така сума повинна була відображена у податковому обліку ПДВ.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.