Постанова № 23574252, 21.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3534/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2009 р. № 0000382310/0, від 09.10.2009 р. № 0000382310/1, від 02.02.2010 р. № 0000382310/2, від 11.03.2010 р. № 0000382310/3, від 11.03.2010 р. № 0000042330/3.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судове засідання з'явився представник позивача, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача до суду з'явилися, проти апеляційної скарги заперечували та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -зміні з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується в повній мірі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва з 22.06.2009р. по 13.07.2009р. була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2006р по 31.03.2009р.

За результатами перевірки складено Акт №123/23-604/34817404 від 16.07.2009р. та винесено податкове повідомлення-рішення №0000382310/0 від 29.07.2009р.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДПІ у Подільському районі м. Києва №22743/10/25-007 від 02.10.2009р. первинна скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0000382310/1 від 09.10.2009р.

Рішенням ДПА у м. Києві від 10.12.2009р. №5763/10/25-114 повторну скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0000382310/2 від 02.02.2010р. та №0000042330/2 від 02.02.2010р.

Рішенням ДПА у м. Києві від 15.02.2010р. №934/10/25-114 внесено зміни до рішення ДПА у м. Києві від 10.12.2009р. за №5763/10/25-114 та збільшено суму податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 29.07.2009р за №0000382310/0 на суму 73 672,00грн.

Рішенням ДПА у м. Києві від 18.02.2010р. №1016/10/25-114 внесено зміни до рішення ДПА у м. Києві від 19.12.2009р. за №5763/10/25-114, а саме: залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000382310/0 від 29.07.2009р. на суму 413 276,00грн. та скасовано рішення ДПА у м. Києві від 10.12.2009р. в частині донарахування штрафної санкції по податку на прибуток підприємства у розмірі 72 912,00грн., а в частині 760,00грн. застосованої штрафної санкції зазначене рішення залишено без змін.

Рішенням ДПА України від 19.02.2010р. №3360/7/25-01115 податкове повідомлення-рішення від 29.07.2009р. №0000382310/0 (від 09.10.2009р. №0000382310/1), №0000382310/2 від 02.02.2010р. залишено без змін, а скарги позивача -без задоволення, та винесено податкові повідомлення-рішення №0000382310/3 від 11.03.2010р., №0000042330/3 від 11.03.2010р.

Таким чином, на день розгляду справи судом позивач просить скасувати наступні податкові повідомлення-рішення: №0000382310/0 від 29.07.2009р.; №0000382310/1 від 08.10.2009р.; №0000382310/2 від 02.02.2010р.; №0000382310/3 від 11.03.2010р.; №0000042330/3 від 11.03.2010р.

Так, встановлено, що при перевірці відображених у рядку 01.2 («Приріст балансової вартості запасів») Декларацій з податку на прибуток підприємств з 2007-2008 роки показників на загальну суму 2 211 072,00 грн., встановлено при визначенні приросту/убутку запасів ТОВ «Електропей Україна» застосував метод ідентифікаційної вартості відповідної одиниці запасів, які обліковуються на бухгалтерському рахунку 28 «Товари»та виявлено розбіжності по залишках товарних запасів в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2007 - 2008 роки з показниками бухгалтерського обліку (операції з придбання-продажу електронних одиниць, ваучерів відображено в бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 28 «Товари»). Зокрема, розбіжності між показниками декларацій з податку на прибуток підприємства TOB «Електропей Україна» з показниками бухгалтерської звітності щодо сум балансової вартості запасів, в т.ч. по періодах та місцях зберігання (на складах, на оптових складах, малоцінні та швидкозношувані предмети на складах), а саме підприємством:

- невірно були перенесені залишки товарних запасів до декларації за 1-ий квартал 2008 року з річної декларації за 2007 рік, відхилення становить 86 346,00 грн. (в таблиці 1 в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік зазначено, що залишки товарних запасів станом на 31.12.2007 року становлять 2 211 072,00 грн. Проте, аналогічний показник зазначений в таблиці 1 в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1-ий квартал 2008 рік станом на 01.01.2008 року становить 2 297 418,00 грн. Таким чином, TOB «Електропей Україна»невірно перенесено залишки товарних запасів з річної декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік до декларації за 1-ий квартал 2008 року, відхилення становить 86 346,00 грн. (2 297 418 - 2 211 072 = 86346));

- невірно зазначено вартість залишків товарних запасів на складах на початок 2008 року, а саме 1 114,00 грн., замість 1 790,00 грн. зазначених в річній декларації за 2007 рік;

в декларації за 1-е півріччя 2008 року безпідставно змінено залишок вартості товарних запасів на складах, який зазначено в сумі 1 339,00 грн., замість 1 114,00 грн. вказаних в декларації за 1-ий квартал 2008 року. Відхилення становить 254,00 грн.(1 339 - 1 114 = 254);

- в декларації з податку на прибуток за 2008 рік в додатку К1/1 вказано, що залишки товарних запасів становлять 1 473 685,00 грн., підприємством відображено «убуток»в розмірі 823 958,00 грн.(1 473 685 - 2 297 643 = - 823 958). Перевіркою встановлено, що за даними обліку вартості товарних запасів відображених по дебету pax. 281 «Товари»станом на 01.01.2009 року становить в розмірі 2 478 793,00 грн., тобто підприємством фактично отримано «приріст»за 2008 рік в сумі 165 825,00 грн. (2 478 793 - 2 312 968).

Таким чином, TOB «Електропей Україна»були внесені до декларацій з податку на прибуток підприємства дані, які не відповідали показникам бухгалтерського обліку товарних запасів, та що в подальшому призвели до невірного підрахунку вартості товарних запасів.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з положеннями п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач ні до початку проведення перевірки, ні під час її проведення та закінчення не скористався правом, встановленим п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та будь-які уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (коригування показників залишків товарних запасів) за 2007 - 2008 роки до ДШ у Подільському р-ні м. Києва не подавалися. Виявлені розбіжності в даних деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2007 - 2008 роки призвели до заниження податку на прибуток підприємства в сумі 275 517,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає.

Згідно з п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів.

У пунктах 1.5, 3.1 наказу ДПА України від 29.03.2003 року за № 143 «Про затвердження форми Декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592), податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - РЗ) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

Так, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в порушення пп.11.1, ст.11, п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і наказу ДПА України «Про затвердження форми Декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»від 29.03.2003 року за № 143, підприємством було невірно заповнено декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, за 1-ий квартал 2008 року, а саме дані щодо вартості товарних запасів на початок звітного періоду (01.01.2008 року) не відповідають даним на кінець попереднього звітного періоду (31.12.2007 року).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

При цьому згідно п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В Україні порядок ведення бухгалтерського обліку регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІУ та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

В п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року за № 246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044 надано поняття «запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до п. 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року за № 246, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-XIV, Стандартів бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999 р. за № 391/3684), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бухгалтерський і податковий облік базується на даних первинних документів (акти виконаних робіт, видаткові накладні, кошториси, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші первинні документи, якими оформляються операції з проектування, будівництва, розширення, технічного переоснащення, тощо), тобто на документах, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року за № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 892/4185) затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - План рахунків) та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу ведеться рахунок 28 «Товари».

Рахунок 28 «Товари»має такі субрахунки: 281 «Товари на складі»; 282 «Товари в торгівлі»; 283 «Товари на комісії»; 284 «Тара під товарами»; 285 «Торгова націнка»; 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Субрахунок 281 «Товари на складі»призначений для обліку руху і наявності товарів, що знаходяться на складі підприємства, оптових базах, овочесховищах, морозильниках і т.п.

По дебету даного рахунку відображується надходження товарів на склад, а по кредиту їх вибуття зі складу.

Операції з придбання-продажу TOB «Електропей Україна»товару (електронних одиниць, ваучерів) відображено на рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари». Підприємством під час проведення перевірки були надані перевіряючим завірені копії даних бухгалтерського обліку по субрахунку 281 «Товари на складі»рахунку 28 «Товари»за перевіряємий період.

Таким чином, твердження позивача про відсутність в акті перевірки від 16.07.2009 року за № 123/23-604/34817404 посилань на первинні або інші документи бухгалтерського обліку, які підтверджують наявність відповідних фактів є безпідставним.

Донарахування за актом перевірки здійснено не лише за даними декларацій з податку на прибуток підприємства TOB «Електропей Україна», а й з врахуванням показників бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 28 «Товари», а саме за картками «Аналіз рахунку 281»(копії завірені посадовими особами Позивача додаються згідно додатків). Достовірність даних наведених у таких картках «Аналіз рахунку 281»Позивачем у своїй позовній заяві не заперечується.

За результатами аналізу декларацій з податку на прибуток підприємства, первинних і розрахункових документів, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках та ін. документів (Додаток 4 до акту перевірки) перевіряючими встановлено, що TOB «Електропей Україна»внесено до декларацій з податку на прибуток підприємства дані, що не відповідали показникам бухгалтерського обліку товарних запасів, що призвели в подальшому до невірного підрахунку розміру вартості товарних запасів на звітну дату та невірного обчислення розміру приросту (убутку) балансової вартості товарів.

В своїй позовній заяві TOB «Електропей Україна»не наводить будь-яких пояснень щодо спростовування фактів допущення ним невірного обчислення розміру приросту (убутку) балансової вартості товарів за 2007 - 2008 роки, фактів наявності розбіжностей у показниках бухгалтерського обліку з показниками податкової звітності, не надає жодних документальних доказів на підтвердження своїх позовних вимог (уточнюючі розрахунки до декларацій за відповідні періоди, первинні документи, пояснення, тощо).

На підтвердження доводів позовної заяви позивач додав аудиторський звіт щодо повноти і достовірності бухгалтерського обліку, податкового обліку та звітності, а також виконання інших аудиторських процедур TOB «Електропей Україна»за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.

Так, аудиторський звіт (складений вже після проведення працівниками ДПІ планової виїзної перевірки підприємства - 18.08.2009 року) містить суперечливі висновки (позитивний висновок стосовно обліку і звітності підприємства при наявності виявлення фактів відсутності деяких первинних документів, неналежним чином оформлення первинних документів, тощо) без посилання на конкретні документи бухгалтерського і податкового обліку TOB «Електропей Україна»(первинні та розрахункові документи, відомості по рахункам бухгалтерського обліку, тощо) і конкретні господарські операції. Відсутні відомості щодо переліку документів, що були наданні для проведення аудиторської перевірки.

Також, з матеріалів справи вбачається, що з метою об'єктивного та повного з'ясування обставин справи, судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу, згідно висновків якої вбачається завищення об'єкта оподаткування на суму 14 020,00грн. та заниження позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 4 458 064,00грн., в тому числі: за 2007 рік - заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 779 431,00грн.; за 2008 рік - заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 2 449 204,00грн.; за І квартал 2009 року -завищення об'єкта оподаткування на суму 14 020,00 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 229 429.00грн. Також, у висновках експертизи зазначено, що оскільки дані бухгалтерського обліку TOB «Електропей Україна»мають суттєві розбіжності з показниками податкової звітності (декларації на прибуток підприємства), в бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, то аналізуючи лише дані регістрів бухгалтерського обліку, без повної перевірки всіх документів (договорів, первинних документів та облікових регістрів) не видається за можливе встановити в категоричній формі, в якій сумі товариством «Електропей Україна»занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування (оскільки в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2007 рік та 2008 рік об'єкт оподаткування має нульове значення).

Посилання позивача на пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого в разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, не береться судом до уваги, оскільки при проведенні перевірки відповідачем виявлені порушення вимог Закону України №334/94-ВР, а не арифметичні або методологічні помилки у поданих податкових деклараціях, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Також колегія суддів звертає увагу, що пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 указаного Закону регламентує порядок вирішення ситуації на користь платника податку, коли норми саме нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування і ці норми стосуються прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів. В даному випадку платником податку подавались суперечливі показники, тому дія вказаної норми Закону не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Що стосується правомірності визначення штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В постанові суду першої інстанції зазначається, що сума недоплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2007 2008 року складає 277 038,00 грн. (в т.ч. 27 451,00 грн. за 2007 рік та 249 587,00 грн. за 2008 рік). Розрахункова сума штрафних (фінансових) санкцій становить 138 519,00 грн. (277 038,00x50%).

Податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 року за № 0000042330/2 на суму 73 519,00 грн., на яке посилається Позивач, було скасовано на підставі рішення ДПА у м. Києві від 18.02.2010 року за № 1016/10/25-114 в частині донарахування штрафної санкції по податку на прибуток підприємства у розмірі 72 912,00 грн., а в частині 760,00 грн. застосованої штрафної санкції зазначене рішення залишено без змін.

На підставі такого рішення ДПА України від 19.02.2010 року про результати розгляду повторної скарги підприємства ДПІ у Подільському р-ні м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 11.03.2010 року за № 0000382310/3 на суму 413 276,00 грн. і від 11.03.2010 року за № 0000042330/3 на суму 760,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Разом з тим, при постановленні рішення судом першої інстанції помилково зазначено, що сума недоплати податного зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2007-2008 роки склала 277 038,00грн., відповідно сума штрафних (фінансових) санкцій становить 138 519,00грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, сума недоплати податного зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2007-2008 роки склала 275 517,00 грн., відповідно сума штрафних (фінансових) санкцій становить 137 759,00грн., а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року -змінити, виклавши абзац сорок дев'ятий мотивувальної частини рішення в такій редакції: «Судом встановлено, що сума недоплати податного зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2007-2008 роки склала 275 517,00 грн., відповідно сума штрафних (фінансових) санкцій становить 137 759,00грн.».

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.