Ухвала суду № 23574220, 14.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9540/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" березня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-М" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податковго повідомленя-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-М" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податковго повідомленя-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0001022304/0 від 28.10.2010 року.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем -Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0001022304/0 від 28.10.2010 року.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТАС-М»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ „ВАККО".

Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ на суму 173 003 грн. та зниження від'ємного значення в сумі 129 978 грн.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 14.10.2010 року № 867/1-23-40-32588567.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 28.10.2010 року №0001022304/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання на суму 259505 грн.(з урахуванням штрафних санкцій).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0001022304/0 від 28.10.2010 року в частині сплати 145 476 грн. ПДВ та 72 738 грн. штрафних санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до положень п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносно ситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Як випливає з норм п. 7.5.1 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4.5 вказаного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Нормами п. 7.2.4 цього ж Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Так, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

25.05.2010р. між ТОВ «ТАС-М»(замовник) та ТОВ «Зетта-Фін»(виконавець) укладено договір №02/09 на проведення рекламної кампанії, згідно умов якого, виконавець зобов'язався надати послуги по розміщенню реклами та наданню дизайнерських послуг замовнику, а замовник зобов'язався прийняти вказані послуги та сплатити за них в терміни і на умовах, передбачених договором.

08.02.2009 року між ТОВ «ТАС-М»та ТОВ «Зетта-Фін»було також укладено додаток №1 до договору згідно якого сторони відібрали місця та площини рекламних щитів для розміщення рекламних сюжетів.

На виконання умов договору ТОВ «Зетта-Фін» було видано ТОВ «ТАС-М»рахунки-фактури №0902 від 09.02.2010р., №2203 від 22.03.2010р., №0104 від 01.04.2010р., №1404 від 14.04.2010р. (а.с.18-21). Були підписані акти виконаних робіт (а.с.30-33). ТОВ «ТАС-М» сплатило на користь ТОВ «Зетта-Фін»947 767,32 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.22-25).

ТОВ «Зетта-Фін»було виписано ТОВ «ТАС-М»податкові накладні: №4078 від 06.04.2010 р. на суму 395 402,40 грн., ПДВ 65 626,95 грн.; №4075 від 19.04.2010р. на суму 58 790,20 грн. ПДВ 9 798,37 грн.; №4076 від 21.04.2010р. на суму 263 697,98 грн. ПДВ 43 767, 98 грн.; № 4931 від 28.04.2010 р. на суму 229 876,74 грн. ПДВ 38 312,79 грн. (а.с.26-29).

Таким чином, в матеріалах справи містяться податкові накладні виписані ТОВ «Зетта-Фін»позивачу, які мають всі необхідні реквізити та оформлені у відповідності до вимог чинного (на той момент) законодавства, а також матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Крім цього, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача -є обґрунтованими, оскільки у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій та винесення податкового повідомлення-рішення №0001022304/0 від 28.10.2010 року та доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.